АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22ц/790/736/13 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2035/6863/2012 Олізаренко С.М.

Категорія: житлові Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Гуренко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 листопада 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_4 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні ним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні ним.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказував, що йому на праві власності належить 1|2 частина двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відповідно до виданого свідоцтва про право на спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. На теперішній час у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, його донька ОСОБА_4 та він, однак у спірній квартирі проживає тільки ОСОБА_2. зі своєю донькою.

Позивач зазначив, що відповідачем чиняться перешкоди в користуванні ним спірною квартирою, чим завдає йому моральної шкоди.

Тому, ОСОБА_3, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд вселити його в квартиру АДРЕСА_1, закріпити за ним право користування житловою площею у спірній двокімнатній квартирі 14 кв.м і місцями загального користування кухня 6.8 кв., вана кімната 2,1 кв.м., туалет 1,1 кв.м, вбудовані шафи 0,3 кв.м, та 0,4 кв.м., балкон 2,5 кв.м., зобов'язати відповідача не чинити перешкод в користуванні виділеною йому площею і підсобними приміщеннями у квартирі та стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову, вказував, що перешкоди в користуванні квартирою не чиняться, вимоги щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними, а щодо визначення порядку користування квартирою -неспроможними.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Вселено позивача в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу в користуванні спірною квартирою. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що право володіння, користування позивача, як власника 1/2 частини квартири відповідачем порушені. При цьому позивач був не правомірно обмежений відповідачем у здійснені свого права на проживання в спірній квартирі.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано захистив право позивача, як власника способом зобов'язання не чинити перешкод у користуванні і розпорядженні власністю у вигляді 1/2 частини квартири, яка належить йому на праві власності, вселивши позивача до неї.

Такі висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.

Відповідно до ст. 41,47 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном і він реалізує їх на власний розсуд.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні відповідно до ст.ст. 316, 321 ЦК України.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно витягів про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить по 1/2 частині кожному(а.с.12,13,17-18).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникають конфлікти щодо користування спірною квартирою(а.с.63,72).

Сторони та третя особа - донька ОСОБА_2 зареєстровані у цій спірній двокімнатній квартирі(а.с.6), однак, проти чого не заперечували сторони у судовому засіданні фактично проживають у квартирі тільки відповідач з донькою.

За таких обставинах суд першої інстанції ухвалюючи рішення про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні і розпорядженні власністю та всиляючи позивача правильно виходив з вимог ст. ст.316,317,319,321 ЦК України. ст.ст.150,155 ЖК України.

Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 щодо вселення у квартиру не було, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки квартира належить сторонам в рівних частках на праві власності, безпідставне заперечення на проживання позивача у спірній квартирі та чинення йому перешкод у користуванні цією квартирою відповідачем, порушує законні права позивача на проживання у ній.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.1ч.1ст.307, ст.308, 313,314,315,317,319,324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: