УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, Солом»янська площа , 2-а
Справа № 22- 1038/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Войтенко Т.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Рубан С.М.
при секретарі - Дубик Ю.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії з припинення Подільської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства "Вітряні гори" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Комісії з припинення Подільської районної в м. Києві ради, КП "Вітряні гори" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним та необ'єктивним дослідженням доказів, що свідчить про упереджене ставлення до позивача. Судом не враховано, що в заяві про звільнення позивача відсутня дата її написання, що не відповідає вимогам трудового законодавства та підтверджує факт примусу до написання заяви з боку роботодавця. На думку представника позивача, суду необхідно було б критично ставитись до показань свідка ОСОБА_4, яка є зацікавленою особою в відмові в задоволенні даного позову, показання якої були нечіткими та суперечливими. У рішенні суду наявна суперечлива інформація щодо розміру середньомісячної заробітної плати позивача за останні два місяці роботи. Зазначає, що трудова книжка, копія наказу та розрахунок не були видані ОСОБА_2 в день звільнення з вини роботодавця, чому суд не дав належної оцінки.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 01 квітня 2008 року Подільська районна у м. Києві рада уклала з ОСОБА_2 контракт на керівництво комунальним підприємством «Вітряні гори».
Наказом № 454к від 18 квітня 2008 року ОСОБА_2 було призначено на посаду директора КП «Вітряні гори».
28 квітня 2012 року приблизно о 9 год. ранку, перебуваючи в приміщенні, де знаходилась комісія з припинення Подільської районної в місті. Києві ради, позивач після розмови з головою цієї комісії написав заяву про звільнення із займаної посади директора КП «Вітряні гори» за згодою сторін. Заява була зареєстрована у відділі діловодства та передана до кадрової служби.
В цей же день, відразу після реєстрації заяви про звільнення, головою комісії Матвієнком П.М. було підписане розпорядження №6 кр. від 28 квітня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Комунального підприємства «Вітряні гори» Подільської районної у м. Києві ради 28 квітня 2012 року за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
На підставі розпорядження, наказом №203-к від 28 квітня 2012 року КП «Вітряні гори» за підписом ОСОБА_5 ОСОБА_2 було звільнено з роботи 28 квітня 2012 року за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України).
З пояснень свідка ОСОБА_4, яка працювала на той час провідним інженером служби з кадрових питань, орієнтовно о 12 год. 28 квітня 2012 року нею у приміщенні Дирекції було підготовлено текст наказу про звільнення ОСОБА_2 Даний наказ був підписаний головним інженером КП «Вітряні Гори» ОСОБА_5 Копія даного наказу попередньо була направлена факсом до КП «Вітряні Гори» для підготовки бухгалтером розрахунку при звільненні. Ознайомити ОСОБА_2 з наказом про звільнення ОСОБА_4 намагалася орієнтовно перед 15 годиною, коли ОСОБА_2 прибув на нараду директорів до Дирекції.
Ознайомлюватися з наказом про звільнення позивач не погодився, отримувати трудову книжку відмовився, про що провідним інженером служби з кадрових питань ОСОБА_4, начальником юридичного відділу Яснець С.Ю., інженером кадрової служби ЦикозаЛ.О. було складено відповідний акт від 28 квітня 2012 року (а.с. 76).
Акт про відмову ознайомлюватися з наказом про звільнення та отримувати трудову книжку складено також 11 травня 2012 року (а.с. 77).
З наказом про звільнення позивач погодився ознайомитися 14 травня 2012 року, у наказі зазначив про непогодження з даним наказом та намір його оскаржити.
Після видання наказу про звільнення та відмови позивача від ознайомлення з цим наказом він 28 квітня 2012 року о 15-05 год. направив поштою відповідачу заяву про залишення без розгляду його заяви про звільнення. Вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 4 травня 2012 року.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно з реєстрацією в «Журналі записів звернень про невідкладну медичну допомогу» 28 квітня 2012 року о 10-30 год. звертався за наданням медичної допомоги до підстанції №7 Київської міської станції швидкої медичної допомоги, проте в цей час йому лікарняний не відкривався, на стаціонарне лікування його він не направлявся. (а.с. 123).
Відповідно до повідомлення Центральної районної поліклініки Подільського району м. Києва № 656 від 28 вересня 2009 року ОСОБА_2 звертався до відділення невідкладної медичної допомоги Центральної районної поліклініки Подільського району м. Києва 28 квітня 2012 року о 16 год.50 хв., тобто після закінчення робочого дня, який був передсвятковим, про що свідчить запис у журналі амбулаторного прийому. Після надання медичної допомоги був відкритий лікарняний лист №819385 від 28 квітня 2012 року (а.с. 108).
Відповідно до табелю виходу на роботу працівників КП «Вітряні гори» за квітень 2012 року ОСОБА_2 28 квітня 2012 року було протабельовано за 7 робочих годин (а.с. 87).
КП «Вітряні гори» направлялись позивачу листи №196 від 11 травня 2012 року та №198/1 від 14 травня 2012 року ОСОБА_2, в яких пропонувалось отримати трудову книжку у відділі кадрів КП «Вітряні гори» (а.с.80).
Листом КП «Вітряні гори» №305 від 09 липня 2012 року позивачу пропонувалось отримати трудову книжну у відділі кадрів КП «Вітряні гори» або дати дозвіл відправити трудову книжку поштою (а.с. 93).
Трудову книжку позивач отримав у судовому засіданні 24 жовтня 2012 року (а.с. 127).
24 травня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порушення положень Статуту КП «Вітряні гори» він був звільнений з посади без погодження з КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району», заява про звільнення була написана позивачем під впливом психологічного тиску з боку голови комісії з припинення Подільської райради, який виражався у залякуванні та погрозах під час розмови 28 квітня 2012 року. Заява про звільнення за згодою сторін написана і подана позивачем без зазначення дати звільнення, що свідчить про відсутність у нього наміру звільнятися з роботи, що також підтверджується і фактом відправлення позивачем після звільнення заяви, у якій він зазначав, що заяву про звільнення від 28 квітня 2012 року подав необдумано та просив її не враховувати. Крім того, у день подання заяви та звільнення позивач перебував на лікарняному. З огляду на зазначені обставини, вважав, що його звільнення проведено з порушенням вимог трудового законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, встановивши, що при звільненні позивача відповідачами не було допущено порушень вимог трудового законодавства.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не було досягнуто згоди про звільнення позивача у день подання заяви, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що позивачем не заперечувались ті обставини, що заява про звільнення за згодою сторін була написана та подана ним особисто 28 квітня 2012 року і в цей день була прийнята та зареєстрована відповідачем, у заяві позивач не зазначав про іншу дату звільнення і в подальшому не вказував, що між сторонами була домовленість про іншу дату звільнення. Не зазначав позивач про існування такої домовленості і у заяві, яка була направлена ним відповідачу поштою після проведення звільнення.
Не зазначення у заяві дати, з якої позивач просив звільнити його з роботи, не свідчить про факт примусу до звільнення з боку роботодавця, як про це зазначено в апеляційній скарзі, оскільки докази про застосування такого примусу позивачем не надавались ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
В апеляційній скарзі представник позивача також посилається на те, що у день звільнення позивач був присутній на нараді директорів комунальних підприємств в якості директора КП «Вітряні гори», проте дана обставина не спростовує встановлених судом фактів подання позивачем заяви про звільнення за згодою сторін у цей день, прийняття відповідачем такої заяви та видання розпорядження про звільнення.
Не погоджується судова колегія і з доводами апеляційної скарги про порушення відповідачем п. 6.2. Статуту КП «Вітряні Гори», за яким звільнення директора проводиться за погодженням КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», оскільки у даному пункті не зазначено форму погодження, а позивачем не надано доказів про те, що такого погодження не було. В той же час, контракт від 1 квітня 2008 року, на підставі якого позивач працював у відповідача, передбачає припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 4.2.2) та не передбачає отримання для цього згоди будь-якого органу.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність суперечностей та неточностей у показаннях свідка ОСОБА_4, які на думку представника позивача, свідчать про фальсифікацію цим свідком документів про звільнення позивача, підготовка нею наказу про звільнення без заяви позивача, судова колегія до уваги не приймає, оскільки судом встановлено, що заява позивачем подавалась і відповідачем така заява була прийнята. Доказів, що свідчать про зацікавленість даного свідка у вирішенні спору не на користь позивача, не надано, а факт фальсифікації документів не встановлений у визначеному законом порядку. Показаннями свідка ОСОБА_5 також не спростовуються висновки суду про звільнення позивача з дотриманням вимог закону - на підставі досягнутої згоди сторін та особистої заяви про це позивача.
В апеляційній скарзі представник позивача також посилається на суперечливу інформацію щодо розміру середньомісячної зарплати позивача, що міститься у документах, поданих відповідачем, на проведення з позивачем розрахунку не в день звільнення, а 7 травня 2012 року. Проте, дані обставини не є підставою для поновлення відповідача на роботі, а позовні вимоги щодо стягнення компенсації за затримку розрахунку, трудової книжки при звільненні або стягнення недоплачених грошових сум позивачем не заявлялись і не були предметом розгляду у даній справі.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня
проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді