Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Сачука В.І.

суддів - Полюховича О.І., Баглика С.П.

при секретарі Коробчук А.М.

з участю прокурора Ніколайчука О.І.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду від 11 січня 2013 року.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Біляївка Біляївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше судимого 12.04.1994 року Чернігівським обласним судом за ст. 86-1, ч.2 ст. 140, 208 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати як незаконну, постановити нову ухвалу та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказав, що ОСОБА_1 за місцем тимчасового проживання характеризується з негативної сторони, постійного місця роботи не має, одразу після вчинення кримінального правопорушення намагався залишити межі Сарненського району, що свідчить про те, що ОСОБА_1 є особою, яка може переховуватись від органів досудового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просить ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову ухвалу та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Органи досудового розслідування в клопотанні не навели виняткових і достатньо переконливих підстав, які дали б можливість вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде намагатися ухилятися від досудового розслідування та суду, тому доводи прокурора в цій частині не заслуговують на увагу.

Відмовляючи в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції правильно врахував, що обставин переховування підсудного від органів досудового розслідування та намагання ним будь-яким іншим чином перешкодити кримінальному провадженню не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду від 11 січня 2013 року щодо відмови в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

с у д д і :

Сачук В.І. підпис Полюхович О.І. підпис Баглик С.П. підпис