Справа № 110/215/13- а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2013 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Романової Л.В.
при секретарі - Осинській Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноперекопськ АРК адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК, інспектора ДПС групи ДПС ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_2, третя особа - управління ДАЇ ГУ МВС України в АРК, про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення,
в с т а н о в и в:
Позивач 16.01.2013 р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДПС ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК, інспектора групи ДПС ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 11.01.2013 р., просить скасувати вказану постанову, закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відносно нього інспектором ДПС ОСОБА_2 було винесено постанову серії СВ1 № 138656, відповідно до якої він 11 січня 2013 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Сімферополь-Євпаторія, 55 км, в межах населеного пункту, рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год, і тим самим порушив п. 12.4 ПДР України. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 255 грн. Позивач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений без достатніх на те підстав, порушення п.12.4 Правил дорожнього руху в його діях не було, тобто не було й складу правопорушення.
В якості третьої особи у справі залучено управління ДАЇ ГУ МВС України в АРК.
В судове засідання позивач не з’явився, за письмовою заявою просить розглянути справу за його відсутності, вимоги підтримує. В ході розгляду справи пояснив, що керував автомобілем, пасажиром була свідок ОСОБА_3, яка могла підтвердити відсутність правопорушення на місці зупинки. Проте про свідка від не заявляв, від пояснень відмовився, також відмовився від підпису в протоколі, копії документів отримав. Також він зробив копію відеозапису свого відео-реєстратора, встановленого в автомобілі.
Представник відповідача - ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК в судове засідання не з’явився, за письмовою заявою просить розглянути справу за їх відсутності, за письмовими запереченнями вимоги не визнають, надали докази на підтвердження своїх заперечень.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки не відомо.
Представник УДАЇ ГУ МВС України в АРК в судове засідання не з’явився, за письмовими запереченнями вимоги не визнають, просять розглянути справу за їх відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази, допитавши свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, оглянувши матеріал по справі про адміністративне правопорушення в оригіналі, переглянувши відеозапис відео-реєстратора позивача та відеозапис, зроблений з використанням приладу «Визир», вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до встановлених правил ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов’язаний виконувати розпорядження працівників міліції, що діють в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. При цьому учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дане правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Визир», серійний номер 0810744, який працював в стаціонарному режимі, прилад отримав свідоцтво про визнання і затвердження типу засобів вимірювальної техніки під номером № UА-МІ/3-924-2006 від 11.10.2006 р. і зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під № 31473-06 ( а.с.33), має свідоцтво про повірку № 032666, яке чинне до 16 січня 2013 року (а.с.31).
Відповідачем надане документальне підтвердження наявності у інспектора ДПС ОСОБА_2 права використання приладу «Визир», що відповідає Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затвердженої наказом МВС 27.03.2009 р. № 111), оскільки до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань ОСОБА_4 та складання заліку по правилам та порядку використання вимірювателя швидкості з можливістю фото-, відео фіксації «Визир»здійснена 04.01.2013 р. (а.с.30).
Оскільки в діях водія був виявлений склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП, про що він був повідомлений, відносно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення свідчить, що водій не надав жодних пояснень не заявляв клопотань, відмовився від підпису в протоколі.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що перед зупинкою автомобіля вони тільки-но проїхали два залізничних переїздь та швидкість не могла бути 83 км/год оскільки вони її не змогли б набрати. Вона сама часто, як дружина позивача, керує цією автівкою та знає її потенціальні технічні можливості.
Постанова винесена за встановленими правилами ст.ст. 283, 284 ч.1 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції, при цьому були дотримані права, що встановлені ст.268 КУпАП, щодо особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.
В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з цим, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд не може прийняти до уваги посилання позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, оскільки вчинене правопорушення зафіксоване належним чином, є очевидним на відеозапису, забезпечено іншими належними доказами, не спростовано відеозаписом позивача, яке лише ставить під сумнів пояснення свідка ОСОБА_3, яка до того ж є дружиною позивача, а тому заінтересована у благополучному вирішенні справи.
При розгляді справи наданими суду належними та допустимими доказами відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення (постанови), що оскаржується позивачем.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходить з того, що позивачем не доведено переконливості доказів, на які він посилається, повністю спростовані відповідачем.
Таким чином, оскільки встановлені фактичні обставини, що мають значення для справи відповідають як правилам матеріального, так й вимогам процесуального закону, а доводи позивача про незаконність винесеної постанови від 11.01.2013 р. серія СВ1 № 138656 про накладення адміністративного стягнення не знайшли підтвердження, підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати у справі віднесені на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 158 ч.1, 160 ч.3, 161 - 163, 167 ч.2 КАС України, ст.288 ч.1 п.3 КУпАП, на підставі ст.ст. 14, 16 Закону України "Про дорожній рух", п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. N 1306, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК, інспектора ДПС групи ДПС ВДАІ Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_2, третя особа - управління ДАЇ ГУ МВС України в АРК, про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення відмовити повністю.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя:
ОСОБА_5