УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2/0109/3407/2012Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.

№ провадження: 22-ц/0190/8303/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Бондарева Р.В.

Суддів:Яковенко Л.Г. М’ясоєдової Т.М

При секретарі:Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач є постачальником теплової енергії у м. Сімферополі, а відповідачка є споживачем послуг за адресою АДРЕСА_1, проте використана відповідачкою теплова енергія не була сплачена у повному обсязі у зв'язку з чим за період з 01.01.2009 року по 01.10.2010 рік виникла заборгованість в сумі 4239,74 грн., яку позивач просив стягнути.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року позов ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість в сумі 4239,74 грн. та судові витрати.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки документам, які є в матеріалах справи і помилково дійшов висновку про самовільне відключення від мереж централізованого теплопостачання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка відключилась від мереж центрального теплопостачання з порушенням встановленого порядку, а тому відповідачка повинна сплачувати за послуги, які надає позивач.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, яка на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.08.2006 р. об'єднана та складається з квартир № 5 та № 7.

Згідно з довідкою Управління по газопостачанню та експлуатації газового господарства м. Сімферополь та Сімферопольського району від 05.11.2012 р. автономне опалення в квартирі відповідачки встановлено 10.02.2009 р.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Питання відключення від системи централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню та Типовому Договору про надання послуг по централізованому опаленню, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими Постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у питаннях житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства зі змінами та доповненнями, встановлено, що відключення здійснюється на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та від мереж гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1268). Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

До інженерного обладнання в будинку належать інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення.

Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка належить до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Таким чином, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1268 внесено зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, які унеможливлюють відключення від ІДО і ГВП окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку. Причому навіть відключення від ІДО і ГВП будинку в цілому може здійснюватися тільки в разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання відповідно до Закону України "Про теплопостачання". Іншого чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи, що відповідачка порушила вказані вимоги нормативно-правових актів, самовільно, за відсутності рішення постійно діючої міжвідомчої комісії припинила постачання до свого житла теплової енергії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконні дії ОСОБА_6, а тому вона повинна сплачувати за надані послуги.

Також встановлено, що відповідачка не зверталася до позивача з вимогами про розірвання договору, а відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачки суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до частини першої статті 68 Житлового кодексу України, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1.

ОП «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Сімферополі.

Також встановлено, що відповідачка з січня 2009 року припинила сплачувати за надані послуги.

Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.01.2009 року по 01.10.2010 рік становить 4239,74 грн.

За таких обставин, виходячи з правил статей 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 525, 526 ЦК України та встановивши, що відповідачка не виконує своїх зобов'язань і має заборгованість за надані послуги в сумі 4239,74 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та ухвалив рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що споживач має право відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, колегія суддів відхиляє, оскільки така відмова має бути виконана з дотриманням передбаченого Порядку. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 не дотрималася встановленого Порядку відключення, рішення постійно діюча міжвідомча комісія з цього приводу не приймала. Те, що ЖЕО Київського району м. Сімферополя у 2008 р. зверталося до ВАТ «Кримгаз» з клопотанням про видачу відповідачу технічних умов на газовий котел, не скасовує обов'язку споживача дотримуватися встановленого Порядку.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 виконала вимоги Порядку, посилаючись на лист погоджень (а. с. 10), оскільки не надано доказів про те, що цей лист підписано на погодження рішення міжвідомчої комісії. В листі не вказано дату його складання, строк дії, немає акту комісії про відключення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_6 не отримує від позивача послуг теплопостачання, не свідчать про неправильне вирішення спору, оскільки відповідачка самовільно відключилася від системи теплопостачання та сама створила перешкоди для споживання вказаними послугами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів

Судді: