ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
м.Одеса
"23" червня 2006 р. | Справа № 28/85-06-1933А |
За позовом Закрите акціонерне товариство "Одеський завод шампанських вин";
до відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в Одеській області
про скасування рішення-повідомлення та визнання дій незаконними.
Суддя Гуляк Г.І.
пре секретарі Бандиш Г.В.
Представники:
Від позивача: Пивоварський О.С., Леонов О.Г. - за дорученням;
Від відповідача: Михайлюченко С.О., Сон П.Ю., Тарарака С.В. - за дорученням;
В засіданні суду 23 червня 2006 року приймали участь представники:
Від позивача: Леонов О.Г. - за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: позивача - Закрите акціонерне товариство "Одеський завод шампанських вин" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області щодо проведення з 24.06.05р. по 11.07.05р. позапланової перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” противоправними (незаконними); про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.07.2005р. №0000011340/0; про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.02.2006р. №0000011340/3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зокрема ст.11-2 цього Закону, відповідно до якої, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення позапланової перевірки, якщо вони надали платнику податку під розписку направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу державної податкової служби. Як зазначає позивач у адміністративному позові, відповідачем не надані до початку перевірки копію наказу керівника СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області про проведення позапланової виїзної перевірки, перевірка проведена з порушенням терміну для проведення позапланової перевірки встановленого Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, тому перевірка позивача незаконна та здійснена з перевищенням повноважень. Як зазначив позивач, твердження відповідача щодо порушення підприємством п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) є безпідставним та спростовується належно оформленими документами. Позивач зазначає, що податковим органом не враховано та не взято до уваги, що підприємством на виконання вимог Закону України „Про податок на додану вартість” супровідним листом №15 від 24.02.2003р. разом з податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2002р., вересень 2002р., жовтень 2002р. надані до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі належним чином оформлені п’яти аркуші ВМД, які перелічені в акті перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466. Такі ВМД оформлені відповідно до вимог діючого законодавства та підтверджують фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Як звертає увагу суду позивач згідно Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. №163/121, зареєстрованого в Мін’юсті України 26.03.2002р. №295/6583 та листа Державної митної служби України „Про тимчасовий порядок надання підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України” від 24.07.2002р. №11/7-09-6507-ЕП, напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митої території України та гербова печатка митного органу проставляється тільки у ВМД типу ЕК 10. Позивач зазначає, що твердження СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області про необхідність зазначення у ВМД №50004/2/022173 від 24.09.2002р. на суму 59034,96грн., №50004/2/022951 від 01.10.2002р. на суму 831002.29грн., №50004/2/023978 від 11.10.2002р. на суму 460267,03грн., №50004/2/024067 від 14.10.2002р. на суму 437683,91грн. напису про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та необхідність гербової печатки митного органу є неправомірним, тому як, зазначені ВМД - типу ЕК 3. При фактичному перетині товару митного кордону України були оформлені ВМД типу експорт ЕК 10 (форма МД-2, МД-3) з вказівкою у графі 40 попереднього документу, яким є ВМД типу ЕК 3. В обґрунтування заявленого позивач посилається на попередні акти перевірок ТОВ „Ніко” та постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області Богаченко В.А. про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю складу злочину, в якій чітко зазначено, що підстав для нарахування податку та застосування штрафних санкцій ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” у СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області не було. Позивачем надані до суду заперечення від 21.04.2006р. №1 на заперечення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 15.03.2005р. №3923/913-35/141, в яких спростовуються твердження відповідача.
Відповідач заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду заперечення на адміністративний позов від 15.03.2005р. №3923/9/13-35/141 за вхідним №5489, в якому зазначено, що перевірка проводилась відповідно до норм чинного законодавства. В обґрунтування своїх тверджень відповідач посилається на доручення старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області про виконання оперативно-розшукових заходів та слідчих дій по кримінальній справі №49-1269/3 відносно посадових осіб ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”, відповідно до якого доручив робітникам дізнання виконати наступні оперативно-розшукові заходи і слідчі дії: 1. провести ревізію документальну перевірку ТОВ „Ніко”, правонаступником якого є ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”; 2. встановити фактичне місцезнаходження посадових осіб ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”. У зв’язку з чим, фахівцями податкового органу проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання ТОВ „Ніко” податкового законодавства за результатами якої був складений акт перевірки „Про проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” код ЄДРПОУ 32224466 з питання правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість ТОВ „Ніко” код 22445808 при здійсненні експортних операцій в 2002р. з зерновими в адресу нерезидента ”AGORA TRADE LLC” (Delawar, USA) та Intertrede LLC” (Louisville, USA) за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р.” від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466. Також, відповідач свої твердження щодо правомірності проведення перевірки обґрунтовує положеннями ч.13 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” відповідно до якої обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Відповідач зазначає, що при визначені податкових зобов’язань з податку на додану вартість підприємства, перевіряючими було встановлено заниження податкових зобов’язань у сумі 824922грн. внаслідок порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме у вересні 2002р. –264828; у жовтні 2002р. –560094грн. Зазначене порушення було встановлено внаслідок ненадання підприємством оригіналів п’ятого аркушу ВМД.
У зв’язку з набранням 01 вересня 2005р. чинності Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п.6 розділу VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявлені сторонами по справі клопотання від 28.04.2006 року та від 29.05.2006 року, про продовження строку розгляду спору відповідно до ч.1 ст.102 КАС України судом задоволені, у зв’язку з чим прийняті відповідні ухвали.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:
На виконання постанов від 07.06.2005р. старшого слідчого ОВС СУ ПМ ДПА в Одеській області майора податкової міліції Варламова В.М. про призначення документальної перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” та від 09.06.2005р. старшого слідчого ОВС СУ ПМ ДПА в Одеській області майора податкової міліції Богаченко В.О. про призначення документальної перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” та на підставі посвідчень на проведення перевірки №853 від 24.06.05р., №854 від 24.06.05р., №855 від 24.06.05р. фахівцями ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області проведена позапланова документальна перевірка ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” з урахуванням вимог п.3 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” з питань дотримання ТОВ ”Ніко” код ЄДРПОУ 22445808 податкового законодавства за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р., за результатами якої складений акт перевірки “Про проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ ”Одеський завод шампанський вин” код 32224466 з питання правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість ТОВ ”Ніко” код 22445808 при здійсненні експортних операцій в 2002р. з зерновими в адресу нерезидента ”AGORA TRADE LLC” (Delawar, USA) та Intertrede LLC” (Louisville, USA) за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р.” від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466.
В названому акті перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466 зазначено, що перевіркою правильності визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість встановлено заниження підприємством податкових зобов’язань у сумі 824922грн., внаслідок порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме – у вересні 2002р. –264828грн.; –у жовтні 2002р. –560094грн.
На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області 13.07.2005р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011340/0 яким донараховано податок на додану вартість у сумі 824922грн та застосовані штрафні санкції у сумі 824922грн. Тобто, всього на загальну суму 1649844грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся зі скаргами до податкових органів.
Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення від 13.07.2005р. № 0000011340/0 скасовано в частині штрафної санкції, застосованої з посиланням на п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме на загальну суму 412461грн.
Позивачем та відповідачем надані до суду рішення ДПА України від 25.01.2006р. про результати розгляду повторної скарги ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”, які однакові по змісту, однак різні за номерами, а саме: рішення надане позивачем за №589/6/25-0515, відповідачем за №1358/7/25-0515.
07.02.2006р. СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області на підставі рішення ДПА України про результати розгляду скарги саме за №1358/7/25-0515 від 25.01.2006р., акту перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011340/3 на загальну суму 1237383грн. (донарахований податок на додану вартість –824922грн., штрафна санкція –412461грн.).
Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011340/3 прийнято відповідачем на підставі рішення ДПА України про результати розгляду скарги за №1358/7/25-0515, однак позивачем не було отримане відповідне рішення від 25.01.2006р. за №1358/7/25-0515.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області здійснена саме позапланова перевірка ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”, про що свідчить наданий сторонами акт перевірки „Про проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” код 32224466 з питання правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість ТОВ „Ніко” код 22445808 при здійсненні експортних операцій в 2002р. з зерновими в адресу нерезидента ”AGORA TRADE LLC” (Delawar, USA) та Intertrede LLC” (Louisville, USA) за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р.” від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466.
Відповідно до ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. У наказі керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки зазначаються підстави проведення такої перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази підтверджуючи виконання СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області вимог ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу” щодо надання позивачу під розписку копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки до суду не надані.
З наданих сторонами до суду доказів, зокрема акту перевірки «Про проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ «Одеський завод шампанських вин»код 32224466 з питання правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість ТОВ «Ніко»код 22445808 при здійснені експортних операцій в 2002р. зерновими на адресу нерезидента ”AGORA TRADE LLC” (Delawar, USA) та Intertrede LLC” (Louisville, USA) за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р.” від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466, направлення відповідача від 21.06.2005р. №9708/10/13-43 вбачається, що відповідачем порушені вимоги ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” щодо термінів проведення позапланової перевірки. Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Як зазначено в акті перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466 (арк. 2) перевірка проводилась з 24.06.2005р. по 11.07.2005р., тобто 11 робочих днів. Зазначені докази підтверджують перевищення відповідачем повноважень щодо проведення відповідної перевірки та складання 11.07.2005р. акту перевірки.
В акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466 (арк. 6) зазначено, що до ДПІ у Жовтневому районі м. Одеса ТОВ „Ніко” була надана декларація по ПДВ за вересень 2002р. від 21.10.2002р. (вхід. №70046100), у якої по рядку 21 декларації підприємством неправомірно було відображено обсяг операцій, що оподатковується за „0” ставкою. В порушення п.п.6.2.1 п.6.2 Закону України „Про податок на додану вартість” у вересні 2002р. підприємство неправомірно застосувало „нульову” ставку при продажу товарів на експорт у сумі 1324142грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань податку на додану вартість у сумі 264828грн. Також, в акті зазначено, що до ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси ТОВ „Ніко” була подана декларація по ПДВ за жовтень 2002р. від 19.11.2002р. (вхід. №70053156), у якої по рядку 2.1. декларації підприємством неправомірно було відображено обсяг операцій, що оподатковується за „0” ставкою. В порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” у жовтні 2002р. підприємство неправомірно застосувало „нульову” ставку при продажу товарів на експорт у сумі 2800469грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань податку на додану вартість у сумі 560094грн.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, пояснення сторін, докази надані сторонами, чинне законодавство в їх сукупності суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.07.2005р. №0000011340/0 та від 07.02.2006р. №0000011340/3 в частині донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій необґрунтовані, неправомірні, та винесені на підставі акту перевірки, який складений з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв’язку з чим підлягають скасуванню виходячи із наступного.
Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на час оформлення ВМД) операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД. Крім того, ст. 8 Закону України „Про податок на додану вартість” (у редакції, яка діяла на час оформлення ВМД) визначено, що платник податку, який здійснює операції із вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування за умови подання встановленого переліку документів, одним з яких є ВМД, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, а саме, Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. №163/121, зареєстрований в Мін’юсті України 26.03.2002р. №295/6583.
Відповідно до вимог Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, для одержання експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, звертається до митного органу, що здійснив митне оформлення експорту цих товарів, із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарів за межі митної території України. До заяви додається оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту товарів. Одержавши таку заяву, митний орган, до якого із заявою звернувся цей суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, здійснює реєстрацію заяви та розглядає її протягом п'яти робочих днів. Протягом цього періоду митний орган звіряє доданий до заяви оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з іншими примірниками цієї ВМД, що зберігаються в митниці. За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення.
Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") ВМД повертається заявникові.
Підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.
Судом встановлено, що копії ВМД перелічені в акті перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466 супровідним листом №15 від 24.02.2003р. разом з податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2002р., вересень 2002р., жовтень 2002р. надані до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (вхід. СДПІ від 25.02.2003р.).
Твердження відповідача щодо ненадання позивачем оригіналів п’ятого екземпляру вантажно-митних декларацій перелічених у акті перевірки до уваги суду не приймається, оскільки, як встановлено судом, підприємством надані відповідачу супровідним листом №555 від 23.08.2005р. (вхід. СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 23.08.2005р.) оригінали п’ятого аркушу ВМД №50000/2/212635 від 25.09.2002р., №50004/2/023719 від 10.10.2002р., №50004/2/024726 від 22.10.2002р., №50004/2/024504 від 18.10.2002р., №50004/2/025886 від 31.10.2002р., та супровідним листом №554 від 23.08.2005р. (вхід. СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 23.08.2005р.) завірені копії ВМД №50004/2/022611 від 27.09.2002р., №50000/2/212635 від 25.09.2002р., №50004/2/023719 від 10.10.2002р., №50004/2/024726 від 22.10.2002р., №50004/2/024504 від 18.10.2002р., №50004/2/025886 від 31.10.2002р.
Відповідно до вимог Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. №163/121, зареєстрованого в Мін’юсті України 26.03.2002р. №295/6583 та листа Державної митної служби України „Про тимчасовий порядок надання підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України” від 24.07.2002р. №11/7-09-6507-ЕП, напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митої території України та гербова печатка митного органу проставляється тільки у ВМД типу ЕК 10.
Твердження відповідача про необхідність зазначення у ВМД №50004/2/022173 від 24.09.2002р. на суму 59034,96грн., №50004/2/022951 від 01.10.2002р. на суму 831002.29грн., №50004/2/023978 від 11.10.2002р. на суму 460267,03грн., №50004/2/024067 від 14.10.2002р. на суму 437683,91грн. напису про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та необхідність гербової печатки митного органу не може прийматися до уваги, оскільки зазначені ВМД - типу ЕК 3. При фактичному перетині товару митного кордону України були оформлені ВМД типу експорт ЕК 10 (форма МД-2, МД-3) з вказівкою у графі 40 попереднього документу, яким є ВМД типу ЕК 3.
Судом досліджені вантажно-митні декларації перелічені в акті перевірки від 11.07.2005р. №8/13-43/32224466, з яких вбачається, що ВМД №50000/2/212635 від 25.09.2002р. - типу ЕК 10, має напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербову печатку митного органу. ВМД №50004/2/022173 від 24.09.2002р. - типу ЕК 3, в якій не проставляється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербова печатка митного органу. Відповідна ВМД є попереднім документом та зазначається у графі 40 ВМД типу ЕК 10. Так, саме ВМД №50004/2/022173 зазначається у графі 40 ВМД №50004/2/022611 від 27.09.2002р. (типу ЕК 10), яка оформлена відповідно до вимог законодавства України. ВМД №50004/2/025886 від 31.10.2002р. - типу ЕК 10, має напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербову печатку митного органу. ВМД №50004/2/023719 від 10.10.2002р. - типу ЕК 10, має напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербову печатку митного органу. ВМД №50004/2/022951 від 01.10.2002р. - типу ЕК 3, в якій не проставляється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербова печатка митного органу. Відповідна ВМД є попереднім документом та зазначається у графі 40 ВМД типу ЕК 10. Так саме, ВМД №50004/2/022951 зазначається у графі 40 ВМД №50004/2/023719 від 27.09.2002р. (типу ЕК 10), яка оформлена відповідно до вимог законодавства України. ВМД №50004/2/024726 від 22.10.2002р. - типу ЕК 10, має напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербову печатку митного органу. ВМД №50004/2/024067 від 14.10.2002р. - типу ЕК 3, в якій не проставляється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербова печатка митного органу. Відповідна ВМД є попереднім документом та зазначається у графі 40 ВМД типу ЕК 10. Так саме, ВМД №50004/2/024067 зазначається у графі 40 ВМД №50004/2/024726 від 22.10.2002р. (типу ЕК 10), яка оформлена відповідно до вимог законодавства України. ВМД №50004/2/024504 від 18.10.2002р. - типу ЕК 10, має напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербову печатку митного органу. ВМД №50004/2/023978 від 11.10.2002р. - типу ЕК 3, в якій не проставляється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та гербова печатка митного органу. Відповідна ВМД є попереднім документом та зазначається у графі 40 ВМД типу ЕК 10. Так, саме ВМД №50004/2/023978 зазначається у графі 40 ВМД №50004/2/024504 від 18.10.2002р. (типу ЕК 10), яка оформлена відповідно до вимог законодавства України.
Вищезазначене спростовує твердження відповідача щодо порушення позивачем п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.
06.12.2005р. старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області Богаченко В.А. винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю складу злочину, в якій зазначено, що підстав для нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” у СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області не було. У постанові слідчого також зазначено, що застосування нульової ставки по податку на додану вартість ТОВ „Ніко” при здійсненні експортних операцій у 2002р., саме за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р. є правомірним.
Тобто, податковим органом (суб’єктом владних повноважень) підтверджується правомірність застосування підприємством пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".
Твердження відповідача щодо заниження податкових зобов’язань у сумі 824922грн. внаслідок порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме у вересні 2002р. –264828; у жовтні 2002р. –560094грн. спростовується актом перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси „Про результати проведення тематичної перевірки ТОВ „Ніко” з питання встановленого порядку відшкодування ПДВ за серпень, вересень 2002р.” від 31.01.2003р. №81/23-2. Згідно висновків даного акту порушень вимог Закону України „Про податок на додану вартість” податковим органом не встановлено.
Також, судом встановлено, що ТОВ „Ніко” 24.02.2003р. знята з обліку платників податків, що підтверджується довідкою про зняття з обліку платника податків за формою 12-ОПП, виданою Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси 24.02.2003р. Згідно п.8.3 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998р. №80, зареєстрованого в Мін’юсті України 16.03.1998р. за №172/2612 після проведеної перевірки платника податків (акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №82/23-01/25/22445808 від 12.02.2003р.), у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Довідка про зняття з обліку ТОВ „Ніко”, яка видана податковим органом свідчить про відсутність порушення підприємством вимог податкового законодавства.
Це свідчить про безпідставність відповідача щодо проведення перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанський вин” з питання правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість ТОВ „Ніко” код 22445808 при здійсненні експортних операцій в 2002р. з зерновими в адресу нерезидента ”AGORA TRADE LLC” (Delawar, USA) та Intertrede LLC” (Louisville, USA) за період з 01.08.2002р. по 01.11.2002р.” та неправомірність донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій ЗАТ „Одеський завод шампанських вин”.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що дії СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області щодо проведення перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” противоправні, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області від 13.07.2005р. №0000011340/0, від 07.02.2006р. №0000011340/3 прийняті в порушення вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають скасуванню.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства України, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства „Одеський завод шампанських вин” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області про визнання дій противоправними (незаконними), про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області щодо проведення з 24.06.2005.р. по 11.07.2005р. позапланової документальної перевірки ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” противоправними (незаконними).
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області від 13.07.2005р. №0000011340/0.
4. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області від 07.02.2006р. №0000011340/3.
5. Стягнути з Державного бюджету України в особі УДК в Одеській області на користь Закритого акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" (65058 місто Одеса Французький бульвар,36, р/р 260003014661 в АКБ „Фінбанк” м. Одеса, МФО 328685, ІПН 322244615010) судові витрати у сумі 90 /дев'яносто/ гривень.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гуляк Г.І.