Справа № 1-1/2012

Номер провадження 1/341/1/13

                                         ВИРОК

                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі :

          головуючого-судді                    Мула О.Д.

          секретаря                              Гомерда Г.М

          прокурора                              Тюшка І.І.

          адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_2 справу про обвинувачення

                              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька с. Раків, Долинського району, Іван-Франківської області, українки, громадянки України, освітою середньою - спеціальною, не одруженої, працюючої менеджером клірингової компанії «Тік – Так», згідно ст. 89 КК України не судимої, за ст.ст. 186ч.3, 185 ч.2 КК України,-

                                                   в с т а н о в и в :

          ОСОБА_3 вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, крім цього таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

          Підсудна в кінці лютого 2005р. біля 19год. в м. Бурштині перебуваючи в квартирі по вул. Лепкого, 11, підійшовши до гр. ОСОБА_4 з погрозою застосувати насильство відібрала в послідньої мобільний телефон марки «Самсунг ХІ20», вартістю 1200грн., після чого нанесла долонею потерпілій удар по облуччю.

          Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_3 03.06.2005р. приблизно в 14год., прийшовши до будинку по вул Лепкого, 22, в м. Бурштинів, Галицького району в якому проживала ОСОБА_4 та скориставшись тим, що останньої не було в дома, ввівши в оману власника будинку, крадіжки – викрала: джинсову куртку, джинсові штани, спортивні штани, жіночий плащ з шкірозамінника, та жіночу сумочку, які належали потерпілій а всього викрала на загальну суму – 500грн.

          ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась і пояснив, що дійсно в м. Бурштині по вул. Лепкого, 11 в якому проживала потерпіла ОСОБА_4, шляхом погрози відібрала в неї мобільний телефон марки «СамсунгХІ20» вдаривши її після цього по щоці, а також 03.06.2005р. біля обіду, повторно зайшовши в житло потерпілої та скориставшись її відсутністю, викрала джинсові штани і куртку, спортивні штани, плащ, жіночу сумку.

          Винність підсудної у скоєних злочинах підтверджується допитом підсудної, оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої свідка, протоколами слідчих дій.

          Оголошеними показами потерпілої ОСОБА_4, з якому зазначено, що на час навчання в Бурштинському СПТУ №20, з 2004р. знімала квартиру в м. Бурштині по вул. Лепкого, 11 разом з ОСОБА_5 та іншою дівчиною, в тому числі і ОСОБА_3 з якою в неї виникли неприязні відносини. В лютому 2005р., ОСОБА_3 вдаривши її по обличчю відібрала належний їй мобільний телефон марки «Самсунг ХІ20», який не віддала. 02.06.2005р. скориставшись тим, що ОСОБА_3 спала, забрала телефон. 06.06.2005р. зайшовши на квартиру забрати речі, виявила відсутність джинсових куртки, штанів, спортивних штанів, плаща із шкірозамінника та жіночу сумку, пізніше їй стало відомо, що крадіжку її речей вчинила ОСОБА_3 (а.с. 5-10, 33-35).

          Оголошених в порядку ст.. 306 КПК України показів свідка ОСОБА_5 з яких зазначено, що свідок навчаючись в Бурштинському СПТУ №20 проживала на квартирі в м. Бурштині вул. Лепкого, 11 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2. В жовтні 2004р. з ними почала проживати ОСОБА_3 Через деякий час між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали виникати конфлікти, під час одного з них, що відбувався в кімнаті, свідок чула звук від удару, зайшовши в кімнату побачила в руках ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Самсунг Х120», який належав Марійці, при цьому ОСОБА_3 сказала, « я не віддам телефон відтепер він мій», після чого потерпіла переїхала в іншу квартиру. Одного дня, ОСОБА_4 прийшла в гості до неї, в цей час ОСОБА_3І спала і Марійка забрала з тумбочки телефон. 06.06.2005р. біля 8 години до неї на квартиру прийшла Марійка та шукала свої речі, які не знайшла, пізніше свідок дізналась, що ОСОБА_3 викрала речі ОСОБА_4П.(а.с. 14-18, 37, 38).

          Протоколами – заявами ОСОБА_4 поданими в Галицький РВ УМВС 08.06.2005р. про скоєння ОСОБА_3, грабежу та крадіжки її речей (а.с. 3,4).

Протоколом огляду речових доказів: сумочки жіночої, плаща жіночого з матеріалу схожого на шкіру, штанів спортивних, штанів джинсових, мобільного телефону марки «Самсунг – Х120» від 25.06.2005р. (а.с. 27).

          Довідкою виданою ТзОВ «Стиль» в якій зазначено, що станом на 20.06.2005р. вартість мобільного телефону «Самсунг-Х120» становить – 1200грн., жіночої сумки – 50грн., жіночого плаща із шкір замінника -200грн., спортивні штани – 50грн. джинсові штани -100грн., джинсова куртка – 100грн. (а.с. 26).

          Згідно розписки ОСОБА_4 від 23.06.2005р., нею отримано в Галицькому РВ УМВС: плащ жіночий, штани спортивні, штани джинсові, мобільний телефон «Самсунг – Х120»(а.с.30).

          ОСОБА_3 досудовим слідством пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, що завдало значної шкоди потерпілому.

          Згідно п. 2, Примітки до ст. 185 КК України – у статтях 185, 186, та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В матеріалах справи - довідці ТзОВ «Стиль» зазначено, що станом на 20.06.2005р. вартість мобільного телефону «Самсунг-Х120» становить – 1200грн.,           За таких обставин кваліфікуючу ознаку пред’явленого обвинувачення за ч. 3 ст.186 КК України – завдання значної шкоди потерпілому, з обвинувачення слід виключити.

          Суд перекваліфіковує дії ОСОБА_3 на ч.2 ст.186 КК України, як - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, та кваліфікує діл підсудної за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

           Призначаючи підсудній покарання, судом враховується, її особу, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          До обставин справи, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить, щире каяття, активне сприяння розкриття злочину .

          Обставин справи , що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Беручи до уваги всі пом’якшуючі обставини справи, з врахуванням молодого віку підсудної на час скоєння злочину, потерпілій повернуто викрадені речі притензій щодо викраденого телефону немає, позитивно характеризується та клопотання Міжнародного благодійного фонду «Хоспіс України», батьки пенсійного віку, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання перейшовши до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в ст. 186ч.2 КК України у вигляді обмеження волі.

          З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підсудній слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.

          Питання речових доказів слід вирішити в силу ст. 81 КПК України.

          На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України , суд ,-

                                                  З А С У Д И В :

          ОСОБА_3 визнати винною та призначити покарання:

за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України – 1 рік 2 місяці 24 дні обмеження волі;

           за ст. 185ч.2 КК України – 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 з застосуванням ст. 69 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 1 рік 2 місяці 24 дні обмеження волі.

З врахуванням того, що на час постановлення вироку засуджена з 25.06.2012р. знаходиться під варто, що становить 7 місяців 12 днів, згідно вимоги п.п. б. 1), ч.1 ст. 72 КК України – одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, що становлять 1 рік 2 місяці 24 дні, а тому запобіжній захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на підписку про невиїзд – звільнивши ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.

          Речові докази по справі, мобільний телефон «Самсунг ХІ20», джинсові куртку та штани, спортивні штани, плащ із шкіро - замінника, жіноча сумочка, що передані на зберігання потерпілій – повернути потерпілій ОСОБА_6 (а. с. 30).

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу його проголошення через Галицький районний суд.

Суддя:ОСОБА_7