РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/7333/12
01.02.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Томащака А.С.,
при секретарі Літвінєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок ДТП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду, відповідно до уточнених позовних вимог, з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок ДТП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.12.2011 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Фольксваген-Кади» р.н. НОМЕР_2 на 9 км+225м. автодороги «Сімферополь -Феодосія - Керч» сталася ДТП. В результаті ДТП автомобіль позивача ОСОБА_1 «Митсубиси-Спейс Стар» р.н. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень, в зв'язку з чим вартість відновлювального ремонту, враховуючи сплачену страховою компанією ПрАТ «Страхова компанія «Перша» страхової суми в розмірі 49490грн., складає 16807,68грн., крім того позивачем ОСОБА_1 сплачено за проведення товарознавчого дослідження 755грн., витрати по зберіганню автомобіля на штраф площадці 783грн., витрати на евакуацію автомобілю до м. Севастополю 1200грн., а також витрати на евакуацію автомобілю до м. Санкт-Петербург в розмірі 23835,60грн., крім того позивачу ОСОБА_2 спричинено внаслідок ДТП легкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим зазначеному позивачу спричинено моральну шкоду в розмірі 27000грн.
Ухвалою суду від 10.12.2012 р. до участі у справі залучено у якості співвідповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша».
В ході судового засідання позивач ОСОБА_2, що дії в інтересах себе, та на підставі довіреності, в інтересах ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в ході судового засідання позовні вимоги в межах уточнених вимог не визнав, зазначивши, що вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до письмових заперечень, що надішли до суду, позовні вимоги не визнає, оскільки з боку страхової компанії повністю відшкодовано шкоду в межах страхового полісу.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
24.12.2011 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Фольксваген-Кади» р.н. НОМЕР_2 на 9 км+225м. автодороги «Сімферополь -Феодосія - Керч» сталася ДТП. В результаті ДТП автомобіль позивача ОСОБА_1 «Митсубиси-Спейс Стар» р.н. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень, а позивач ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.
Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.05.2012 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок примирення з потерпілою.
В рамках зазначеної кримінальної справи постановою від 06.04.2012 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 в частині спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень відмовлено, оскільки остання внаслідок ДТП отримала легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до положень частини 4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним факт ДТП, участь у ньому водія ОСОБА_3, факт порушення ним ПДД, факт отримання позивачем ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.
Статтею 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до страхового полісу №АА4975252 між ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова компанія «Перша» було укладено договір страхування відповідно до 1 типу.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку від 13.04.2012 року ринкова вартість автомобілю «Митсубиси-Спейс Стар» р.н. НОМЕР_1 складає 70325,15грн., вартість відновлювального ремонту складає 168147,60грн, в зв'язку з чим розмір матеріальної шкоди завданої власнику зазначеного транспортного засобу складає 70325,15грн.
Враховуючи, що ОСОБА_2 повідомила страхову компанію, що вона бажає залишити собі пошкоджений автомобіль, страховою компанією було визначено вартість залишків транспортного засобу, яка склала 9210грн., таким чином розмір матеріальної шкоди завданої власнику зазначеного транспортного засобу складає 61115,15грн.
Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в межах ліміту відповідальності виплатила позивачам суму матеріального збитку в розмірі 49490грн.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи, що ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в межах ліміту відповідальності виплатила позивачам суму матеріального збитку в розмірі 49490грн., а загальний розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу складає 61115,15грн., тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11625,15грн., а не 16807,68грн., яку визначив позивач по справі, крім того позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на евакуацію автомобілю до м. Севастополя у розмірі 1200грн., а також сплачено за зберігання автомобілю на штраф площадці в розмірі 783грн., що підтверджується відповідними квитанціями, оскільки зазначені витрати понесені позивачем в зв'язку з ДТП яка сталася з вини відповідача по справі ОСОБА_3 зазначені витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1
Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Правила частин першої та другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України вказують, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З боку позивача ОСОБА_1 не надано належних доказів в частині того, що пошкоджений автомобіль буде транспортовано в м. Санкт-Петербург, тому в частині стягнення на його користь майбутніх витрат на транспортування транспортного засобу в розмірі 23835,60грн. задоволенню не підлягають, також не підлягають задоволенню і вимоги в частині стягнення витрат на проведення товарознавчого дослідження проведеного позивачем по справі в розмірі 755грн., оскільки зазначені дії були проведені страховою компанією, з сумою матеріальної шкоди погодились позивачі, отримавши страхове відшкодування, за таких обставин підстав для проведення додаткового товарознавчого дослідження у позивачів не було.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п.4 - позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювала, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювала та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
З урахуванням положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно яких крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи ступінь вини відповідача, його протиправну поведінку, характер і глибину внутрішніх переживань, суд, виходячи з принципів розумності і справедливості, вважає за необхідне визначити моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 в розмірі 1000грн.
Оскільки відповідно до ст.. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду не більше ніж 5 відсотків ліміту визначеного п.9.3 статті 9 (50000*5%=2500), тому визначена судом сума відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Перша», що є в межах ліміту відповідальності страховика.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на наведене з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати в розмірі 214,60грн., з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» судові витрати в розмірі 114,70грн. підлягають стягненню в доход держави.
На підставі ст.ст. ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст..22,23,24,29ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст..ст. 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13608,65коп.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 214,60грн.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» в дохід держави судовий збір в сумі 114,70грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.С. Томащак