ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" лютого 2013 р. Справа № 14-01/1494

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто - Литвина В.В. (розпорядник майна боржника), Сіренка С.Ф. (від працівників боржника), Приходька Д.А. (від прокуратури Черкаської області), за довіреністю - Обідного С.В., Безпалої К.А. (від боржника), Бойка М.О. (від ДП "Енергоринок"), Якимчука Ю.В. (від Фонду державного майна України), Білого М.М. (від ТОВ "Транснова" та від ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК"),

розглянув у судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяви державного підприємства "Енергоринок" від 28.12.2012 №01/71-11044 та розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Литвина В.В., від 14.01.2013 №1/14/1/13 у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство

регіонального розвитку паливно-енергетичного

комплексу "А/РТЕК"

до боржника відкритого акціонерного товариства

"Черкасиобленерго"

про визнання банкрутом, -

До суду надійшли заяви:

від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Литвина В.В., від 14.01.2013 №1/14/1/13 зі звітом про результати участі підприємства-боржника у процедурі погашення заборгованості і пропозиціями щодо подальшого провадження у справі про банкрутство, згідно з яким просив затвердити реєстр вимог конкурсних кредиторів, до реєстру включити вимоги ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК" (далі - ТОВ "А/РТЕК") на суму 37496559,08 грн. (з яких 1545512,08 грн. у шосту чергу, решта у четверту чергу) та ДП "Енергоринок" на суму 109366853,94 грн. (з яких 1818 грн. у першу чергу, 1000 грн. у шосту чергу, решта - у четверту чергу);

від державного підприємства "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") від 28.12.2012 №01/71-11044 про розгляд і визнання його кредиторських вимог до боржника.

Розпорядник майна боржника у судовому засіданні подані заяви підтримав. Щодо інших вимог кредиторів - просив відмовити у включенні їх до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з погашенням вимог МПП "Рапід", ТОВ "Транснова", ліквідацією ЗАТ "Черкасизалізобетон". На запитання суду пояснив, що із застосуванням механізмів, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон 2711) були повністю погашені вимоги МПП "Рапід" та частково погашені вимоги ДП "Енергоринок", що погашення вимог інших кредиторів-заявників згідно з вимогами Закону 2711 не здійснювалось у зв'язку з відсутністю заборгованості, яка могла б бути погашена на умовах цього закону.

Представник боржника підтримав доводи розпорядника майна боржника і додатково пояснив, що решта вимог "ДП "Енергоринок" не може бути визнана; оскільки невірно обрахована; оскільки індекс інфляції взято вибірково лише в періоди, коли його значення більше 1, тому інфляційні і 3% річні по договору №1071/01 не можуть бути застосовані; оскільки згідно із Законом України від 08.10.1999 №1136-ХІV "Про внесення змін до ст.214 Цивільного кодексу Української РСР" п.2 розділу ІІ "прикінцеві положення" передбачено, що він не поширюється на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою комунальних послуг населенням, за які воно має борги перед підприємством більші, ніж борг боржника перед ДП "Енергоринок"; оскільки штраф 7% може застосовуватись лише до негрошових зобов'язань, крім того Господарський кодекс України набув чинності з 01.01.2004 і нові норми (зокрема, і ст.231 ГК України), які посилюють відповідальність за невиконання зобов'язань, не можуть застосуватись; оскільки заявником пропущено строк позовної давності нарахування пені відповідно до ст.72 Цивільного кодексу Української РСР. З тих же підстав не може бути визнана пеня, нарахована за договором реструктуризації боргу №21/268, оскільки ним не передбачена. Пеня по договору від 23.05.2005 №1071/01, хоч і передбачена останнім, не може бути стягнена з огляду на те, що нарахована у порушення п.5.17 і п.5.4 цього договору, якими установлено можливість її нарахування - лише до 14 числа місяця наступного за розрахунковим. Що стосується вимог ТОВ "Транснова", то вони є погашеними і факт їх погашення установлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі №2а/2370/7975/2011, якою зобов'язано Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Л.С. від 11.09.10998 за №5619.

Представник ДП "Енергоринок" підтримав подану ним заяву від 02.11.2011 про уточнення заявлених вимог на суму 127954838,19 грн. та надав суду пояснення щодо доданих до заяви розрахунків. Зокрема, пояснив, що сума, стягнена рішенням господарського суду Черкаської області у справі №10-14/132 частково погашена в частині основного боргу, що надані ним розрахунки і вказані у них цифри (зокрема, залишок прострочених сум боргу на певну дату прострочення, на які здійснені нарахування інфляційних, 3% річних та пені і штрафу) підтверджуються договорами, актами приймання-передачі електроенергії, актами звірки взаємних розрахунків, що пеню нараховано за останні 6 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство (до 13.05.2004), що штраф у розмірі 7% і пеня по договору реструктуризації №221/268 нараховані відповідно до ст.231 Господарського кодексу України.

Представник ТОВ "Транснова" проти доводів розпорядника майна і боржника заперечив і пояснив, що його вимоги вже визнані судовим рішенням у цій справі, що його вимоги не погашені, що судове рішення у адміністративній справі №2а/2370/7975/2011 оскаржено ним у касаційному порядку і касаційну скаргу прийнято до розгляду Вищим адміністративним судом України ухвалою від 25.10.2012 №К/9991/65354/12, що на постанову органу ДВС від 27.12.2012 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Л.С. від 11.09.10998 за №5619 подано адмінстративний позов 08.01.2013, відомості про результати розгляду заяви відсутні.

Решта присутніх у судовому засіданні висловити свою думку по питаннях, винесених на розгляд, бажання не виявили.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника повідомлені про час і місце розгляду справи, однак ВАТ «Черкасизалізобетон», МПП «Рапід», Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у Черкаській області, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики /НКРЕ/, участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки представників до суду не повідомили.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

При розгляді справи суд застосовує до правовідносин у справі Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка діє станом на 04.11.2012 (далі - Закон 2343).

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 14.05.2004 порушено провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів

Ухвалою суду від 13.09.2004 визнано вимоги кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Агенства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК" на суму 37496559,08 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" на суму 17844920 грн., малого приватного підприємства "Рапід" на суму150466 грн. та визначено черговість погашення цих вимог у четверту чергу (а.с.231-232 т.2).

Іншою ухвалою суду від 13.09.2004 було зупинено розгляд вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" на суму 406663 грн. та ДП "Енергоринок" на суму 283172939 грн. (а.с.229-230 т.2). Вказана ухвала була залишена без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2004 (а.с.256-258 т.2). Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 ухвала суду першої інстанції від 13.09.2004 про зупинення розгляду вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" і ДП "Енергоринок" та постанова суду апеляційної інстанції від 11.11.2004 скасовані, справу передано на новий розгляд "в частині розгляду грошових вимог кредиторів щодо яких було зупинено провадження".

Ухвалами суду: від 06.01.2006 справу прийнято до провадження суддею Хабазня Ю.А., призначено попереднє судове засідання; від 14.02.2006 продовжено строк повноважень розпорядника майна та строк процедури розпорядження майном боржника до 31.03.2006: від 27.02.2006 продовжено термін проведення попереднього засідання у справі про банкрутство на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості, визначеному Законом 2711; від 24.05.2010 усунено арбітражного керуючого Бондаренка Е.М від виконання повноважень розпорядника майна боржника і, за поданням Державного департаменту з питань банкрутства, призначено арбітражного керуючого Литвина В.В.

У зв'язку із закінченням 01.01.2013 строку дії процедури погашення заборгованості, визначеного п.3.4 ст.3 Закону 2711, судом продовжено розгляд справи у попередньому судовому засіданні, у ході якого установлено:

1) що із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом 2711, відповідно до звіту розпорядника майна боржника від 14.01.2013 №1/14/1/13 /а.с.29 т.11/ із доповненнями від 31.01.2013 №1-а/14/1/13 та №1-б/14/1/13, повністю погашені вимоги МПП "Рапід" на суму 150466 грн. у зв'язку з чим він відмовився від вимог /а.с.126 т.5/ та частково погашені вимоги ДП "Енергоринок". У звіті також зазначено про погашення вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон", однак такі доводи не підтверджені відповідними доказами.

Решта вимог осіб, які подали заяви з вимогами до боржника у дану справу про банкрутство, із застосуванням механізмів, передбачених Законом 2711, не погашались. За таких обставин суд вважає за необхідне прийняти до відому звіт розпорядника майна боржника та продовжити розгляд вимог конкурсних кредиторів, якими подано заяви з вимогами до боржника.

Відповідно до вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 12.07.2005 даному судовому засіданні розгляду підлягають вимоги ЗАТ "Черкасизалізобетон" і ДП "Енергоринок", оскільки вимоги інших кредиторів вже визнані;

2) що доводи боржника та розпорядника майна про відмову у визнанні вимог ТОВ "Транснова", зміну черговості задоволення вимог ТОВ "А/РТЕК", не можуть взяті до уваги і суд їх відхиляє, оскільки розмір вимог вказаних кредиторів і черговість їх задоволення встановлені судовим рішенням у цій справі (ухвалою суду від 13.09.2004), яке є чинним і обов'язковим для виконання, в тому числі і для суду у цій справі.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.58 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" кредитори, вимоги яких погашені відповідно до Закону 2343, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство.

3) що вимоги ДП "Енергоринок" підлягають визнанню у сумі 114181825,99 грн. і погашенню у такій черговості: 1818 грн. у першу чергу, 114179007,99 грн. у четверту чергу; 1000 грн. у шосту чергу виходячи з наступного.

3.1.Так первісні вимоги ДП "Енергоринок" заявлено у сумі 283172939,92 грн. /а.с.1 т.2/. Надалі заявником подано заяву від 11.02.2011 №07/71-1235 /а.с.22 т.8/, якою розмір заявлених вимог зменшено до суми 127954838,19 грн. Зазначені вимоги заявник підтримав у судовому засіданні і пояснив, що заявлена сума вимог складається із таких сум:

100670443,12 грн. залишку боргу стягненого за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123;

17965299,54 грн. за договором постачання електричної енергії від 23.05.2002 №1071/01 за період з вересня 2002 року по січень 2004 року;

9319095,53 грн. за договором реструктуризації боргу від 31.12.2002 №21/268, який виник протягом 1999 року на підставі договору від 17.08.1999 №60/01-ЕР.

3.2.Суд вважає, що визнанню підлягають такі суми і з таких підстав:

100670443,12 грн. залишку боргу стягненого за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123. Зокрема, рішенням суду у вищеназвані справі було стягнено 92013581,12 грн. боргу, 10498941,48 грн. збитків від інфляції, 9637602,81 грн. 3 % річних, 1000 грн. пені, 1700 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заявник вказує, що частина суми основного боргу була погашена, у зв'язку з чим заявляє вимогу про визнання основного боргу в сумі 80531080,83 грн. Враховуючи, що заявлена сума основного боргу менша від визнаної у рішенні суду, що право визначення підстав і предмету вимог належить заявнику і що заявлений розмір вимог боржником та розпорядником майна не оспорюється, обставини зарахування коштів, які заявник вважає сплаченими, судом не досліджуються. Решта сум (10498941,48 грн. збитків від інфляції, 9637602,81 грн. 3 % річних, 1000 грн. пені, 1700 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не погашалась, тому судом визнаються;

3.3. Сума 8696410,82 грн. основного боргу за договором від 23.05.2002 №1071/01, оскільки підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за листопад і грудень 2002 року та за січень 2003 року. Враховуючи, що заявлена сума основного боргу менша від вказаної у актах приймання-передачі, що право визначення підстав і предмету вимог належить заявнику і що заявлений розмір основного боргу боржником та розпорядником майна не оспорюється, обставини зарахування коштів, які заявник вважає сплаченими, судом не досліджуються;

3664781,18 грн. інфляційних та 1150190,87 грн. 3% річних за період з 15.10.2002 по 13.05.2004 за договором від 23.05.2002 №1071/01, оскільки підтверджується актами-приймання передачі електроенергії за період з вересня 2002 року по січень 2004 року на суми більші від зазначених в актах звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2004 та на 01.04.2004 (і відповідно - в розрахунку вимог) та наданими суду розрахунками цих вимог, які є вірними. При цьому суд відхиляє посилання боржника на Закон України від 08.10.1999 №1136-ХІV (про внесення змін до ст.214 Цивільного кодексу Української РСР), оскільки суду не надано належних доказів щодо існування суми 30057,7 тис.грн. боргу населення і підприємств житлово-комунального господарства та щодо частки цього боргу саме у загальній сумі боргу боржника перед ДП "Енергоринок", оскільки навіть до тих ксерокопій, які додані до заяви боржника від 07.02.2013 суду не надані розрахунки, обгрунтування, а також зв'язку цих документів з боргом перед заявником, оскільки суду не надано доказів невірності проведення розрахунку інфляційних і 3% річних. Також суд відхиляє доводи щодо невірного застосування ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки нарахування інфляційних і 3% річних передбачалося ст.214 Цивільного кодексу Української РСР і передбачається ст.625 Цивільного кодексу України, порушення умов договору допущено як до введення в дію Цивільного кодексу України так і після цього.

3.4.У визнанні вимог ДП "Енергоринок" на суму пені у розмірі 2185576,85 грн. необхідно відмовити, оскільки її нарахування не відповідає п.5.17 і п.5.4 договору від 23.05.2002 №1071/01, згідно з якими установлено граничний термін нарахування пені лише до 14 числа місяця наступного за розрахунковим - тобто пеню нараховано за період більший від того, на який заявник має право.

У визнанні вимог ДП "Енергоринок" на суму 2268339,82 грн. штрафу у розмірі 7%, розрахованого заявником від суми боргу у розмірі 32404855,12 грн. на підставі ст.231 Господарського кодексу України, необхідно відмовити, оскільки зазначений борг виник до введення в дію Господарського кодексу України і на підставі правовідносин, які склалися до введення в дію Господарського кодексу України.

Відповідно ж до п.5 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України його положення щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.

Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

Однак, порушення були вчинені до набрання чинності зазначеними положеннями, договором передбачена інша відповідальність (отже положення ст. 231 Господарського кодексу України не можуть застосовуватись), норма ст.231 Господарського кодексу України щодо установлення штрафу не пом'якшує відповідальність, а навпаки її збільшує (отже не може застосовуватись). Також суд погоджується з доводами представника боржника стосовно того, що штраф відповідно до ст.231 Господарського кодексу України може застосовуватись лише до зобов'язань які не є грошовими.

3.5. У визнанні вимог ДП "Енергоринок" на загальну суму 9319095,53 грн. щодо інфляційних, 3% річних, пені та штрафу нарахованих за договором реструктуризації боргу від 31.12.2002 №21/268 на вже сплачену суму боргу необхідно відмовити повністю,

оскільки суду не надано доказів виникнення суми боргу у розмірі 60181759,76 грн., яка є предметом договору і виникла протягом 1999 року (суд вважає, що визнання суми грошового боргу сторонами у договорі не є доказом факту його існування - такий факт повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами, однак такі первинні документи у цьому договорі навіть не названі),

оскільки суду не надано доказів існування саме суми боргу у розмірі 51882220,34 грн., на яку здійснені нарахування інфляційних, 3% річних, пені та штрафу,

оскільки як вбачається із судового рішення у справі №10-14/132 сума основного боргу та здійснених на неї нарахувань була предметом судового розгляду, а договір реструктуризації доказом того, що заявником не пропущено строк позовної давності на стягнення частини із заявленої заборгованості (зокрема, у судовому рішенні зазначено, що "31.12.2002 р. сторонами укладено договір № 21/268 про реструктуризацію заборгованості за договором № 60/01-ЕР від 17.08.99 р. Вказаним договором про реструктуризацію заборгованості змінено строк оплати відповідачем поставленої електроенергії, і встановлено новий строк виконання цього зобов"язання - до 31.12.2003 р. За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх прав в межах встановленого строку позовної давності.")

При цьому також суд погоджується з доводами боржника стосовно невірності визначення коефіцієнтів для нарахування інфляційних, а також підстав застосування ст.231 Господарського кодексу України для нарахування пені і штрафу (мотиви судом викладено вище).

4) що ЗАТ "Черкасизалізобетон" ліквідовано як юридичну особу у зв'язку із затвердженням звіту та ліквідаційного балансу ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.09.2006 у справі №14/2671, останнє виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 30.01.2013, у якому міститься запис "Стан юридичної особи: припинено". З огляду на ці обставини суд вважає, що розгляд заяви від 22.07.2004 з вимогами до боржника на суму 406663 грн. необхідно припинити відповідно до ст.4-1, п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва);

5) що згідно з відомостями боржника (лист від 06.02.2013 №848/08 заборгованість із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян відсутня (крім поточної).

Керуючись ст.ст. 14 і 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 04.11.2012), суд -

УХВАЛИВ:

1.Визнати державне підприємство "Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114181825,99 грн.

Визнані вимоги підлягають погашенню у такій черговості: 1818 грн. у першу чергу, 114179007,99 грн. у четверту чергу; 1000 грн. у шосту чергу.

У решті вимог державного підприємства "Енергоринок" відмовити.

2.Припинити по п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн.;

3.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

4. Розпоряднику майна у встановленому порядку та строки повідомити конкурсних кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

5.Зобов'язати учасників провадження у справі про банкрутство боржника, які будуть обрані головою комітету кредиторів або зборів кредиторів, направляти до господарського суду для приєднання до матеріалів справи копії протоколів таких зборів, на яких вирішені питання про обрання і зміну складу комітету кредиторів та/або голови комітету кредиторів.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 07.02.2013.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом розпоряднику майна боржника, заявникам (5), боржнику, представнику працівників боржника Фонду державного майна України, прокуратурі Черкаської області, НКРЕ України, Міністерству юстиції України та Головному управлінню юстиції у Черкаській області.

Суддя Ю.А. Хабазня

14