УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 0124/8233/2012Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

"10" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г.

СуддівРошка М.В., Сінані О.М.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Управління Держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2012 року в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Управління Держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 травня 2011 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0575 га, кадастровий номер 0111947900:08:001:0797, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.

Не погодившись з названим судовим рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для висновку про те, що право позивачки порушене та підлягає захисту.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та закону, який регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Управління Держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності, посилаючись на те, що вона є власником двох земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу від 01 листопада 2007 року та від 18 вересня 2008 року, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

У 2010 році їй стало відомо, що Лівадійською селищною радою ухвалено рішення № 21 від 23 травня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки» за названою адресою частина якої накладається на земельні ділянки позивачки.

06 травня 2011 року відповідачка ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу земельної ділянку, яку отримала відповідачка за рішенням № 21 Лівадійської селищної ради від 23 травня 2009 року.

Про накладення меж земельних ділянок, відповідачці ОСОБА_7 було відомо під час розгляду адміністративної справи за позовом прокурора міста Ялта в інтересах ОСОБА_6 до Лівадійської селищної ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії у якій була призначена та проведена судова будівельно-технічна експертиза.

Позивачка зазначає, що укладенням спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки порушено її права у зв'язку з накладенням меж земельних ділянок.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги позивачки, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Приписами частини другої статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що на підставі рішення Лівадійської селищної ради 34-ї сесії 5-го скликання № 21 від 23 травня 2009 року відповідачці ОСОБА_7 надана земельна ділянка площею 0,0575 га (кадастровий номер - 0111947900:08:001:0797), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі цього рішення 29 січня 2010 року ОСОБА_7 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 732334 (арк. справи 14).

Частиною другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності і право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Матеріали цивільної справи не містять і суду не надано будь-яких доказів того, що рішення органу місцевого самоврядування від 23 травня 2009 року, на підставі якого відповідачці ОСОБА_7 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0575 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, було в судовому порядку скасоване судом.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по справі № 2а-5321/10/0124 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Лівадійської селищної ради, третя особа - ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення 34-ї сесії 5-го скликання № 21 від 23 травня 2009 року (арк. справи 41-43).

Названа постанова апеляційного адміністративного суду була оскаржена в касаційному порядку ОСОБА_6 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2011 року (К-41234/10) касаційна скарга ОСОБА_6 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року повернута заявниці (арк. справи 46-47).

Таким чином, відсутність в природі інших юридичних фактів щодо названих обставин на день ухвалення рішення суду першої інстанції та і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не дає правових підстав вважати незаконними положення вказаного рішення органу місцевого самоврядування та таким, що обмежує, при встановлених обставинах, право власності позивачки на її земельну ділянку.

Посилання позивачки на відповідні судові рішення по спорам за участю сторін ніяким чином не впливають на статус легітимності рішення органу місцевого самоврядування № 21 від 23 травня 2009 року про набуття відповідачкою ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 не містять правових підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду.

Частиною першою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк О. Сінані