Справа № 2-2927/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого-судді                               Чуприни А.П.

при секретарі -                                                             Кривошеєвій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на слідуючі обставини.

Вона з 26 лютого 1997 року знаходиться в зареєструваному шлюбі з відповідачем, від якого має неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. В червні 2006 року сімейні відносини між ними були припинені. Причиною є те, що за весь час шлюбу вони так і не змогли знайти спільної мови по елементарним питанням побуту, виховування сина, веденню спільного господарства, розподілення обов'язків дружини та чоловіка. Вона намагалася зберегти родину, але це виявилося марним. Вони втратили один до одного почуття поваги та любові. На примирення не згодна. Просить шлюб розірвати.

Позивач до попереднього судового засідання подала заяву, згідно якої просила суд розглянути справу у її відсутності, на позовних вимогах наполягала.

Відповідач до попереднього судового засідання подав заяву, згідно якої проти позовних вимог не заперечував, просив суд розглянути справу без його участі, витрати по справі покласти на нього.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України, тому суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у попередньому судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст. ст. 110, 112 СК України підлягає задоволенню.

Згідно ст. 112 СК України, шлюб може бути розірвано, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони 26 лютого 1997 року зареєстрували шлюб (а.с.4), від якого мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження (а.с.5). В червні 2006 р. позивач з відповідачем спільно не проживають. Причиною є те, що у них різні погляди на сімейне життя, ведення господарства, виховання дитини. Це привело до того, що вони втратили один до одного почуття любові та поваги. Намагання позивача налагодити шлюбні стосунки, результатів не дали. Згідно заяв, позивач на розірвані шлюбу наполягала, відповідач не заперечував.

Суд вважає, що за таких обставин зберегти родину неможливо, тому шлюб, укладений між сторонами по справі, необхідно розірвати. Витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10,11,174, 209, 212,214-215, 217-218 ЦПК, 110, 112 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 лютого 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області за актовим записом № 115, від якого є одна неповнолітня дитина, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 грн., звільнивши ОСОБА_1 від сплати витрат.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд