КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа№ 43/75-15/7-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

Секретаря судового засідання Корінної А.О.

за участю представників:

від боржника - Стемковська О.О. - дов. №03/01/13-б від 03.01.2013 р.;

від ТОВ «Комбікормовий

завод Піаст-Ніжин» - Мамедова О.Л. - дов. б/н від 18.12.2012 р.;

від Українсько-американського спільного підприємства

у формі ТОВ «КАІС» - Попеску М.В. дов. б/н від 02.01.2013 р.;

від ТОВ «Європа Електронікс» - Дячок І.О. - дов. № 18/10/12-д від 18.10.12 р.;

від ТОВ «Укренергоремонт-2000»- Дячок І.О. - дов.№10/01/13-б від 10.01.13р;

від ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені Шимановського» - Чуприна В.В. - дов. №14/01/04 від 16.02.2012 р;

від ПАТ КБ «Приватбанк» - Передереєв В.Г. - дов. № 940-0 від 01.03.2010 р;

від ФГ «Полісся-ММ» - Сеник В.О. - дов. б/н від 02.01.2013 р;

від ТОВ «БФ «Альфа-Сервіс» - Лучка Т.В. - дов. б/н від 02.01.2013 р.

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз

Агрікол Ко., ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Фермерського господарства «Полісся-ММ»

на ухвали Господарського суду міста Києва

від 11.10.2012 р.

у справі № 43/75-15/7-б (суддя - Пасько М.В.)

за заявою Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма

«Радосинь»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2008 року порушено провадження по справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» з урахуванням особливостей, передбачених ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено процедуру санації, призначено керуючим санацією керівника боржника голову правління Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» Васютинського П.П., призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Коновальчука А.С., зобов'язано керуючого санацією у тридцятиденний строк подати до офіційних друкованих органів повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, докази про опублікування надати суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2008 року скасовано в частині введення процедури санації боржника та призначення керуючим санацією керівника боржника голови правління Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» Васютинського П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010 року, припинено повноваження розпорядника майна боржника Коновальчука А.С., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Крупку Б.Г., введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією Гевелюка М.М. з покладенням на останнього обов'язків керівника підприємства, вжито заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю в м. Києві по проспекту Маяковського, буд. 6, літера «А» та заборони Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі літера «А», яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, зокрема дії щодо реєстрації права власності на вказану будівлю, а також видавати довідки-характеристики та інші довідки, проводити інвентаризацію майна, вчиняти інші дії, спрямовані на відчуження або інше розпорядження вказаним майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 року, припинено повноваження розпорядника майна Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» арбітражного керуючого Крупки Богдана Григоровича, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича, продовжено процедуру санації Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», продовжено повноваження керуючого санацією боржника - голови наглядової ради Гевелюка М.М. на шість місяців до 23.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року, звільнено Гевелюка М.М. від виконання повноважень керуючого санацією та керівника Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», призначено керуючим санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича, покладено виконання обов'язків керівника Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 року, від 06.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року в даній справі залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року продовжено процедуру санації Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» до 23.06.2012 року, продовжено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича, зупинено провадження у справі до прийняття рішення у справі № 5/200.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 року поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року клопотання керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ» арбітражного керуючого Сиротенка О.О. задоволено частково. Скасовано арешт на нежитлову будівлю в м. Києві по проспекту Маяковського, буд. 6, літера «А», накладений ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2009 року. Скасовано заборону на вчинення Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна будь-яких дій щодо нежитлової будівлі літера «А», яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, що стосуються реєстрації права власності на вказану будівлю, видачі довідок-характеристик та інших довідок, проведення інвентаризації майна та вчинення інших дій, спрямованих на відчуження або інше розпорядження вказаним майном. В задоволенні решти вимог заявлених у клопотанні - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року:

- відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН», Фермерського господарства «Полісся-ММ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський-Центр» та Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» про відкладення розгляду справи;

- відмовлено у задоволенні клопотань Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН» про звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання повноважень розпорядника майна та керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», про звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання обов'язків керівника боржника, призначення керуючим санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» - Гевелюка М.М., покладення виконання обов'язків керівника боржника на Гевелюка М.М., призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нестеренка С.С. та зобов'язання арбітражного керуючого Сиротенка О.О. передати Гевелюку М.М. всю документацію, інші матеріали та майно боржника, які могли бути виготовлені, набуті, та отримані ним за час виконання повноважень керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»;

- відмовлено у задоволенні клопотань Фермерського господарства «Полісся-ММ» від 30.07.2012 року в частині звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання повноважень розпорядника майна боржника, повноважень керуючого санацією боржника та обов'язків керівника боржника, призначення на посаду керуючого санацією боржника - Гевелюка М.М., покладення виконання обов'язків керівника боржника на Гевелюка М.М., призначення розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Крупку Б.Г. та зобов'язання арбітражного керуючого Сиротенка О.О. передати Гевелюку М.М. всю документацію, інші матеріали та майно боржника, які могли бути виготовлені, набуті, та отримані ним за час виконання повноважень керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на загальну суму 33 767 141,40 грн. та визнано кредиторами Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»:

- ДПІ у Деснянському районі міста Києва на суму 75 158, 48 грн.;

- Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1 499, 14 грн.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Києві на суму 1 912, 64 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» на суму 19 505 429,99 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» на суму 10 628 433, 00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» на суму 3 160 647, 05 грн.;

- Київську міську філію акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на суму 394 061, 11 грн.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року відмовлено у задоволенні заяв про визнання кредиторами Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», зокрема:

- Фермерському господарству «Полісся-ММ» на суму 618 400,8 грн.;

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» на суму 3 064 834,58 грн.;

- Відкритому акціонерному товариству «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» на суму 1 473 550,04 грн.;

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» на суму 679 294,65 грн.;

- Публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку на суму 1 267 810,09 грн.

Не погоджуючись з винесеними ухвалами від 11.10.2012 року в частині відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» про звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від обов'язків керуючого санацією, розпорядника майна, керівника боржника та в частині відхилення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали в цій частині та визнати заявлені ним вимоги на суму 3 064 834,60 грн., звільнити арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від обов'язків керуючого санацією, розпорядника майна та керівника боржника, призначити керуючим санацією Гевелюка М.М., покласти на нього ж виконання обов'язків керівника боржника, призначити розпорядником майна боржника Нестеренка С.С., зобов'язати арбітражного керуючого Сиротенка О.О. передати Гевелюку М.М. печатки, штампи боржника, його бухгалтерську і податкову звітність, тощо.

Крім того, в уточненнях та поясненнях по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» просило змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року в частині визнання кредиторами боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» на суму 19 505 429,99 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» на суму 10 628 433 грн., відмовивши їм в задоволенні кредиторських вимог.

Не погоджуючись з винесеними ухвалами від 11.10.2012 року в частині відхилення клопотання Фермерського господарства «Полісся-ММ» про звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від обов'язків керуючого санацією, розпорядника майна, керівника боржника, в частині визнання кредиторами боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» на суму 19 505 429,99 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» на суму 10 628 433 грн. та в частині відхилення вимог Фермерського господарства «Полісся-ММ», останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали в цій частині та визнати заявлені ним вимоги на суму 618 400,80 грн., зобов'язати керуючого санацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, відхилити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» та звільнити арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від обов'язків керуючого санацією, розпорядника майна та керівника боржника, призначити керуючим санацією Гевелюка М.М., покласти на нього ж виконання обов'язків керівника боржника, призначити розпорядником майна боржника Нестеренка С.С., зобов'язати арбітражного керуючого Сиротенка О.О. передати Гевелюку М.М. печатки, штампи боржника, його бухгалтерську і податкову звітність, тощо.

Не погоджуючись з винесеними ухвалами від 11.10.2012 року в частині відхилення вимог Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року в цій частині, змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, та включити до даного реєстру кредиторів кредиторські вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» в сумі 1 473 550,04 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою від 11.10.2012 року в частині відхилення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в цій частині, визнати заявлені ним вимоги на суму 679 294,65 грн. та зобов'язати розпорядника майна Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою від 11.10.2012 року в частині відмови у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в цій частині, визнати заявлені ним вимоги, які забезпечені заставою майна, на загальну суму 1 267 810,09 грн. та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Склад суду неодноразово змінювався. Відповідно до розпорядження Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року справу № 43/75-15/7-б передано колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Верховця А.А., Шипка В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року справу № 43/75-15/7-б за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Фермерського господарства «Полісся-ММ» було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року розгляд справи № 43/75-15/7-б було відкладено на 05.02.2013 року.

04.02.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

05.02.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від боржника надійшли письмові пояснення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити їх.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити їх.

Представник Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити їх.

Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити їх.

Представник Фермерського господарства «Полісся-ММ» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити їх.

Представник боржника в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржувані ухвали місцевого господарського суду як такі, що прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник ТОВ «Європа Електронікс» та ТОВ «Укренергоремонт-2000» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржувані ухвали місцевого господарського суду як такі, що прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвал суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі відсутніх представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що до Господарського суду міста Києва зверталися Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН», Фермерське господарства «Полісся-ММ» з клопотаннями про звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, керівника Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

Подані клопотання обґрунтовані тим, що розпорядником майна боржника несвоєчасно подано до господарського суду реєстр вимог кредиторів та не направлено кредиторам повідомлення про розгляд заявлених ними кредиторських вимог, а також вчинені дії, які на думку заявників поданих клопотань, свідчать про зловживання ним своїми повноваженнями.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що розпорядником майна Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» арбітражним керуючим Сиротенком О.О. 06.08.2012 року та 02.10.2012 року подав уточнений реєстр вимог кредиторів на виконання вимог ухвали від 31.07.2012 року та 11.10.2012 року відповідно, а також надавав обґрунтовані письмові пояснень щодо заявлених до боржника вимог 08.08.2012 року та 01.10.2012 року

Колегія суддів, стосовно направлення кредиторам повідомлення про розгляд заявлених ними кредиторських вимог, а також вчинені дії, які на думку заявників поданих клопотань, свідчать про зловживання ним своїми повноваженнями, розглянувши повторно вказані клопотання, зазначає, що жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставини викладені в клопотаннях, особами, що їх подавали, не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Колегія вважає, що підстави для звільнення арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією та керівника Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» - відсутні.

А отже, вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН» про призначення розпорядником майна боржника Нестеренка С.С., Фермерського господарства «Полісся-ММ», згідно клопотання від 30.07.2012 року про призначення розпорядником майна боржника Крупки Б.Г., а також загальними вимогами вказаних кредиторів про призначення керуючим санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» - Гевелюка М.М. та зобов'язання арбітражного керуючого Сиротенка О.О. передати Гевелюку М.М. відповідні документи та матеріали задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення клопотань Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН», Фермерського господарства «Полісся-ММ».

А отже ухвала Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року по справі № 43/75-15/7-б, якою відмовлено в задоволенні розглянутих клопотань, підлягає залишенню без змін.

Щодо решти ухвал Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року, винесених за результатами попереднього засідання у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено кредитора у справі про банкрутство як фізичну або юридичну особу чи державний орган, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 6 ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника подаються до господарського суду у місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

З матеріалів справи вбачається, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку, Фермерського господарства «Полісся-ММ» з вимогами до боржника надійшли до господарського суду в межах встановленого строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» колегія зазначає наступне.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» в сумі 19 505 429,99 грн. підтверджується:

- на суму 7 944 914 грн. - рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2007 року по справі № 16/321, яким присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» 7 000 000 грн. боргу, 492 030 грн. пені, 91 266 грн. річних, 336 000 грн. інфляційних втрат, 25 618 грн. судових витрат;

- на суму 5 286 000 грн. - договором про відступлення права вимоги № 1504/1 від 15.04.2007 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластикпроектбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс»;

- на суму 1 881 548,06 грн. - договором про відступлення права вимоги № 0405/1 від 04.05.2007 року, укладеним між Дочірнім підприємством боржника «Радосинь Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс»;

- на суму 3 886 823,08 грн. - договором про відступлення права вимоги № 1105/07 від 11.05.2007 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс»;

- на суму 506 144,85 грн. - договором про відступлення права вимоги від 18.02.2008 року, укладеним між «SIA Industriala Kompanja» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс».

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» в сумі 10 628 433 грн. підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2007 року по справі № 16/417, яким присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» 10 000 000 грн. боргу, 9 915 грн. пені, 118 900 грн. річних, 480 000 грн. інфляційних втрат, 25 618 грн. судових витрат.

Оскільки докази погашення боржником заборгованості за названими рішеннями суду та договорами відступлення права вимоги в матеріалах справи відсутні, судом першої інстанції обґрунтовано визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року про затвердження кредиторських вимог та реєстру кредиторів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Електронікс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000» є законною та обґрунтованою, а отже скасуванню не підлягає.

Крім того, колегія суддів дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку, Фермерського господарства «Полісся-ММ», з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» звернулося 26.02.2008 року з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 679 294,65 грн. на підставі укладеного з боржником договору поруки від 02.04.2007 року.

Відповідно до умов вказаного договору, Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», як солідарний боржник, поручається перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» за виконання Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» - «Радосинь-Агро» його зобов'язань, передбачених Договорами поставки № 1778 від 28.12.2004 року, № 1822 від 21.01.2005 року, № 1855 від 17.02.2005 року, № 1863 від 01.03.2005 року та № 1917 від 06.04.2005 року.

Оголошення про порушення справи про банкрутство основного боржника - Дочірнього підприємства «Радосинь-Агро» було опубліковано в газеті «Голос України» № 37 (427) від 26.02.2008 року, а ухвалою попереднього засідання від 26.05.2008 року по справі № 49/217-б затверджено реєстр вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» повинно було звертатися з кредиторськими вимогами до основного боржника на момент порушення справи про його банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Враховуючи викладене, вимоги даного кредитора до основного боржника є погашеними.

Крім того, згідно ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи, а відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Таким чином, із припиненням основного зобов'язання припинилося забезпечення основного зобов'язання у вигляді поруки.

Також колегія звертає увагу, як вбачається з Договору поруки, боржник як поручитель відповідає за виконання зобов'язання поставити товар, а не за зобов'язання сплатити кошти. Тому вимоги кредитора до поручителя носять майновий, а не грошовий характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» на суму 679 294,65 грн. не підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» 29.02.2008 року звернулося з заявою про визнання кредиторських вимог на суму 3 064 834,60 грн., в тому числі 46 710 грн. відсотків за користування грошовими коштами за договорами про надання безвідсоткової фінансової допомоги; 193 876, 27 грн. - пеня, 426 286, 87 грн. - збитки від інфляції за час прострочення користування грошовими коштами, що були отримані боржником за договорами про надання безвідсоткової фінансової допомоги.

На підтвердження заявлених вимог у розмірі 2 389 451,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» надано укладений між ним та боржником договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги від 24.04.2012 року.

Враховуючи, що боржником було здійснено часткову оплату за даним договором у розмірі 29 490,00 грн., то непогашеною залишено заборгованість у розмірі 2 397 961 грн.

Як вбачається зі статуту Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», в редакції, чинній на час укладення зазначеного Договору, голова правління боржника мав право укладати угоди в межах 100 000,00 грн., а угоди, сума яких перевищує 100 000,00 грн. - лише за згодою спостережної ради боржника.

До суду першої інстанції інформація про наявність згоди спостережної ради на укладення вказаного договору (протокол засідання спостережної ради) не надавалась.

З матеріалів справи вбачається, що учасником заявника являвся Гевелюк Микола Миколайович, який на момент укладення вищевказаного Договору на суму 2 389 451,00 грн. був також членом спостережної ради саме боржника, тому при укладенні Договору уповноважений представник не міг не знати про дану обставину і не міг бути необізнаним з положеннями статуту боржника та з рішеннями спостережної ради.

Також, заявником не надано документів які б підтверджували право уповноваженого представника вказаного в договорі його підписувати.

Щодо підтвердження вимог на суму 38 000,00 грн., то Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» надано Договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги від 24.04.2007 року. Однак, і в даному випадку, до заяви не додано документів, які б підтверджували право уповноваженого представника вказаного в договорі його підписувати.

Вказане дає підстави вважати договір таким, що вчинений без належного волевиявлення юридичної особи, визначеної її уповноваженим органом - спостережною радою.

Крім того, в матеріалах справи відсутні банківські виписки, які засвідчують зарахування даних коштів на рахунки боржника. Та доказів щодо відображення їх у бухгалтерській діяльності сторін.

Належне ж волевиявлення особи та відповідність такого волевиявлення внутрішній волі сторони правочину, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України є необхідною умовою дійсності правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсності.

Таким чином, наявні підстави вважати, що договори не можуть бути правовою підставою для виникнення грошового зобов'язання боржника перед заявником та відповідних наслідків.

За таких обставин, підстави для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» кредитором боржника у даній справі відсутні.

Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» звернулося 08.02.2008 року з заявою про визнання кредиторських вимог на суму 1 473 550,04 грн. на підставі укладених ним із Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» договору доручення № 4 від 06.12.2005 року, договору поставки № 15 від 20.09.2006 року, а також згідно акту звіряння взаємних розрахунків від 02.04.2007 року.

Як вбачається зі статуту Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» в редакції, чинній на час укладення зазначених договорів, голова правління боржника мав право укладати угоди в межах 100 000,00 грн., а угоди, сума яких перевищує 100 000,00 грн. - лише за згодою спостережної ради боржника.

У матеріалах справи відсутня інформація про наявність згоди спостережної ради на укладення вказаних договорів (протокол засідання спостережної ради), у зв'язку з чим є підстави вважати договір таким, що вчинений без належного волевиявлення юридичної особи, визначеної її уповноваженим органом - спостережною радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України належне волевиявлення особи та відповідність такого волевиявлення внутрішній волі сторони правочину є необхідною умовою дійсності правочину.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, наявні підстави вважати, що договір з Відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» не може бути правовою підставою для виникнення грошового зобов'язання боржника перед заявником та відповідних наслідків.

За таких обставин, підстави для визнання Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» кредитором боржника у даній справі відсутні.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПриватБанк звернулося 11.03.2008 року з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 1 267 810,09 грн. як до майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПоле» (основний боржник) за договором застави автотранспорту від 28.04.2005 року із додатковою угодою від 25.05.2005 року та за договором застави майна від 25.05.2005 року.

ПриватБанк мав грошові вимоги до основного боржника на підставі укладеного з ним кредитного Договору №05/21 від 28.04.2005 року, умови якого основний боржник не виконав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроПоле» було припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом, а тому зобов'язання за кредитним договором припинилися на підставі ст. 609 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Приписами ст. 593 Цивільного кодексу України встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, із припиненням основного зобов'язання припинилося право застави.

Крім того, необхідною ознакою набуття статусу кредитора відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є наявність саме грошових зобов'язань.

Проте, договір застави не породжує у заставодавця грошових зобов'язань перед заставодержателем, останній має право, у разі невиконання основним боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

За таких обставин, підстави для визнання Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі філії «Розрахунковий центр» ПриватБанк кредитором боржника у даній справі відсутні.

Фермерське господарство «Полісся-ММ» звернулося 25.02.2008 року з заявою про визнання кредиторських вимог на суму 618 400,86 грн.

На підтвердження вказаних вимог Фермерське господарство «Полісся-ММ» надало.

Договір оренди комплексу нежитлових будівель та споруд № 110/06-1 від 01.10.2006 року та Договір оренди комплексу нежитлових будівель та споруд № 110/07-1 від 01.10.2007 року на суму 38 000,00 грн.

Проте, кредитором не надано суду належних доказів того, що майно, про яке йдеться у договорах було передано боржнику і перебувало в його користуванні. Додані до заяви акти № *-00000002 та № *-00000004 здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять підстав надання послуг та адреси об'єкта оренди, тому не можуть вважатись належним доказом виконання вказаних договорів оренди.

Договір № 21/06-07 купівлі-продажу майбутнього врожаю, укладений із боржником 21.06.2007 року на суму 292 614, 25 грн. Відповідно до п. 1.1 цього договору, заявник (продавець) продає, а боржник (покупець) купує товар - з майбутнього врожаю ячмінь ціною 1 000 грн. за тону та кукурудзу ціною 850 грн. за тону,

Відповідно до п. 4.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення збору врожаю, але не пізніше 31.12.2007 року.

До заяви додано видаткові накладні датовані 02.01.2008 року:

- № 00000004, про відвантаження Фермерським господарством «Полісся-ММ» боржнику в особі Дернової Л.І. 114 197 кг кукурудзи;

- № 00000006 про відвантаження Фермерським господарством «Полісся-ММ» боржнику в особі Дернової Л.І. 169 412 кг кукурудзи;

- № 00000009 про відвантаження Фермерським господарством «Полісся-ММ» боржнику в особі Дернової Л.І. 51 650 кг ячменю.

Крім накладних надано довіреності: серії НБГ № 203896, видана Ходневичу В.М. для отримання від Фермерського господарства «Поліся ММ» кукурудзи в кількості «сто шістдесят дев'яти тисяч чотири»; серії НБГ № 203882, видана Дерновій Л.І. на отримання від ТОВ «Полісся ММ» кукурудзи сирої, ячменю та запчастин. Довіреності датовані 02.01.2008 року. Ні в накладних, ні в довіреностях не вказано підстави здійснення операцій. Як видно з довіреності, виданої боржником Ходневичу В.М., він мав прийняти кукурудзу, натомість згідно накладної № 00000006 він вказану кількість кукурудзи відпустив.

Відповідно до матеріалів справи, вказані видаткові накладні та довіреності датовані 02.01.2008 року, тобто датовані після припинення цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.

Строк дії договору закінчився 31.12.2007 року. З закінчення строку припиняються права та обов`язки сторін. До договору не додано жодних документів, які б свідчили про його виконання. Вказані накладні та довіреності такими визнані бути не можуть, оскільки складені після припинення договору та не містять жодних даних про те, що складені на виконання цього договору.

Наслідком закінчення строку дії договору є припинення прав та обов`язків сторін і в разі, якщо заявник дійсно здійснював поставку боржнику після припинення дії договору, то у кредитора виникає право витребувати у боржника повернення незаконно набутого врожаю, а не право вимагати оплату за договором.

В підтвердження вимог у розмірі 19 634,00 грн. кредитором надано копію договору купівлі-продажу від 11.10.2006 року, відповідно до якого боржник мав продати та передати автомобіль «КАМАЗ», модель 5320, рік випуску 1987, реєстраційний номер 53200290047, колір синій, об`єм двигуна 10850 см, а кредитор в свою чергу оплатити вказаний автомобіль.

При цьому в заяві вказується, що 06.09.2007 року було здійснено оплату за автомобіль. До заяви додано також платіжне доручення № 54 від 06.09.2007 року, де в графі призначення платежу вказано, що здійснюється оплата сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п. 1.4. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, (затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 року № 221) в редакції, чинній на той час, сільськогосподарська техніка - причіпне та навісне сільськогосподарське обладнання.

Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатись належним доказом плати за автомобіль «КАМАЗ».

Крім того, Цивільний кодекс України надає покупцю право в разі непередачі товару продавцем вимагати передання товару або розірвання договору і, відповідно, повернення отриманої передоплати. Однак, станом на день порушення провадження в справі про банкрутство боржника від Фермерського господарства «Полісся-ММ» не надходило вимоги про розірвання договору та повернення оплати.

Договір поставки від 04.06.2007 року на суму 182 106 грн. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, предметом поставки є зерно кукурудзи в кількості 200 тон по ціні 700 гривень за тону та зерно ячменю в кількості 100 тон по ціні 800 грн. за тону.

Відповідно до п. 2.1 цього договору, загальна вартість продукції складає 220 000 грн.

Даний договір слід віднести до таких, щодо яких є заінтересованість (відповідно до визначення ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). За цим договором боржник поставляє Фермерському господарству «Полісся-ММ» ячмінь по ціні 800 гривень і кукурудзу по ціні 700 грн. за тону, а відповідно до вказаного вище договору № 21/06-07 купівлі-продажу майбутнього врожаю відбувається зворотна поставка тієї ж продукції, але вже за ціною ячменю 1 000 грн., а кукурудзи по 850 грн. за тону.

Слід зазначити, що покупець міг скористатись правом в разі непередачі товару продавцем вимагати передання товару або розірвання договору і, відповідно, повернення отриманої передоплати. Однак, і в даному випадку, станом на день порушення провадження в справі про банкрутство боржника від Фермерського господарства «Полісся-ММ» не надходили вимоги про розірвання договору та повернення оплати.

Договір від 10.12.2007 року про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 69 000,00 грн., відповідно до п. 1.1 якого Фермерське господарство «Полісся-ММ» надає боржнику поворотну фінансову допомогу, а боржник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.4 договору, поворотна фінансова допомога надається боржнику на 2 місяці. Відповідно до п. 3.1 договору, після закінчення терміну, визначеного п. 2.4 договору, боржник зобов'язується протягом двох календарних днів повернути кредитору суму поворотної фінансової допомоги.

Згідно п. 3.3 договору, боржник має право достроково повернути отриману фінансову допомогу Фермерському господарству «Полісся-ММ».

До заяви додано також платіжні доручення №№ 133, 134, 156 про перерахування коштів.

Як видно із вказаного договору, строк виконання грошового зобов'язання боржника щодо повернення коштів настає через два місяці, тобто, 10.02.2008 року - після дня порушення провадження в справі про банкрутство.

Таким чином, дана заборгованість в разі її наявності має не конкурсний, а поточний характер, а тому не підлягає внесенню до реєстру кредиторів.

Також надано копію видаткової накладної № *-00000008 від 03.01.2008 року в розмірі 17 190 грн. Відповідно до вказаної накладної, Ходневич В.М. від імені Фермерського господарства «Полісся-ММ» відвантажив, а Дернова Л.І. отримала від імені боржника деталі. При цьому у накладній не вказана підстава здійснення такої операції.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що вона є доказом наявності у боржника на момент порушення провадження в справі про банкрутство обов'язку сплатити грошові кошти.

За таких обставин, підстави для визнання Фермерського господарства «Полісся-ММ» кредитором боржника у даній справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене, колегія дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» в судовому засіданні 05.02.2013 року заявило клопотання про зупинення провадження по справі.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 17 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у господарського суду відсутнє право зупиняти провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені апелянтами в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвали Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року по справі № 43/75-15/7-б прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги апелянтів задоволенню не підлягають.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин» про зупинення провадження по справі № 43/75-15/7-б - відмовити.

2. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського», Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Фермерського господарства «Полісся ММ» залишити без задоволення, а ухвали Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року по справі № 43/75-15/7-б залишити без змін.

3. Матеріали справи № 43/75-15/7-б повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Верховець А.А.

Шипко В.В.

Повний текст рішення складено 08.02.2012 року.