Справа № 0907/4842/2012
Категорія ст.186 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.
Суддя-доповідач Флісак Р.Й.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Флісака Р.Й.,
суддів Ткачук Н.В., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Федорук Ю.І.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах на вирок Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, який має середню освіту, розлучений, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючий, раніше неодноразово судимий, востаннє 04.03.2003р. Івано-Франківським міським судом за ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.1, 141 ч.2, 42 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, звільнений умовно-достроково 24.01.2006 року за постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області на невідбутий строк 2 роки 6 місяців 14 днів, громадянин України,-
засуджений: за ч.2 ст.384 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим остаточно визначено - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 04.03.2003р. Івано- Франківського міського суду та призначено остаточне покарання за сукупністю вироків - 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою.
Строк відбування покарання визначено обчислювати засудженому з моменту затримання - 23 вересня 2011 року.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він, будучи свідком, під час провадження досудового слідства надав завідомо неправдиві показання, поєднані із обвинуваченням у тяжкому злочині, а також у відкритому викраденні чужого майна, вчинене повторно.
Так, 08.04.2008 року слідчим відділом Івано-Франківського МВ УМВС в області порушено кримінальну справу по факту таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В ході досудового слідства по даній кримінальній справі слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВСУ 14.04.2008 року допитано свідка ОСОБА_3, який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, дав завідомо неправдиві показання про те, що 10.04.2008 року в одному з кафе по вул. Мазепи м. Івано-Франківська він розпивав спиртні напої з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В ході розмови ОСОБА_6 розповів, що він разом зі своїм братом ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на початку квітня 2008 року вчинили крадіжку виробів із золота з квартири по АДРЕСА_2 та зберігають викрадені вироби по місцю проживання і запропонували ОСОБА_3 придбати дані вироби.
На підставі наданих ОСОБА_11 завідомо неправдивих показань Івано-Франківським міським судом за поданням слідчого Івано-Франківського МВ УМВС винесено постанову про надання дозволу на проведення обшуків у ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які було проведено.
У зв'язку з непричетністю цих осіб до вчинення крадіжки майна ОСОБА_4, слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС 15.12.2009р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо них.
Крім того, 04.08.2010 р. близько 12.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні кафе "Росинка", що по вул. Г. Мазепи, 169, в м. Івано-Франківську, розпиваючи спиртні напої з ОСОБА_12, відкрито викрав його мобільний телефон марки "LG-КР 108" вартістю 229 грн. з сім-карткою оператора "Київстар", спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 241 грн.
В апеляції захисник ОСОБА_2 вважає, що вирок суду є необґрунтований та незаконний, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок однобічності та неповноти досудового слідства. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції, не визнаючи своїй вини, вважає вирок суду незаконним, упередженим та однобічним через неповноту досудового та судового слідства. Просить вирок суду скасувати, провадження відносно нього закрити та звільнити його з-під варти.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції, прокурора Федорук Ю.І., яка заперечувала проти поданих апеляцій та вважала вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину ґрунтується на зібраних та належно перевірених в судовому засіданні доказах.
Зокрема, винуватість засудженого доведена показаннями потерпілого ОСОБА_12 про те, що 04.08.2010 року перебуваючи в кафе "Росинка" між ним та засудженим виникла сварка під час якої ОСОБА_3 забрав у нього мобільний телефон та пішов в сторону магазину "Сільпо". Ці показання підтвердила і свідок ОСОБА_13, офіціантка кафе "Росинка", яка пояснила (а.с.28-29 т.2), що у вказаний день вона знаходилась на своєму робочому місці і в першій половині дня до неї підійшов потерпілий та повідомив про викрадення мобільного телефону невідомим відвідувачем.
Крім цього, його винуватість доведена протоколом-заявою від 11.08.2010 року потерпілого ОСОБА_12 (а.с.10 т.2) та явкою з каяттям від 12.08.2010 року засудженого (а.с.13 т.2) згідно з якого останній зізнався у відкритому викраденні мобільного телефону у невідомої особи.
Таким чином, твердження засудженого ОСОБА_3 в апеляції про те, що він не вчиняв даного злочину є необґрунтованим і спростовується приведеними у вироку доказами.
Під час проведення досудового слідства засуджений, як свідок, дав завідомо неправдиві показання, поєднані із обвинуваченням у тяжкому злочині. Його винуватість у вчиненні цього злочину доведена показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8, які під час розгляду справи в суді підтвердили, що у 2008 році на підставі заяви ОСОБА_3 у їхніх помешканнях були проведені обшуки, оскільки їх підозрювали у вчиненні крадіжки з будинку ОСОБА_4. Свідок ОСОБА_15 зазначив, що в процесі оперативно-розшукових заходів засуджений надав інформацію про те, що ОСОБА_16 спільно з іншими особами вчинили вказану крадіжку. Ці пояснення він передав слідчому ОСОБА_17, в якого на той час знаходилась на розгляді справа про вчинення вищезазначеної крадіжки. Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив, що він, як слідчий, дав доручення на проведенню оперативно-розшукових заходів про те, чи засуджений добровільно давав пояснення, підписав протокол допиту та був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. В подальшому було винесено постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину (а.с.54 т.1).
Крім цього, винуватість засудженого доведена протоколом очної ставки від 16.07.2010 року, проведеної між засудженим та свідком ОСОБА_15 (а.с.88-90 т.1).
Таким чином, будучи допитаний в якості свідка 14.04.2008 року та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, засуджений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 384 КК України.
В сукупності зібраних та перевірених доказів суд прийшов до правильного висновку про винуватість засудженого у чиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст. 384, ч. 2 ст. 186 КК України, при цьому дав критичну оцінку показанням ОСОБА_3 про обставини справи та правильно кваліфікував його дії.
Призначаючи засудженому покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також дані про його особу.
Враховуючи наведене, підстав для скасування вироку, чи його зміни, про що йдеться в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 23 вересня 2011 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий Р.Й. Флісак
Судді Н.В. Ткачук
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя: Р.Й. Флісак