РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 0124/3900/2012Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

РІШЕННЯ

"06" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г.

СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

27 квітня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що 08 лютого 2011 року між ним та відповідачкою був укладений договір про сумісну діяльність дольової участі у будівництві 3-х поверхового житлового будинку, орієнтовною площею 250 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

З цією метою ОСОБА_6 відповідачці були передані грошові кошти в сумі 196 002 грн.

У зв'язку з нецільовим використанням грошових коштів і відповідно неналежним виконанням відповідачкою умов договору, позивач просить розірвати договір та стягнути зі ОСОБА_7 на його користь передані ним грошові кошти в сумі 196 002 грн., витрати пов'язані зі складанням кошторисного розрахунку вартості будівництва в сумі 2 769 грн., витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги в сумі 15 000 грн. та судовий збір в сумі 2 137 грн. 71 коп., а всього 215 908 грн. 71 коп.

Позивач зазначає, що названими діями відповідачки йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 20 000 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди - задоволено частково.

Розірвано договір про сумісну діяльність дольової участі у будівництві, укладений 08 лютого 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 збитки пов'язані із розірванням договору про сумісну діяльність дольової участі у будівництві від 08 лютого 2011 року в сумі 196 002 грн., витрати пов'язані із складанням кошторисного розрахунку вартості будівництва в розмірі 2 769 грн., а всього 198 781 грн.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

У відшкодування судових витрат по справі стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму судового збору в розмірі 2 137 грн. 71 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., а всього 3 137 грн. 71 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмолено.

Не погодившись з названим судовим рішенням, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних правових підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав вважати право позивача порушеним.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Судом першої інстанції в порушення вимог процесуального закону справа розглянута за відсутності відповідачки ОСОБА_7, яка належним чином не була повідомлена про час та місце розгляду справи, що не сприяло всебічному, повному з'ясуванню обставин у справі.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 08 лютого 2011 року між позивачем ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_7 був укладений договір про сумісну діяльність дольової участі у будівництві, предметом якого стало будівництво 3-х поверхового житлового будинку орієнтовною загальною площею 250 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці - кадастровий номер № 0111948100:01:003:0297 (арк. справи 9).

На виконання умов названого договору позивачем були передані відповідачці ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 196 002 грн., що підтверджується відповідними розписками (арк. справи 11, 12).

Положеннями цього договору, а саме пунктів 3.2., 3.4. та 7.2. визначено, що в рамках договору ОСОБА_7, зокрема, забезпечує та гарантує використання коштів ОСОБА_6 на цілі, зазначені у цьому договорі; названий договір може бути розірваний на умовах обоюдної згоди сторін та відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_6 надав до суду першої інстанції технічний висновок КримНДІПроект від 24 квітня 2012 року.

Відповідно до вказаного технічного висновку про виконані обсяги будівельних робіт незавершеного будівництва з визначенням їх орієнтовної вартості та оцінкою відповідності виконаних конструкцій діючим будівельним нормам, який був проведений виключно шляхом візуальної оцінки параметрів конструкцій та фотозйомки об'єкту, у зв'язку з відсутністю доступу на територію будівництва, загальна кошторисна вартість будівництва станом на 24 квітня 2012 року за названим об'єктом складає 119 892 грн. (арк. справи 22-50).

В своїй позовній заяві ОСОБА_6 посилаючись на зазначений висновок проектного інституту, вказує саме на нецільове використання відповідачкою ОСОБА_7 переданих ним грошових коштів відповідно до договору від 08 лютого 2011 року на будівництво житлового будинку.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, в обґрунтування рішення помилково покладено як достатній та перевірений доказ зазначений технічний висновок без врахування обставин за яких цей висновок був складений та положень статті 212 Цивільного процесуального кодексу України.

Приписами статті 212 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зміст наданих відповідачкою ОСОБА_7 письмових доказів, долучених до апеляційної скарги, зокрема, копій договорів підряду ТОВ фірма «Бьюті-Крим» та СПД - ФОП «ОСОБА_8»; актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ фірма «Бьюті-Крим», складених безпосередньо на місці будівництва будинку; квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ фірми «Бьюті-Крим»; копії договору на розробку проектної документації, укладеного відповідачкою з ФОП «ОСОБА_9»; акту № 123 про прийом виконаних робіт (наданих послуг) СПД - ФОП «ОСОБА_8» на території будівництва; акту передачі-приймання проектної продукції ФОП «ОСОБА_9»; копій платіжних доручень (витратних накладних); копій товарних чеків; товарно-транспортної накладної № ТТН-367470 ПАТ «Шархинський кар'єр»; квитанцій КРП «ВПВКГ ПБК»; фотографій з місця будівництва з зображенням самого процесу будівництва будинку свідчать про те, що витрати на будівництво об'єкту нерухомості - 3-х поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який є предметом договору від 08 лютого 2011 року, з часу укладення цього договору та на день розгляду справи в апеляційному суді становлять 228 847 грн. (арк. справи 91-130).

Отже, обставини, які позивач зазначає в якості підстав для розірвання договору від 08 лютого 2011 року, відшкодування збитків та моральної шкоди, не є такими в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору, вина, у випадку її наявності, сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та відповідно розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_6 не надано суду і матеріали цивільної справи не містять будь-яких об'єктивних та допустимих доказів в підтвердження того, що надані відповідачкою докази не можуть бути прийняті за процесуальних підстав, а також про те, що відповідачкою ОСОБА_7 саме не за цільовим призначенням використовуються грошові кошти при будівництві житлового будинку на виконання умов договору від 08 лютого 2011 року та він позбавляється того, на що розраховував отримати за названим договором.

Колегія суддів вважає за необхідне також вказати і на таке.

Відповідно до умов додаткової угоди від 24 лютого 2011 року (арк. справи 10) внесені зміни до пунктів 2.1.1. та 2.1.2. до договору від 08 лютого 2011 року, згідно яких позивач ОСОБА_6 вносить грошові кошти в сумі еквівалентній 40 000 доларам США, після чого фінансує будівництво разом з відповідачкою ОСОБА_7 по 50 %; ОСОБА_7 вносить на користь ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 0,01 га, вартістю 20 000 доларів США, після чого фінансує будівництво на 50 % разом з позивачем.

Наявні документи у матеріалах цивільної справи вказують на те, що на час звернення позивача до суду з названим позовом та на час розгляду справи в суді, ОСОБА_6 передав відповідачці лише 196 002 грн., в той час як будівництво спірного житлового будинку продовжується відповідачкою ОСОБА_7 та загальна сума витрачених грошових коштів складає 228 847 грн.

Приймаючи до уваги викладене, відсутні достатні правові підстави для визнання права позивача ОСОБА_6 порушеним та таким, що підлягає захисту у зв'язку з саме нецільовим використанням відповідачкою ОСОБА_7 грошових коштів згідно договору про сумісну діяльність дольової участі у будівництві житлового будинку.

На зазначені обставини справи та вимоги закону, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову помилково уваги не звернув.

Згідно пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук