А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.12.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Дідика В.М. (головуючий), Мишинчук Н.С., Машкаринця І.М., з участю прокурора Машкаринця І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за поданням про обрання запобіжного заходу в виді взяття під варту, в якому прокурор прокуратури Виноградівського району подав апеляцію на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.11.2012 року.

Даною постановою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відмовлено в обранні запобіжного заходу в виді взяття під варту.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 31.10.2012 року близько 20 год. 30 хв. разом з братом ОСОБА_3 в кафе „Ластівка" по вул. Л. Толстого в смт. Королево Виноградівського району, в стані алкогольного сп'яніння, з мотивів помсти старшому інспектору чергової частини ЛВ станції Королево Львівської залізниці ОСОБА_5, який раніше проводив перевірку за фактом вчинення ОСОБА_3 крадіжки залізничних шпал, погрожували йому та у присутності відвідувачів кафе принижували його честь та гідність, а в подальшому по цій ж вулиці біля православного храму нанесли декілька ударів руками та батогом по різним частинам тіла та намагалися нанести удар господарською косою, в наслідок чого спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.

У поданні вказується, що ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 5 років, не працює та відмовляється від дачі показів, а тому перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність та ухилятися від слідства та суду.

Постанова судді мотивована тим, що органом досудового слідства не наведено достатніх підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, а в матеріалах справи відсутні дані, які свідчили б про його намагання ухилитись від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини в справі. Натомість судом взято до уваги те, що він має постійне місце проживання, за яким посередньо характеризується та на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

В апеляції порушується питання про скасування постанови судді та направлення провадження за поданням на новий розгляд у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, скоїв його в стані алкогольного сп'яніння проти працівника правоохоронного органу, не працює, на волі може ухилитись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини в справі, чого суд на думку апелянта, не врахував.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який апеляцію не підтримав, перевіривши матеріали провадження за поданням, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Розглядаючи подання слідчого, суддя дотримався вимог статей 148, 150, 155 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу і дав їм належну оцінку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжувала злочинну діяльність.

З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_3 в порядку ст. 89 КК України не судимий (а.с. 26), санкція ч. 2 ст. 345 КК України (злочин за яким обвинувачується ОСОБА_3.) передбачає покарання до 5 років позбавлення волі, відомостей про його ухилення від явки до органів досудового слідства чи суду, а також продовження ним злочинної діяльності не має. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_3 відмовляючись від дачі показів перешкоджає встановленню істини у справі є хибним, оскільки норма Закону (ст. 63 Конституції України) дає йому таке право.

Міркування апелянта про необхідність врахування тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_3, те що він не працює, а також припущення про його можливе поводження під час досудового слідства та судового розгляду справи в разі обрання щодо нього іншого запобіжного заходу, не можуть вважатися достатніми підставами для тримання його під вартою і не переконують в тому, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора прокуратури Виноградівського району залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду від 14.11.2012 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу в виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Судді: