Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
судова палата з розгляду цивільних справ
________
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Васильченко В.В. Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№
05 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/ 518/13
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.
секретар - Волчанова І.М.
при участі: прокурора - адвоката -
____________________________________________________________________________________________
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 на рішення Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області, Запорізька регіональна філія Центру ДЗК, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект",Головне управління Держкомзему у Запорізькій області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральних збитків та за зустрічними позовом ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області, Запорізька регіональна філія Центру ДЗК, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект", Головне управління Держкомзему у Запорізькій про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,11 га біля житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачі, які є користувачами суміжної земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_2 самочинно встановили два дощаті сараї, які частково розташовані на його земельній ділянці та близько до його житлового будинку. Від домашніх тварин, які утримуються в сараях, поширюється неприємний сморід. Тому просив суд зобов'язати відповідачів демонтувати споруди з урахуванням державних будівельних норм й присудити йому моральні втрати на суму 5000 грн..
Відповідачі заявили зустрічні вимоги за якими просили зобов'язати позивач за первісним позовом прибрати погріб та навіс від меж їх земельної ділянки.
Рішенням Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29.11.2012 року всі позовні вимоги відхилені.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, наголошував на тому, що суд неправильно з'ясував обставини спору, у зв'язку з чим неправильно застосував норми матеріального права. Просив ухвалити нове рішення.
Відповідачі рішення суду не оскаржують.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Як видно з матеріалів справи, позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Йому на праві власності належить земельна ділянка біля будинку площею 0,11 га. Межі земельної ділянки визначені Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.7,8,84).
Відповідачі є власниками сусіднього будинку АДРЕСА_2 на цій же вулиці і земельної ділянки на якій розташований будинок на підставі Державного акту (а.с.47-51).
З цього випливає, що межі та площі земельних ділянок між сторонами встановлені і підтверджені належними документами.
За правилами ст.152 ЗК власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких перешкод його права на землю.
Позивач стверджував, що збудовані сараї частково розміщенні на його земельній ділянці.
Органом, який розглядає спори між землекористувачами та наявними доказами у справі 27.12.2011 та 04.05.2012 року зафіксовані порушення земельних прав позивача (а.с.14,15).
У актах обстеження суміжних земельних ділянок належних сторонам зазначено, що сараї, належні відповідачам, частково розташовані на земельній ділянці позивача (а.с.13,14,15).
До акту приєднана схема комісії з конкретним визначенням місця порушення межової лінії позивача (а.с.86-б).
Водночас комісія зобов'язала ОСОБА_3 відновити межу земельної ділянки відповідно до Державного акту.
З урахуванням викладеного, судова колегія не поділяє думку та висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених вимог у первісному позові, у зв'язку з чим ухвалене рішення в цій частині не можна визнати законним.
У позовних вимогах також йдеться про примусове перенесення сараїв від межових знаків та споруд позивача на територію земельної ділянки відповідачів з дотриманням державних будівельних норм.
Однак, позивач не надав належних доказів на підтвердження зазначених своїх позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
За нормами статей 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги про присудження моральних збитків позивач обґрунтовував тривалістю конфлікту з відповідачами для вирішення якого йому довелось звертатись до відповідних органів, а неприємний запах від тварин, які знаходяться в сараї заважає устатковувати повноцінне життя.
Разом з тим, за весь час розгляду справи позивач, не надав доказів, які б підтверджували обставини на які він посилається в обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди.
Не доведені і реальні факти втрати можливості спілкування з друзями, погіршення умов особистого життя.
За таких обставин, аргументи скарги про не обґрунтованість висновків районного суду у цій частині не є переконливими.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Своє звернення до суду першої інстанції позивач оплатив у розмірі 107 грн. 30 коп.. За подання апеляційної скарги внесено - 53 грн. 65 коп. (а.с.1,117)
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29.11.2012 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибрати частки споруд двох дерев'яних сараїв з земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1, належної на праві власності ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 160 грн. 95 коп., з кожного по 80 грн. 48 коп..
Решту рішення залишити без змін.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: