Справа № 2-3226/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року Нікопольський міськрайоргани суд Дніпропетровської області

в складі:       головуючого -судді Шестакової З.С.

при секретарі                                        Новиковій І.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1 представника відповідача Руденко B.C. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської територіальної громади про визнання права власності, суд

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності, посилаючись на наступні обставини.

її чоловік , ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 01.12.1997 року придбав трикімнатну квартиру за адресою : м. Нікополь ,АДРЕСА_1 , а 02.07.2001 року він придбав нежиле вбудоване приміщення 1-го поверху у житловому будинку загальною площею 11м², яке розташоване за адресою : м. Нікополь, АДРЕСА_1 і було частиною під'їзду , приєднаною до кв. НОМЕР_1.

Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської Ради від 20.10.2004 року квартира НОМЕР_1 за адресою : АДРЕСА_1 була переведена з житлового фонду у нежитловий , а рішенням - від 09.02.2005 року була переведена з житлового фонду у нежитловий квартира НОМЕР_2 у тому ж самому будинку.

11.03.2005  року ОСОБА_2 було видано архітектурно-планувальне завдання на проектування реконструкції нежитлового вбудованого приміщення для розширення магазину по АДРЕСА_1 кв. НОМЕР_2. На підставі проекту та отриманої дозвільної документації квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 були об'єднані в одне приміщення.

ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_2 помер. За життя він не встиг належним чином посвідчити своє право власності на нежитлові приміщення - квартири НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Нікополі.

Позивачка у встановлений законом строк звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину. Однак їй було відмовлено з тих підстав , що житлові квартири були переобладнані у нежитлове приміщення та об'єднані з вбудованим нежитловим приміщенням і за життя спадкодавця нежитлове приміщення не здано в експлуатацію і право власності на нього не оформлене.

Спадкоємцями даного спірного спадкового майна є також діти позивачки і ОСОБА_2, однак вони відмовилися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

22.12.2006 року Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради надало позивачці відповідь про те , що не заперечує проти визнання права власності за нею на вбудоване нежитлове приміщення розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1 кв. НОМЕР_1,НОМЕР_2 загальною площею 131,6 м².

Враховуючи ту обставину , що позивачка є єдиною спадкоємицею вказаного нерухомого майна , прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління цим майном , вона просить суд задовольнити позов.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши сторони , вивчивши матеріали справи , суд приходить до наступного.

2

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом діти мають діти спадкодавця.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено у судовому засіданні , позивачка і ОСОБА_2 перебували у шлюбних відносинах ( а. с. 6 ).Чоловік позивачки згідно договору купівлі-продажу від 01.12.1997 року придбав трикімнатну квартиру за адресою : м. Нікополь ,АДРЕСА_1 , а 02.07.2001 року він придбав нежиле вбудоване приміщення 1-го поверху у житловому будинку загальною площею 11м², яке розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1 і було частиною під'їзду, приєднаною до кв. НОМЕР_1 (а. с. 8 ,20-23 ).

Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської Ради від 20.10.2004 року квартира НОМЕР_1 за адресою : АДРЕСА_1 була переведена з житлового фонду у нежитловий , а рішенням - від 09.02.2005 року була переведена з житлового фонду у нежитловий квартира НОМЕР_2 у тому ж самому будинку (а. с. 19 , 24).

2005                         рокуОСОБА_2 було видано архітектурно-планувальне завдання на проектування реконструкції нежитлового вбудованого приміщення для розширення магазину по АДРЕСА_1 кв. НОМЕР_2. На підставі проекту та отриманої дозвільної документації квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 були об'єднані в одне приміщення (а. с. 12-18 ).

2006                         рокуОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на вбудоване нежитлове приміщення , розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1 квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2 загальною площею 131,6 м . Спадкоємцями першої черги є позивачка та її діти , які відмовилися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку (а. с. 58 ).

Позивачка у встановлений законом строк звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину. Однак їй було відмовлено з тих підстав , що житлові квартири були переобладнані у нежитлове приміщення та об'єднані з вбудованим нежитловим приміщенням і за життя спадкодавця нежитлове приміщення не здано в експлуатацію і право власності на нього не оформлене ( а. с. 54).

22.12.2006 року Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради надало позивачці відповідь про те , що не заперечує проти визнання права власності за нею на вбудоване нежитлове приміщення розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1 кв. НОМЕР_1,НОМЕР_2 загальною площею 131,6 м² ( а. с. 46 ). Тому суд вважає , що за позивачкою повинно бути визнано право власності на вбудоване нежитлове приміщення , розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1/НОМЕР_1,  НОМЕР_2.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 10,11,209,212,214-215,217-218 , 256 ЦПК України, ст. ст. 392 ,1261 ,1268 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на вбудоване нежитлове приміщення , розташоване за адресою : м. Нікополь , АДРЕСА_1 квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2 загальною площею 131,6 м² у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка , ОСОБА_2.

3

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.