УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/0109/1782/2012 Головуючий суду першої інстанції:Радькова І.В.
№ провадження: 22-ц/0190/4047/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
"30" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Руснак А.П.,
Суддів: Берзіньш В.С., Кузнєцової О.О.,
При секретарі: Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 24 жовтня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Сімферопольський прикордонний загін (військова частина 2161) звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що на їх території знаходиться будівля пункту медичної допомоги (санчастина), яку в 2010 році було зайнято відповідачами та переобладнано для власного проживання. Зайняте приміщення є службовим, не має статусу житлового й не відповідає житловим вимогам, та проживання відповідачів створює перешкоди у його використанні за призначенням.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 24 жовтня 2012 року позов Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю задоволено. Усунено Сімферопольському прикордонному загону (військова частина 2161) перешкоди у користуванні власністю, зобов'язавши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити займане ними нежиле приміщення в будівлі пункту медичної допомоги (санчастини) управління Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) судові витрати у сумі 55 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що в оперативному управлінні Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161) знаходяться нежитлові будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_1/АДРЕСА_2. 03 березня 2012 року Сімферопольським прикордонним загоном на адресу ОСОБА_6 направлений лист з вимогою звільнити службове приміщення до 15 квітня 2012 року. Однак, до теперішнього часу у добровільному порядку відповідачами спірні приміщення звільнені не були.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Сімферопольського прикордонного загону (військова частина 2161), суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості цих вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 58 ЖК України передбачено, що єдиною підставою для вселення в надане вільне житлове приміщення є ордер.
Згідно до ч. 2 ст. 61 ЖК України, договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а у разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
У сенсі вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, посилання відповідачів на угоду найму спірного житлового приміщення, укладену 21 квітня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6, як на підставу правомірності проживання у спірному приміщенні є необґрунтованими, оскільки, відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної комунальної власності» від 03 березня 1998 року, не допускається укладення правочинів, наслідком якого стало відчужено приватну власність або нецільове використання об'єктів, зазначених в абзацах п'ятому та дванадцятому ч. 1 ст. 7 цього Закону (військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме та окреме індивідуально визначене (рухоме) військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використовування у Збройних Силах України та не включено до відповідного переліку військового майна, підлягає відчуженню (крім житлових будинків та гуртожитків, безоплатна передача яких здійснюється відповідно до абзацу другого ч. 1 цієї статті).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі у встановлено законом порядку ордер на вселення у приміщення санчастини, яке відноситься до нежитлових будівель, не отримували, у зв'язку з чим між сторонами відсутні житлові відносини.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, характер правовідносин сторін, дана належна оцінка доказам і правильно застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав для скасування чи зміни рішення.
З огляду на це, рішення, що оскаржується, має бути залишене без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню згідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, ч.1 ст. 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді:
Руснак А.П.,Берзіньш В.С., Кузнєцової О.О.,