Справа № 357/65/13- к
1-кп/357/41/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.02.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя Федорова Т. П. ,
при секретарі - Амеліна А. В.,
за участю прокурора - Шурашкевича В.М., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012100030000383, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Томилівка Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, фізичної особи - підприємця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 192 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 заподіяв майнову шкоду у великих розмірах шляхом обману, за відсутності ознак шахрайства.
Так, на початку січня 2010 року ОСОБА_1 у зв'язку з розширенням роздрібної торгівлі м'ясопродуктів розпочав пошук не житлового приміщення для його оренди. Наприкінці січня 2010 року від представника одного з нерухомих агентств ОСОБА_1 стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_2 здається в оренду не житлове приміщення загальною площею 99,9 кв.м, у зв'язку з чим ОСОБА_1 того ж дня зустрівся за вказаною адресою з ОСОБА_2, який представився власником вказаного приміщення.
Через декілька днів ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, тобто з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_1 неправдиву інформацію про те, що він може продати вказане не житлове приміщення, а також повідомив, що вказане приміщення знаходиться у комунальній власності Білоцерківської міської ради, а він на протязі трьох років його орендував, сплачував орендну плату та має право викупити це приміщення. При цьому ОСОБА_2 вказав ОСОБА_1 неправдиву інформацію про те, що він продасть йому дане приміщення та запропонував надати кошти для викупу приміщення, приховавши той факт, що орендна плата ним не сплачувалась. Також ОСОБА_2 повідомив неправдиву інформацію про те, що отримав дозвіл Білоцерківської міської ради на право викупу даного приміщення, приховавши той факт, що право викупу приміщення належить його дружині - ОСОБА_4
ОСОБА_1, добросовісно помиляючись в правдивості слів та дій ОСОБА_2 передав останньому для придбання вищевказаного не житлового приміщення готівкові кошти, а саме: 10 лютого 2010 року 32000 гривень, 24 березня 2010 року 32000 гривень, 10 травня 2010 року 35000 гривень, 15 липня 2010 року 180000 гривень, 29 липня 2010 року 130000 гривень, всього на загальну суму 409000 гривень.
Отримавши вказані кошти, ОСОБА_2 в період з 15 липня 2010 року по 10 грудня 2010 року перерахував до управління комунальної власності Білоцерківської міської ради 180000 гривень за приватизацію не житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу від 16 червня 2010 року, сплативши комісію банку в розмірі 696 гривень, а решту коштів в сумі 228304 гривні привласнив та витратив на власні потреби.
15 грудня 2012 року ОСОБА_2 запропонував для продажу вищевказане не житлове приміщення ОСОБА_5, від якого отримав готівкові кошти в розмірі 375000 гривень. отримавши вказані кошти, ОСОБА_2 перерахував до Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради 123673 гривні 02 копійки за приватизацію не житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 16 червня 2010 року, сплативши комісію банку в розмірі 665 гривень 71 копійку, залишок коштів в сумі 250661 гривні 27 копійок ОСОБА_2 привласнив та витратив на власні потреби.
28 квітня 2012 року ОСОБА_2, завершивши процедуру приватизації вищевказаного не житлового приміщення на ім'я своєї дружини ОСОБА_4, здійснив його продаж ОСОБА_5, який оформив договір купівлі-продажу приміщенні ОСОБА_6
Діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 409000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і суду показав, що разом з дружиною ОСОБА_4 орендував нежитлове приміщення площею 99,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2. Пройшли всі етапи приватизації вказаного приміщення, однак коштів для оплати витрат по приватизації не було. ОСОБА_1 виявив бажання придбати вказане приміщення. На протязі 2010 року отримав від нього кошти на загальну суму 409000 гривень, частину грошей перерахував як оплату за приватизацію, решту грошей в нього викрали у м. Києві. В подальшому продав нежитлове приміщення ОСОБА_5
Розуміє, що заподіяв потерпілому майнову шкоду у великих розмірах, яку частково відшкодував та вживає заходи для подальшого відшкодування завданих збитків.
Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_2 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування, і після роз'яснення положень ч.3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю доведено, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 192 КК України, оскільки він заподіяв майнову шкоду у великих розмірах шляхом обману, за відсутності ознак шахрайства.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини справи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття - ОСОБА_2 повністю визнав свою вину та дійсно готовий нести передбачену законом відповідальність, а також те, що він частково відшкодував потерпілому завдані матеріальні збитки на суму 39000 гривень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, є постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, особу винного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства, з встановленням іспитового строку для доведення свого виправлення.
Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 409000 гривень. враховуючи те, що ОСОБА_2 відшкодовано 39000 гривень, позов підлягає задоволенню в сумі 370000 гривень.
Судові витрати, пов'язані з проведенням судово-почеркознавчих експертиз, суд покладає на винну особу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 192 ч.2 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місць проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 370000 (триста сімдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок у відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.
Речові докази - документи, що стосуються частини не житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження у прокуратурі м. Біла Церква - передати власнику вказаного приміщення; боргові розписки ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження у прокуратурі м. Біла Церква.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Т. П. Федорова