№ справа:123/1864/12Головуючий суду першої інстанції:Дядіченко

№ провадження:11/190/271/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.

За участю прокурораАблякімової З.В.

засудженого адвокатаОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Чорноморського районного суду АРК від 29.11.2012, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ометенці Брацлавського району Вінницької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою освітою, неодружений, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати за проведення двох хімічних експертиз у розмірі 1061 гривня 28 копійок.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_5 у невстановлений у ході слідства період часу, керуючись наміром спрямованим на незаконне придбання з метою збуту підакцизного товару, придбав у невстановленої особи не менш 11 літрів етилового спирту, який був розфасований у дві скляні ємкості, після чого повернувся додому. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_5 у порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не маючи передбаченої зазначеним Законом відповідної ліцензії, за місцем свого проживання, зберігав не менш 11 літрів фальсифікованого алкогольного напою з метою його подальшої реалізації на розлив за місцем проживання.

27.02.2012 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 добровільно видали працівникам Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК за місцем їх проживання ємкість із скла об'ємом 0, 5 дециметрів кубічних, яка є етиловим спиртом.

14.03.2012 у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено банку із скла об'ємом 3 дм куб. без етикеток з прозорою рідиною 0,4 літрів, яка є етиловим спиртом 96, 0 %, банку із скла об'ємом 10 дм куб. без етикеток з прозорою рідиною 10 літрів, яка є етиловим спиртом.

Засуджений свою провину у ході судового розгляду не визнав.

В апеляції адвокат просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний, посилаючись на системні порушення кримінально-процесуального законодавства, які були допущені органами досудового слідства і проігноровані судом по вказаній кримінальній справі.

Заслухавши доповідача; вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції; обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 17 постанови Пленума Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Однак, судом першої інстанції зазначені вимоги виконані не були.

Так, з матеріалів справи вбачається, що доводи підсудного та його захисника про те, що етиловий спирт був придбаний засудженим виключно для особистих цілей споживання, без мети збуту, судом першої інстанції визнані не спроможними, та спростовані, взятими до уваги поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які на думку суду підтвердили факт купівлі зазначених напоїв у засудженого.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, такий висновок повною мірою не ґрунтується на матеріалах справи.

Так, свідок ОСОБА_12 допитаний у ході досудового слідства надав покази, що повністю різняться з тими, що він надав будучи допитаний у якості свідка у ході досудового слідства. А саме надав пояснення, що він кілька разів купував спирт (у кінці 2011 року та на початку 2012 року) у АДРЕСА_2, у чоловіка який представився «ОСОБА_7» (а. с. 103).

Однак, будучи допитаний у ході судового слідства змінив свої покази, та пояснив, що не розуміє чому його покази різняться з тими, що були надані ним у ході досудового слідства, оскільки у зазначене село він їздив один раз та ніякого чоловіка у той день він не бачив ( а. с. 186).

Не зважаючи на зазначене, судом першої інстанції пояснення надані у ході досудового слідства були прийняті до уваги та покладені у основу вироку

При цьому суд першої інстанції зовсім не мотивував своє рішення про врахування саме показів свідка ОСОБА_12, які були надані ним у ході досудового слідства (а. с. 103), та не навів за яких підстав за наявності таких суперечностей визнав недостовірними ті, що ОСОБА_12 свідком у ході судового слідства (а. с. 186).

Оскільки при наявності таких розбіжностей, суд першої інстанції повинен був проаналізувати зазначене, та навести відповідні мотиви, за яких визнав доцільними та необхідними одні докази та відхилив інші.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Крім того, судом першої інстанції не було належним чином враховано, що призначаючи покарання за ч. 1 ст. 204 КК України та звільняючи ОСОБА_5 від додаткового покарання, суд першої інстанції обґрунтувавши свою позицію про не застосування у зазначеному випадку додаткового покарання у виді конфіскації незаконно виготовленої продукції і обладнання для її виготовлення не додержав вимог ст. 69 КК України.

Так, лише з підстав зазначених у ч. 1 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.

Крім того, у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.

Однак судом першої інстанції зазначені вимоги належним чином виконані не були.

При новому судовому розгляді необхідно ретельно дослідити викладені обставини, перевірити всі наведені в апеляції доводи, дати належну оцінку всім доказам у їх сукупності та залежно від встановленого, постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Чорноморського районного суду АРК від 29.11.2012 стосовно ОСОБА_5 - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній у виді підписки про невиїзд.

Справу направити на новий судовий розгляд.

Судді

Л.П. Капустіна М.В. Соловйов Б.Л. Балахонов