УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 4с/122/102/2012 Головуючий суду першої інстанції:Заболотна Н.М.

№ провадження: 22-ц/0190/8400/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

"11" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Філатової Є.В.

Суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

При секретарі:Постіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6, заінтересована особа - Державна виконавча служба України, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В., публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит», товариство з обмеженою відповідальністю «Перт» про визнання дій незаконними, скасування постанови про зняття арешту, зобов'язання ухвалити постанову про закриття виконавчого провадження, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернулась зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. про визнання дій незаконними, скасування постанови про зняття арешту, зобов'язання ухвалити постанову про закриття виконавчого провадження.

Вимоги мотивовані тим, що 28.08.2012 року скаржником отримано постанову про зняття арешту від 10.08.2012 року з предмету іпотеки за підписом головного державного виконавця ДВС України Роєнко Р.В. Постанова ухвалена в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №2-2906/09, виданого Центральним райсудом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_10 та приватного підприємства «Скіфія - Тур» на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №2233/07/ИО-294 від 10.08.2007 року станом на 18.09.2009 року в розмірі 13 240 353 грн. 81 коп. В подальшому ухвалою Центрального райсуду м. Сімферополя АР Крим заочне рішення, за яким видано зазначений виконавчий лист, було скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку. Копія зазначеної ухвали представлена у виконавчу службу. Після її отриамння, державний виконавець мав закрити виконавче провадження на підставі ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку зі скасуванням заочного рішення. Проте замість цього головний держвиконавець зняв арешт з майна, з предмета іпотека. Такими діями головний державний виконавець перевищив свої службові повноваження та не порушив вимоги ст. 33 ЗУ «Про іпотеку».

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року скарга ОСОБА_6 задоволена частково; зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. ухвалити постанову про закриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа №2-2906/09, виданого Центральним районним суд м. Сімферополя АР Крим про стягнення з ОСОБА_6 та ПП «Скіфія - Тур» на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №2233/07/ИО-294 від 10.08.2007 року станом на 18.09.2009 року в розмірі 13 240 353 грн. 81 коп.; в задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 просить змінити ухвалу суду в частині дій (бездіяльності) головного державного виконавця, та скасування постанови про зняття арешту, задовольнити їх вимоги в повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції не надав оцінку діям головного державного виконавця та помилково дійшов висновку про законність цієї постанови, чим порушив ст.ст. 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України підчас розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За роз'ясненнями Верховного Суду України у п.15 пленуму №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в який частині вимог судове рішення не оскаржується.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт погоджується з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. ухвалити постанову про закриття виконавчого провадження.

Такого висновку суд дійшов на підставі п.4 ч.1ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», за яким виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що 22.06.2012р. державний виконавець одержав копію ухвали про скасування заочного рішення, в якій зазначено, що вона набрала чинності з моменту проголошення, на підставі чого був повинен закрити виконавче провадження.

Згідно ч.1ст.57 Закону «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для збереження майна, що підлягає наступній передачі або реалізації, тобто для забезпечення реального виконання рішення. Відповідно до ст.50 цього ж Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім передбачених у цієї нормі випадків) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні для завершення виконавчого провадження.

З аналізу цих норм випливає, що питання про зняття арешту є одним з дій на завершення виконавчого провадження та повинно вирішуватися одночасно або не пізніше закриття виконавчого провадження.

Оскільки з моменту скасування заочного рішення виникли підстави для закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду, тому скасування заходів забезпечення є законним.

Доводи апеляційної скарги, про те, що зняття арешту є окремою дією, спрямованою на виконання рішення, суперечить зазначеним положенням Закону «Про виконавче провадження» та ґрунтується на помилковому тлумаченні його норм.

З огляду на таке, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку діям державного виконавця, правильно застосував закон, підстав для скасування ухвали немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 відхилити; ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: