УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 122/7681/2012 Головуючий суду першої інстанції:Деменок С.В.

№ провадження: 22-ц/190/248/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.

"31" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Рошка М.В.,

Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 до Центрального відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання дій та рішень державного виконавця протиправними, визнання публічних торгів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 листопада 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 до Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим про визнання дій та рішень державного виконавця протиправними, визнання публічних торгів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з названою ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення її скарги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 та її представника, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні вимог скарги ОСОБА_6 до Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим про визнання дій та рішень державного виконавця протиправними, визнання публічних торгів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_6 вимог її скарги.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 17 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою до Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК про визнання дій та рішень державного виконавця протиправними, визнання публічних торгів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 10 січня 2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, однак вона, як боржниця не була повідомлена своєчасно, акт опису й арешту квартири було складено фактично в кабінеті державного виконавця за відсутності понятих та інших осіб, зазначених в документі.

Заявниця зазначає, що рішення державного виконавця про притягнення співробітників міліції для проведення примусового входження до квартири, про виселення боржника з квартири, за відсутності ухвали суду про примусове проникнення до квартири, що набрала законної сили, відповідного рішення про виселення, є незаконними. Боржниця була викликана до ВДВС фактично лише після проведення публічних торгів з продажу квартири (арк. справи 1-4).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення з боржниці ОСОБА_6 заборгованості за договорами на користь різних стягувачів.

Крім того, у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК знаходився виконавчий лист, виданий на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 27.05.2010 р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 236.118,29 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме квартиру АДРЕСА_1 (арк. справи 5-6, 7).

На підставі цього виконавчого листа, 10.01.2011 р. державним виконавцем Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (арк. справи 10).

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час винесення постанови, передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Зміст копії журналу обліку вихідної кореспонденції (№ 16837) Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК свідчить про те, що 10.01.2011 р. постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_6 за місцем її проживання (АДРЕСА_2) (арк. справи 52).

Приписами частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відтак відсутні правові підстави вважати порушеним право заявниці ОСОБА_6 щодо процедури направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає необґрунтованими і доводи заявниці про те, що фактично нею не отримувався жодний документ виконавчого провадження, виклики та повідомлення державного виконавця, у зв'язку з тим, що вона проживає за іншою адресою, виходячи з такого.

Як вбачається з наданих суду матеріалів виконавчого провадження, в тому числі реєстрів на відправлення поштової кореспонденції, всі документи надсилалися боржнику за адресою: АДРЕСА_2, тобто за адресою, зазначеною у виконавчому листі.

Про особисте отримання ОСОБА_6 викликів державного виконавця за вказаною адресою, свідчить копія зворотного поштового повідомлення (арк. справи 56).

Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали цивільної справи не містять і заявницею суду не надано доказів в підтвердження того, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» стосовно звернення до суду із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до квартири боржниці; складання акту опису й арешту майна.

Названі обставини та пояснення заявниці спростовуються матеріалами цивільної справи та поясненнями осіб, які беруть участь у справі.

При такому положенні рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не містять правових підстав для скасування або зміни ухвали місцевого суду.

Пунктом 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.