УХВАЛА

Справа №: 22-ц/191/201/13Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"29" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.

При секретаріБогданович О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Керченський міський торгівельний порт» про скасування наказів та протоколу засідання комісії по трудовим спорам, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ДП «Керченський міський торгівельний порт», у якому з урахуванням доповнень позовних вимог просив скасувати наказ № 597а-К від 25 вересня 2012 року, наказ № 663-К від 22 жовтня 2012 року та протокол засідання комісії з трудових спорів від 16 жовтня 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом № 597а-К від 25 вересня 2012 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за порушення 21 вересня 2012 року вимог пунктів 2.3 та 2.6 посадової інструкції № 47, у зв'язку з невиконанням розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20 про перенесення інформації, отриманої по електронній пошті, про підхід вагонів к 08-00 та к 16-00 у відредагованому вигляді у папки «Підхід» ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОКИМР. Проте, на думку позивача вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вищезазначене розпорядження виходить за межі трудових обов'язків позивача, які в порядку ст. 32 КЗпП України не змінювались. Вказаний наказ був оскаржений до комісії з трудових спорів. 16 жовтня 2012 року на засіданні комісії йому було відмовлено у захисту його трудових прав. Вказане рішення комісії також вважає незаконним та необґрунтованим. 22 жовтня 2012 року наказом № 663 йому було знов оголошено догану за порушення 11 та 15 жовтня 2012 року вимог пунктів 2.3 та 2.6 посадової інструкції № 47, у зв'язку з невиконанням розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20, а саме: не переданням інформації про підхід вагонів заступнику начальника порту по експлуатації ОСОБА_7 та заступнику начальника ППК №1 по експлуатації ОСОБА_8 Позивач вважає вказаний наказ також незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих же підстав, що і наказ № 597а-К, а також через, те що чинне законодавство забороняє притягнення до дисциплінарної відповідальності за одне й теж порушення трудової дисципліни двічі.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2012 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Так апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що пункти 2.3 та 2.6 посадової інструкції не містять обов'язків, за невиконання яких, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20, яке не було виконано позивачем, має разовий характер.

Апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 31 та 32 КЗпП України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 працює на посаді оператора залізничної ділянці ДП «Керченський міський торгівельний порт».

Наказом № 597а-К від 25 вересня 2012 року ОСОБА_6 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за порушення 21 вересня 2012 року вимог пунктів 2.3 та 2.6 посадової інструкції № 47 з доповненнями від 02 березня 2012 року, у зв'язку з невиконанням розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20 про перенесення інформації, отриманої по електронній пошті, про підхід вагонів к 08-00 та к 16-00 у відредагованому виді у папку «Підхід» ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОКИМР.

16 жовтня 2012 року комісією з трудових спорів у скасуванні вказаного наказу відмовлено.

Наказом № 702-а-К від 09 листопада 2012 року наказ № 597а-К від 25 вересня 2012 року скасовано.

22 жовтня 2012 року наказом № 663 ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення ним 11 та 15 жовтня 2012 року вимог пунктів 2.3 та 2.6 посадової інструкції № 47 з доповненнями від 02 березня 2012 року, у зв'язку з невиконанням розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20, а саме: не передання інформації про підхід вагонів заступнику начальника порту по експлуатації ОСОБА_7 та заступнику начальника ППК №1 по експлуатації ОСОБА_8

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування наказу № 663-К від 22 жовтня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий з дотриманням вимог закону і підстави для його скасування відсутні.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як вище встановлено між ОСОБА_6 та ДП «Керченський міський торгівельний порт» укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_6 зобов'язався виконувати роботу на посаді на посаді оператора залізничної ділянці ДП «Керченський міський торгівельний порт».

Згідно п. 1.2. Посадової інструкції № 47 від 20 квітня 2011 року (надалі Інструкція) оператор диспетчерської служби ЗД підпорядковуються безпосередньо начальнику ЗД, старшому диспетчеру порту, оперативному диспетчеру залізничної ділянки.

Пунктом 2.3 на оператора покладено обов'язок запитувати інформацію у Придніпровській залізниці про підхід завантажених та порожніх вагонів і надавати диспетчеру ЗД, а у відсутності диспетчера, доводити до відома головного диспетчера порту, у вихідні та святкові дні - змінного диспетчера порту.

Відповідно до п. 2.6. оператор зобов'язаний підготовлювати довідкову інформацію, що стосується залізничних перевезень за дорученням начальника ЗД, заступника начальника порту по експлуатації, диспетчера ЗД.

Згідно п. 2.3. Доповнень до Інструкції від 02 березня 2012 року, з якими позивач ознайомився, що підтверджується актом (а.с. 49) оператор зобов'язаний щодня в 07-30 год. та в 15-30 год. отримувати відомості про підхід завантажених вагонів в порт в друкованій формі, вносити в неї відомості, надані товарною конторою станції «Керч-порт» про підхід вагонів, а також відомості, надані «ТЕС-Інвестрсервіс» про підхід вагонів з газом та передавати отриману інформацію начальнику, старшому диспетчеру, змінному диспетчеру, а у вихідні та святкові дні - змінному диспетчеру порту.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

19 вересня 2012 року начальником ЗД ДП «Керченський міський торгівельний порт» було видано розпорядження №-20 про перенесення позивачем інформації, отриманої по електронній пошті, про підхід вагонів к 08-00 та к 16-00 у відредагованому виді у папку «Підхід» ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОКИМР. Вказане розпорядження винесено посадовою особою з дотриманням вимог закону та в межах наданих йому повноважень.

З даним розпорядженням ОСОБА_6 був ознайомлений, але його не виконував, що ним не заперечується.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Виходячи з того, що позивачем не заперечується факт невиконання ним 11 та 15 жовтня 2012 року розпорядження начальника ЗД від 19 вересня 2012 року №-20 посадовою особою ДП «Керченський міський торгівельний порт» обґрунтовано та законно 22 жовтня 2012 року № 663 був виданий наказ і застосовано до ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.п 2.3 та 2.6. Інструкції.

Підстави вважати, що вищезазначене розпорядження передбачало виконання роботи, яка не передбачена трудовим договором та Інструкцією відсутні, оскільки як випливає з вищенаведених положень Інструкції вказане розпорядження конкретизує роботу оператора, яка визначена наведеними пунктами Інструкції, що спростовує доводи апелянта пункти 2.3 та 2.6 посадової інструкції не містять вимог за невиконання яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

При цьому дисциплінарне стягнення за наказом № 663 від 22 жовтня 2012 року застосовано уповноваженою особою і з дотриманням строку встановленого Законом. Порушень порядку, визначеного ст. 149 КЗпП України, які б стали підставою для скасування вказаного наказу, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про скасування наказу № 663 від 22 жовтня 2012 року.

Також судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 597а-К від 25 вересня 2012 року.

Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 702-а-К від 09 листопада 2012 року наказ № 597а-К від 25 вересня 2012 року скасовано. Тобто права позивача вже поновлені та у судовому захисту необхідність відпала.

Обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 скасування протоколу засідання комісії з трудових спорів від 16 жовтня 2012 року.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Статтею 228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Оскільки спосіб захисту прав, обраний позивачем - скасування протоколу комісії по трудових спорам, не передбачений законом, а наказ № 597а-К від 25 вересня 2012 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який був оскаржений позивачем до комісії по трудових спорам, скасовано, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог про скасування протоколу комісії по трудових спорах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у позові, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, а також підстав для скасування рішення суду не містять.

Твердження апелянта про те, що розпорядження начальника залізничної ділянки № Р-20 має разовий характер є голослівним і спростовується змістом вказаного розпорядження.

Також є неспроможними доводи апелянта про пропуск відповідачем строку, встановленого ст. 148 КЗпП України при застосуванні дисциплінарного стягнення. В обґрунтування цих доводів апелянт посилається на те, що наказом від 22 жовтня 2012 року № 663 застосовано дисциплінарне стягнення після спливу місячного строку з дня винесення розпорядження №-20 від 19 вересня 2012 року. Однак у ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за порушення яке відбулося 11 та 15 жовтня 2012 року, тому підстави вважати, що вказаний строк пропущений відсутні.

Доводи апелянта про те, що він був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення спростовуються вищенаведеним та змістом наказу від 22 жовтня 2012 року №663, з якого випливає, що позивачу оголошено догану саме за невиконання ним трудових обов'язків 11 та 15 жовтня 2012 року.

Не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції ст.ст. 31 та 32 КЗпП України.

Відповідно до положень ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Згідно ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Виходячи із змісту вищенаведених норм закону та доповнень до Інструкції від 02 березня 2012 року, суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані доповнення до Інструкції не є переведенням на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації або зміною істотних умов праці у розумінні ст. 32 КЗпП України, а тому підстави для застосування правил ст. 32 КЗпП України відсутні.

Також з урахуванням змісту Посадової інструкції № 47 від 20 квітня 2011 року та доповнень до неї доводи апелянта про те, що покладені в розпорядженні начальника ЗД №-20 від 19 вересня 2012 року на позивача обов'язки про перенесення ним інформації, отриманої по електронній пошті, про підхід вагонів к 08-00 та к 16-00 у відредагованому виді у папку «Підхід» ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОКИМР, не передбачені умовами трудового договору є неспроможними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2012 року -відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. ОСОБА_9 ОСОБА_10Самойлова