донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2006 р.                                                                                 справа №6/162

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

За участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Апонащенко С.С. –довіреність б/н від 01.09.2006р.

від органу виконання –Гопцій С.П. –заступник начальника ДВС у Ленінському районі м.Донецька, довіреність б/н від 10.11.2006р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк

на ухвалу

господарського суду Донецької області

від 06.09.2006p.

по справі № 6/162 (суддя Подколзіна Л.Д.)  

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк

до Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Донецька

про розгляд скарги на дії ДВС

по справі за позовом –Фірми “ТЕС”  м. Сімферополь

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт” м. Донецьк

про стягнення 56 462 грн. 86 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2006р. по справі № 6/162 (суддя Подколзіна Л.Д.) відмовлено у задоволенні скарги ТОВ “Моноліт” м. Донецьк на дії ДВС у Ленінському районі м. Донецька у зв’язку з безпідставністю.

Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця ДВС у Ленінському районі м. Донецька про відкриття виконавчого провадження по виконанню мирової угоди у справі № 6/162, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2006р., яка по суті є виконавчим документом, відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом відхилено твердження скаржника, що виконавче провадження у господарській справі № 6/162 припинено відповідно до ст. 78 ГПК України, оскільки мирова угода укладена в порядку ст. 121 ГПК України на стадії виконання рішення та затверджена ухвалою від 28.03.2006р., в якій зовсім не йде річ про припинення провадження у справі.

Оскаржуючи ухвалу суду,  ТОВ “Моноліт” просить її скасувати та задовольнити скаргу на дії ДВС у Ленінському районі м. Донецька, оскільки судом не застосовано роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”,  в якому зазначено, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено.

Ухвала господарського суду Донецької області від 28.03.2006р., на підставі якої винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 1033-3/06 вимогам ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” не відповідає, тому не є виконавчим документом.

Арешт коштів підприємства на підставі лише постанови про виконавче провадження також є таким, що порушує законодавство, яким встановлено порядок щодо накладення такого стягнення, а саме: ст. ст. 1071, 1074 ЦК України, ст. ст. 55, 59 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в безготівковій валюті № 22 від 21.01.2004р. та ст. 377 ЦПК України.

В порушення ст. 43 ГПК України судом не встановлено, чи направляли державні виконавці подання для вирішення судом питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2006р. затверджено мирову угоду, укладену 14.03.2006р. між Фірмою “ТЕС” м. Сімферополь та ТОВ “Моноліт” м. Донецьк по справі № 6/162, про строки виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2006р. по справі № 6/162 ( т. 4 а.с. 12).

Заступником начальника ДВС у Ленінському районі м. Донецька на підставі заяви стягувача –фірми “ТЕС” 19.04.2006р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 1033-3/06 про примусове виконання ухвали по справі № 6/162 від 28.03.2006р. Крім того, 16 травня 2006р. ДВС у Ленінському районі м. Донецька винесено п'ять постанов про накладення арешту на кошти ТОВ “Моноліт” м. Донецьк на суму 42900 грн., що містять на рахунках боржника в різних установах банків та про стягнення з боржника виконавчого збору.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції від 15.03.2006р.) встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст.3 цього Закону на підставі виконавчого документа.

Пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Ст.19 вищеназваного Закону встановлені вимоги до виконавчого документа.

Таким чином, ухвала суду про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 19 вищеназваного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що резолютивна частина  ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди  обмежується лише вказівкою про затвердження мирової угоди, не містить в собі передбачених законодавством ознак та відомостей  (умови і строки виконання зобов’язань сторін, тощо) для визнання її виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Тому суд першої інстанції  дійшов  помилкового висновку про те,  що постанова ДВС у Ленінському районі м. Донецька про відкриття виконавчого провадження № 1033-3/06 від 19.04.2006р. відповідає приписам ст.ст. 3, 18, 19, 24 Закону України “Про виконавче провадження”, є виконавчим документом та  визнається судом недійсною.

Помилкове відкриття виконавчого провадження призвело до необґрунтованого накладання  арешту на  кошти ТОВ “Моноліт” м. Донецьк на суму 42900 грн., які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах.

Крім того, суд першої інстанції помилково в мотивувальній частині ухвали  послався на п. 4 ст. 181 вищевказаного Закону, оскільки ця стаття на момент винесення спірної постанови виключена на підставі Закону України № 3541-ІV від 15.03.2006р.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та підлягає скасуванню.

Керуючись, ч.1 п.2 ст.103, ч.1 п.4 ст.104, ст.105, ст. 106, ст. 1212  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2006 року по справі № 6/162 скасувати.

Доводи скаржника наведені  у скарзі ТОВ “Моноліт” м. Донецьк на дії ДВС у Ленінському районі м. Донецька  визнати обґрунтованими.

Визнати постанови  державного виконавця ДВС у Ленінському районі м. Донецька про відкриття виконавчого провадження по виконанню мирової угоди у справі № 6/162 від 19.04.2006р. та постанови про накладення арешту на кошти ТОВ “Моноліт” м.Донецьк  на суму 42900 грн. від 16.05.2006р. недійсними.

Головуючий          М'ясищев  А.М.

Судді:          Алєєва  І.В.

          Величко  Н.Л.

Надруковано:

1. ТОВ “Моноліт”

2. ДВС у Ленінському районі м. Донецька

3. Фірма “ТЕС”

4. господарському суду Донецької області

5. у справу № 6/162 (2 прим.)