РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 117/6738/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.

№ провадження: 22-ц/0190/8413/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

"12" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Бондарева Р.В.

Суддів:Яковенко Л.Г. М’ясоєдової Т.М.

При секретарі: Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2012 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та відповідача, внаслідок якої автомобілю позивача з вини відповідача заподіяні механічні пошкодження. Вина відповідача в зазначеній дорожньо - транспортній пригоді встановлена постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27.07.2012 року. Просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12536,90 грн., франшизу в сумі 1000 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 12536,90 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що він не може нести матеріальну відповідальність за шкоду від ДТП, оскільки застрахував свою цивільну відповідальність в страховій компанії ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», яка і повинна відшкодувати позивачу шкоду. Крім того, вважає, що автотоварознавче дослідження зроблено з порушенням Закону, оскільки зроблено не страховою компанію та за відсутністю відповідача.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки страхова компанія, з якою відповідач уклав угоду, виключена з членів Моторного (транспортного) бюро України, тому цивільно-правову відповідальність повинен нести ОСОБА_7 як винна особа у скоєні ДТП.

Проте з такими висновками погодитися не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.07.2012 року автомашина ВАЗ 2104 р. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 на автодорозі Сімферополь - Євпаторія зіткнулася з автомашиною ЗАЗ 110307- 40 р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6

Постановою Сакського міськрайонного суду від 27.07.2012 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.

В силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини щодо дій відповідача та їх вчинення цією особою доказуванню не підлягають.

Як вбачається з полісу № АА/4563672 від 30.07.2011 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власник наземного транспортного засобу ВАЗ 2104 р. н. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 у страховій компанії - ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на період з 30.07.2011 р. по 29.07.2012 р. застрахував свою цивільно-правову відповідальність, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 тис. грн., заподіяну майну - 50 тис. грн., франшиза складає 510 грн. (а. с. 32).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону) особою, відповідальність яких застрахована, є також залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності будь-яка особа, що експлуатує забезпечений транспортний засіб.

Статтею 3 Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 668-07/12 від 30.07.2012 р. вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю ЗАЗ 110307-40 р. н. НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП складає 12536,90 грн., а тому позивач має право на її відшкодування.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки

Оскільки ОСОБА_7 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в страховій компанії ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», а ліміт відшкодування матеріальної шкоди за договором складає 50 тис. грн., тобто в межах встановленої вартості пошкодженого майна, обов'язок відшкодувати позивачу шкоди лежить на страховій компанії.

Стягуючи матеріальну шкоду з відповідача, суд першої інстанції послався на те, що ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» не існує.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки вони зроблені судом при неповному з'ясуванні обставин справи.

Згідно зі ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, а відповідно до ст. 89 цього Кодексу юридична особа підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справ вбачається, що позивач звертався із заявою до ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про виплату страхового відшкодування, проте відповіді не отримав.

Відповідно до відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України, 05.12.2011 р. ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» виключено із членів МТСБУ.

З вказаної відповіді не убачається, що ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» припинилася, оскільки відомості про її виключення з єдиного державного реєстру в матеріалах справи відсутні. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що такої страхової компанії не існує, не ґрунтується на матеріалах справи.

За положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у деяких випадках відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, несе Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).

Зокрема, згідно з вимогами п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених зазначеним вище законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7. ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія п. 13.1. ст. 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством; е) за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не в повній мірі сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, відповідно до ст. 33 ЦПК України не вирішив питання про залучення до участі у справі належного співвідповідача, яким має бути ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», оскільки за змістом положень зазначеного Закону та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Вказані обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, не врахував думку ОСОБА_7, який заперечує проти стягнення з нього матеріальної шкоди в результаті ДТП, оскільки свою цивільну відповідальність він застрахував у передбаченому законом порядку.

Питання щодо виключення ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» з членів МТСБУ може вплинути лише за обов'язок відшкодувати завдану відповідачем шкоду: Страховою Компанією або Моторним Бюро, однак таких вимог позивачем до них не пред'явлено.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_7 франшизи в апеляційному порядку не переглядається, оскільки в цій частині рішення не оскаржується.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 12536,90 грн. та визначення загальної суми відшкодування - 15101, 50 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Розмір судових витрат, стягнутих з відповідача на користь позивача, підлягає зменшенню на 850 грн., які позивач сплатив за проведення експертизи, оскільки зазначена експертиза була врахована судом як доказів завдання матеріальної шкоди, а в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Рішення в частині стягнення моральної шкоди підлягає залишенню без змін, оскільки позивач дійсно зазнав душевні страждання у зв'язку з пошкодженням свого майна, а тому у суду першої інстанції були підстави на стягнення моральної шкоди відповідно до вимог ст. 1167 ЦУК України. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено з дотриманням вимог ст. 23 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 12536,90 грн. та визначення загальної суми відшкодування у розмірі 15101,50 грн. скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Розмір судових витрат, стягнутих з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, зменшити до 714,60 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.

Судді