ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"07" лютого 2013 р. Справа № 18/5007/41/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В. , Бакуліної С.В., Поляк О.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Бердичівської міської ради

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року

у справі № 18/5007/41/12

господарського судуЖитомирської області

за позовомПрокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ Бердичівського району в особі Бердичівської районної ради

доВиконавчого комітету Бердичівської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаБердичівська міська рада

провизнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Бердичівської районної ради № 340 від 14.07.2005 року та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2012 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Бердичівської міської ради повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Подана касаційна скарга Виконавчого комітету Бердичівської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року у справі господарського суду Житомирської області № 18/5007/41/12 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Згідно ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 18/5007/41/12 прийнята 10.09.2012 року.

На зазначену постанову вперше касаційна скарга від 28.09.12 року подана в межах встановленого процесуального строку для її подання, однак остання повернута скаржникові.

Згідно відтиску печатки поштового відділення вдруге вказана касаційна скарга подана до Рівненського апеляційного господарського суду 23.11.2012 року, тобто з пропуском 20-денного процесуального строку встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, який обчислюється з дати прийняття оскарженої постанови.

До касаційної скарги додано клопотання, в якому скаржник повторно направляє касаційну скаргу після усунення обставин, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 02.11.2012 року у справі № 18/5007/41/12 та просить прийняти касаційну скаргу до провадження.

При цьому останній вважає, що виконавчим комітетом дотримані строки подання касаційної скарги, оскільки примірник ухвали Вищого господарського суду України від 02.11.2012 року отримано та зареєстровано в журналі реєстрації від 09.11.2012 за №1855.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

До складу учасників судового процесу входять сторони та треті особи, які відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України є юридичними особами і незалежно від того чи знаходяться вони за однією адресою, чи очолює їх одна і та ж сама особа і чи представляють їх одні і ті ж уповноважені представники, останні користуються рівними правами, зокрема, на отримання копії касаційної скарги. Так само, як і вказані обставини не звільняють іншу сторону від обов'язку направлення відповідної копії касаційної скарги. Недотримання вказаних вимог Господарського процесуального кодексу України тягне за собою негативні наслідки у вигляді повернення касаційної скарги, однак не позбавляє скаржника права на повторне подання касаційної скарги, яке з урахуванням поштового обігу та строків розгляду скарги відбувається поза межами передбаченого законодавством 20-денного строку. Враховуючи, що подання касаційної скарги, яку повернуто скаржникові не перериває встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку, то такий строк вважається пропущений. За таких обставин, доводи скаржника викладені у клопотанні про прийняття касаційної скарги, поданої вдруге, щодо дотримання ним строків на подання касаційної скарги є неспроможними.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З аналізу вказаних норм вбачається, що відновлення судом пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги зі своєї ініціативи без відповідного клопотання скаржника є неможливим.

Отже, оскільки матеріали касаційної скарги не містять клопотання скаржника про відновлення пропущеного ним процесуального строку та не викладене таке клопотання і в тексті самої касаційної скарги, підстав для його відновлення у суду відсутні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України для повернення касаційної скарги виконавчого комітету Бердичівської міської ради.

Повернення касаційної скарги у зв'язку з пропуском строку, встановленого на її подання саме за відсутності клопотання про поновлення цього строку, не позбавляє права сторони звернутися з касаційною скаргою повторно, подавши відповідне клопотання.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений виконавчим комітетом Бердичівської міської ради судовий збір у сумі 1 946,06 грн. згідно квитанції № 508 від 29.09.2012 року та у сумі 751,10 грн. згідно квитанції № 510 від 29.09.2012 року підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 53, 86, 111, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України,-

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бердичівської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року у справі господарського суду Житомирської області № 18/5007/41/12 повернути скаржникові.

Повернути Виконавчому комітету Бердичівської міської ради судовий збір у сумі 1 946,06 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок шість грн. 06 коп.) згідно квитанції № 508 від 29.09.2012 року та у сумі 751,10 грн. (сімсот п'ятдесят одна грн. 10 коп.) згідно квитанції № 510 від 29.09.2012 року.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк