Справа № 22-6259/2007                Головуючий у 1 інстанції Хмельов А.Ф.

Категорія 43                                    Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2007 року      Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С. ,  суддів Звягінцевої О.М. ,  Могутової Н.Г. при секретарі Андрусь B.C.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ВАТ „Донецькоблгаз" в особі його філії- Слов'янського управління    по    газопостачанню    та   газифікації   до    ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг по газопостачанню,

встановив:

в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість рішення суду,  яким позов задоволено,  і ставить питання про його скасування,  ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову за неповним з'ясуванням судом обставин,  що мають значення для справи,  порушенням норм матеріального права.

Посилається на те,  що судом не взято до уваги те,  що він є працівником міліції,  і держава гарантувала йому та членам його сім'ї надання 50 % знижки при сплаті за житло та комунальні послуги,  а також те,  що Рішеннями Конституційного Суду України від 6.07.1999р. № 8-рп/99,  від 20.03.2002р. № 5-рп/2002,  від 17.03.2004 № 7-рп/2004,  від 1.12.2004р. №> 20-рп/2004 неодноразово визнавались неконституційними Закони України „Про держбюджет" в частині зупинення дії спеціальних законів щодо надання державою пільг та соціальних гарантій окремим категоріям громадян.

В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи скарги,  просив про її задоволення,  скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову,  а представник ВАТ „Донецькоблгаз" за довіреністю ОСОБА_3 заперечувала проти доводів скарги,  просила про її відхилення,  залишення рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

- 10 травня 2007 року позивач ВАТ „Донецькоблгаз" в особі його філії

Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації звернувся з

вказаним позовом до суду до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

зазначав,  що вони є споживачами природного газу,  внаслідок несвоєчасної

сплати за спожитий газ за станом на 1.03.2007р. утворилась заборгованість в

сумі 433, 97 грн.

Просив стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості на його користь.

В суді представник позивача змінила розмір позовних вимог,  просила стягнути з відповідачів заборгованість з оплати послуг по газопостачанню за період з 1.03.2004р. до 1.03.2007р. в сумі 156, 92 грн. та остаточно за станом на 1.03.2007р.-115, 22 грн.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 червня 2007року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1,  ОСОБА_2  на користь ВАТ „Донецькоблгаз" 115, 22 грн. заборгованості з оплати послуг по газопостачанню,  51 грн.-судового збору та 30 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в солідарному порядку.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п.1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності- на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді цієї справи встановлено,  що відповідачі дійсно в період з 1.03.2004р. до 1.03.2007р. заборгували позивачеві з оплати послуг по газопостачанню 115, 22 грн.

Разом з тим,  судом також встановлено,  що відповідач ОСОБА_1 є працівником міліції і відповідно до вимог Закону України „Про міліцію" має право на 50% знижку вартості комунальних послуг.

Відповідно до вимог  ст.  4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині,  в якій вони не суперечать положенням

Конституції України,  цього кодексу та закону України про державний бюджет.

Відповідно до вимог    ст.    95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально- суспільні потреби,  розмір і цільове спрямування цих видатків.

Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення,  на яке згідно з законами України мають право окремі категорії пільговіків,  здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання бюджетних установ,  в яких ці категорії пільговіків працюють; до таких витрат,  зокрема,  належить знижка плати за газ.

Статтею 152 Конституції України регламентовано,  що закони,  інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода,  завдана фізичним чи юридичним особам актами і діями,  що визнані неконституційними,  відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Оскільки за оспорюваний період Рішенням Конституційного Суду України від 1.12.2004 року № 20-рп/2004 визнано неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік",  що обмежило право працівників міліції на 50% знижку вартості комунальних послуг,  з грудня 2004 року,  тому апеляційний суд вважає,  що судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто з відповідачів заборгованість за спожитий газ за цей період.

За межами оспорюваного періоду згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення    ст.    36 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік",  але не визнано неконституційним положення    ст.    69 цього Закону,  якою встановлено порядок відшкодування витрат на сплату комунальних послуг,  в т.ч.1 газу,  через бюджетну установу,  в якій працює пільговик.

Доводи скарги апеляційний суд вважає безпідставними,  оскільки вони не спростовують правових висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів,  то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись п. 1 ч. 1    ст.    307,     ст.      ст.    308,  313,  п. 1 ч. 1    ст.    314,     ст.    315 ЦПК України,  апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 червня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з момента її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.