АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних спряв Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильєвої М.А.
суддів - Лук'янець Л.Ф.
ЧорногоО.М.
за участю прокурора - Отроша В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Парамонової О.Ю, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову попереднього розгляду Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою попереднього розгляду Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, повернуто прокурору Оболонського району м. Києва на додаткове розслідування.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що органами досудового слідства не виконані вказівки, зазначені у постанові Оболонського районного суду від 17 травня 2012 року та ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року, відповідно до яких кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування.
Зокрема, місцевий суд зазначив, що слідчим прокуратури Оболонського району м. Києва винесено постанови про визнання потерпілими по даній кримінальній справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_56, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_25., ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40. ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52. ОСОБА_57, однак останнім не роз'яснені права, передбачені ст. 49 КПК України, про що не відмічено в постановах та не засвідчено підписом самих потерпілих, що є істотним порушенням вимог КПК України. Крім того, наявні вищевказані істотні порушення вимог КПК України позбавляються можливості вирішити заявлене захисником та обвинуваченим клопотання про закриття даної кримінальної справи на підставі ст.. 48 КПК України.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, а доводи суду, викладені у постанові, передчасними та безпідставними, прокурор Парамовнова О.Ю., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, подала апеляцію, в якій просить скасувати постанову та направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтуванні своїх апеляційних вимог прокурор зазначає, що слідчим під час проведення додаткового розслідування вжито всіх можливих заходів, для забезпечення прав потерпілих, зокрема, останнім направлені повідомлення, де роз'яснено їх права, передбачені ст. 49 КПК України.
Крім того, на думку прокурора, судом не наведено жодних об'єктивних обставин, що перешкоджають судовому розгляду справи і прийняттю законного та обґрунтованого рішення, які б не можливо було усунути під час судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі та просив задовольнити її, вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи апеляції, колегія суддів доходить висновку, що апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 246 УПК України (1960 року), при попередньому розгляді справи суддя своєю постановою повертає її на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення кримінальної справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначене до судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Як убачається зі справи, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 5 липня 2012 року, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 175 КК України, повернута прокурору Оболонського району м. Києва на додаткове розслідування (ас. 225-230 т.5).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року постанова Оболонського районного суду м. Києва від 5 липня 2012 року залишена без зміни (ас. 239-243 т.5).
Однією з підстав повернення кримінальної справи на додаткове розслідування є порушення на стадії досудового слідства прав потерпілих, передбачених ст.. 49 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, у ній наявні повідомлення від 2 жовтня 2012 року на ім'я потерпілих про роз'яснення їм прав, передбачених ст.. 49 КПК України (ас. 15-76 т.6), а також повідомлення від 15 жовтня 2012 року про те, що 19 жовтня 2010 року планується закінчення досудового слідства у справі та можливість потерпілих ознайомитися з матеріалами досудового слідства (ас. 156-217 т.6).
Проте, будь-які дані про відправлення цих повідомлень в матеріалах справи відсутні, що свідчить про формальність виконаних слідчим дій, а також порушення прав потерпілих під час досудового слідства.
Крім того, перевіряючи справу в повному обсязі в порядку ст.. 365 КПК України (1960 року), колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 пред'явлене неконкретне та суперечливе обвинувачення, що порушує право на захист останнього.
Згідно з вимогами статті 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Відповідно до ст. 64 КПК України доказуванню в кримінальній справі підлягають зокрема подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином, а пред'явлене обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину.
Проте, слідчим під час досудового слідства поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не проведені в повній мірі всі необхідні слідчі дії для підтвердження чи спростування обставин, на які посилалися в ході досудового слідства обвинувачений та його захисник.
Так, відповідно до пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, останній обвинувачується в тому, що за період з вересня 2011 року по лютий 2012 року він безпідставно не виплатив заробітну плату громадянам більш ніж за один місяць. При цьому слідчий посилається на повноваження ОСОБА_2 як директора підприємства, які передбачені посадовою інструкцію директора підприємства, яка затверджена 18 листопада 2012 року, тобто, після інкримінуємих ОСОБА_2 дій (ас. 81-88 т.6).
Які повноваження ОСОБА_2 як директора підприємства в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року, з пред'явленого обвинувачення не вбачається.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на невиконання під час додаткового розслідування слідчим і вказівок, викладених у постанові місцевого суду та ухвалі Апеляційного суду м. Києва про відображення та не визначення до конкретних періодів невиплат заробітної плати обставин використання коштів на виробничі потреби товариства і здійснення не першочергових платежів, що є істотними обставинами у справі та впливають на суть пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а також тягне за собою неконкретність пред'явленого обвинувачення та, у зв'язку з цим, порушення його права на захист.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання й досудового слідства при додатковому розслідуванні.
Разом з тим, вказані вимоги закону органами досудового слідства виконані не були, чим допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке з підстав, у т.ч. вказаних судом першої інстанції в постанові, всупереч доводам апеляції прокурора, не може бути усунено під час судового розгляду даної справи. А, крім того, неконкретність та суперечність пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, істотне порушення органом досудового слідства вимог КПК України, унеможливлюють призначення справи до судового розгляду.
Враховуючи, що під час попереднього судового розгляду, дійсно, виявлено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невиконання органом досудового слідства вимог суду, які були зазначені у постановах суду першої інстанції та ухвалі апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування є обґрунтованим, а доводи апеляції прокурора про порушення судом першої інстанції вимог ст. 246 КПК України, є безпідставними, оскільки наявні у справі порушення процесуального закону є істотними, могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу та постановити обґрунтований і справедливий вирок чи постанову, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК України, є безумовною підставою для скасування вироку чи постанови суду.
При проведенні додаткового розслідування слід врахувати викладене, а також прийняти всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виконати вимоги суду першої та апеляційної інстанцій, усунути допущену неповноту, суперечливість та однобічність в розслідуванні, перевірити належним чином доводи обвинуваченого на свій захист, виявити як обставини, які викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, і з урахуванням встановленого в ході додаткового розслідування органам слідства дати належну юридичну оцінку всім зібраним у справі доказам, притягнувши винних осіб до відповідальності, та в залежності від достовірно встановленого, пред'явити конкретне мотивоване обвинувачення винним особам з дотриманням вимог закону, а також дати належну юридичну кваліфікацію їх діям.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), пп. 11, 15 розділу Х1 «Перехідних положень» КПК України (2012 року), колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, повернуто прокурору Оболонського району м. Києва на додаткове розслідування, - залишити без зміни, а апеляцію прокурора Парамонової О.Ю, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
__________________ ____________________ ____________________
Васильєва М.А. Лук’янецьЛ.Ф. Чорний О.М.