Головуючий у 1 інстанції - суддя Христофоров А. Б. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2008 року справа № 22-а-7496/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус
під час судового розгляду оголошувалася перерва 30 липня 2008 року на 6 серпня 2008 року та
6 серпня 2008 року на 11 серпня 2008 року
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
Горбенко К. П.
|
при секретарі судового засідання |
Білоус К. І. |
|
за участю представників від |
|
|
позивача: |
ОСОБА_1., особисто ОСОБА_2- за дов. № 100 від 28 липня 2008 року |
|
відповідача: |
|
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому Управління Пенсійного фонду України засіданні апеляційну скаргу в м. Слов'янськ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року (постанова виготовлена в повному обсязі 13 травня 2008 року) по адміністративній справі № 2-а-7216/08 (суддя Христофоров А. Б.) за позовом ОСОБА_1 м. Слов'янськ до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янськ про скасування рішень, зарахування стажу роботи до наукового стажу, перерахунок пенсії |
|
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 м. Слов'янськ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську про скасування рішень УПФУ в м. Слов'янську від 9 листопада 2006 року та 7 вересня 2007 року, зарахування до наукового стажу наступні періоди: з 8 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року, з 23 травня 1969 року по 17 лютого 1977 року, з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року, з 31 липня 1980 року по 10 липня 1981 року, з 13 липня 1981 року по 7 січня 1982 року, з 7 січня 1982 року по 7 лютого 1985 року, з 8 лютого 1985 року по 31 жовтня 1991 року, з 20 серпня 1996 року по 9 вересня 1998 року, з 26 листопада 1998 року по 7 вересня 2001 року, з 1 листопада 2001 року по 1 липня 2005 року, з 12 вересня 2005 року по 21 серпня 2006 року, зобов'язання УПФУ в м. Слов'янську перерахувати пенсію як науковому працівнику, виплатити різницю між науковою пенсією та фактичними виплатами пенсії за віком за період з 30 жовтня 2006 року, доручити Міністерству праці та соціальної політики України провести службове розслідування фактів перевищення компетенції та недоліків допущених посадовими особами відповідача при розгляді заяв позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року по справі № 2-а-7216/08 (арк. справи 139-145) частково задоволений вищезазначений позов ОСОБА_1 м. Слов'янськ до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську. Суд першої інстанції постановив: скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську № 154192 від 9 листопада 2006 року та від 7 вересня 2007 року; зарахувати до наукового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 08.10.1953 р. по 10.10.1955 р. служба у Збройних силах, з 23.05.1969 р. по 17.02.1977 р. служба в органах МВС, з 17.02.1977 р. по 31.07.1980 р. робота в Донецькому НВО «Вибухозахищенне електрообладнання», з 31.07.1980 р. по 10.07.1981 р. на посаді директора Торезького електротехнічного заводу, з 13.07.1981 р. по 07.01.1982 р. на посаді начальника планово-економічного відділу ВНДІВЕ, з 07.01.1982 р. по 07.02.1985 р. на посаді старшого наукового співробітника ВНДІВЕ, з 08.02.1985 р. по 31.10.1991 р. на посаді головного конструктора, головного економіста відділу координації планування та впровадження робіт, завідувача науково-дослідною лабораторією методології, аналізу та планування в машинобудівництві, з 20.08.1996 р. по 09.09.1998 р. в Макіївському економіко-гуманітарному інституті, з 26.11.1998 р. по 07.09.2001 р. в Слов'янському державному педагогічному інституті, з 01.11.2001 р. по 01.07.2005 р. в Донбаській державній машинобудівній академії, з 12.09.2005 р. по 21.08.2006 р. в Донецькому університеті економіки і права; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську перерахувати та виплатити недоплачену пенсіюОСОБА_1 як науковому працівнику відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" з 30.10.2006 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом першої інстанції було відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідачем через канцелярію суду 8 серпня 2008 року (арк. справи 210-212) надане доповнення до апеляційної скарги.
Позивач у письмових запереченнях (арк. справи 159-160) просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
За даними Управління Пенсійного фонду в м. Слов'янську (арк. справи 210-212) ОСОБА_1. має загальний стаж - 56 років 8 місяців 7 днів, в тому числі стаж наукової роботи - 15 років 2 місяці 28 днів. Наявність вищої освіти підтверджується дипломами НОМЕР_1 виданого 24 червня 1960 року таНОМЕР_2виданого 2 червня 1966 року (арк. справи 186, 187), про наявність наукового ступеню кандидату економічних наук свідчить диплом НОМЕР_3виданий 28 листопада 1979 року (арк. справи 188). Рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР від 28 вересня 1983 року ОСОБА_1. було присвоєно наукове звання старшого наукового співробітника за спеціальністю "Економіка, організація управління та планування народного господарства, машинобудівництва", що підтверджено атестатомНОМЕР_4 (арк. справи 189). 25 червня 1993 року ОСОБА_1. був обраний академіком Академії економічних наук України, що вбачається з посвідчень (арк. справи 185, 190). Зайняття науковою діяльністю підтверджується також списком наукових праць ОСОБА_1. (арк. справи 193-204).
Згідно пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII викладеного Законом України від 1 грудня 1998 року N 284-XIV в новій редакції (станом на час звернення позивача за перерахунком - 30 серпня 2007 року), встановлено, що вчений це фізична особа - громадянин України, яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати, при цьому діяльність може вестися за різними напрямками та поділяється на наукову, науково-технічну, науково-педагогічну та науково-організаційну. Цією ж статтею встановлено, що науково-дослідна (науково-технічна) установа це юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Статтею 221 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачені посади наукових працівників, статтею 222 - посади науково-педагогічних працівників, а статтею 223 зазначено, що до стажу наукової роботи зараховується: час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 221 цього Закону; час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту"; час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю; час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота, передбачена абзацами другим, третім і четвертим цієї статті; час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури.
За статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.
До подання адміністративного позову за зверненнями ОСОБА_1. про перерахунок пенсії до наукового стажу Управлінням ПФУ в м. Слов'янську було включено наступні періоди роботи позивача:
- з 8 січня 1982 року по 7 лютого 1985 року на посаді старшого наукового співробітника відділу вдосконалення управління виробництва та обчислювальної техніки Всесоюзного науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту вибухозахищенного та рудникового електрообладнання з дослідно-експериментальним виробництвом (ВНДІВЕ) - записи № 25, 26 за трудовою книжкою (арк. справи 60), повна назва інституту за довідкою (арк. справи 104),
- з 8 лютого 1985 року по 31 серпня 1988 року на посаді головного конструктору проекту Донецького науково-виробничого об'єднання "Газоапарат" - запис № 27 за трудовою книжкою (арк. справи 60) (заявлено було позивачем та визнано судом з 7 лютого 1985 року),
- з 20 серпня 1996 року по 31 жовтня 1997 року на посаді доценту кафедри обліку та аудиту Макіївського економіко-гуманітарного інституту - запис № 37 за трудовою книжкою (арк. справи 63),
- з 26 листопада 1998 року по 7 вересня 2001 року на посаді професору кафедри менеджменту, маркетингу, обліку та аудиту за контрактом Слов'янського державного педагогічного інституту - записи № 42, 43 за трудовою книжкою (арк. справи 64-65),
- з 1 листопада 2001 року по 31 серпня 2004 року на посаді професору кафедри обліку та аудиту за контрактом Донбаської державної машинобудівної академії - записи № 44, 45, 46 за трудовою книжкою (арк. справи 65-66),
- з 2 вересня 2004 року по 1 липня 2005 року на посаді професору кафедри обліку та аудиту Донбаської державної машинобудівної академії - записи № 47, 48 за трудовою книжкою (арк. справи 66-67),
- з 12 вересня 2005 року по 21 серпня 2006 року на посаді професору кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу за контрактом Донецького університету економіки та права (у формі ТОВ) перетвореного у Приватний вищий навчальний заклад "Донецький університет економіки та права" - записи № 49, 50 за трудовою книжкою (арк. справи 67-68).
Вказане зарахування наукового стажу підтверджується матеріалами пенсійної справи № 154192 дослідженої в оригіналі апеляційним судом, листом Центру по нарахуванню і виплаті пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення № 06-24 від 10 лютого 2006 року (арк. справи 26-27), рішенням від 7 вересня 2007 року та відповідним розпорядженням № 154192 від 7 вересня 2007 року (арк. справи 219) та не заперечується позивачем під час судового розгляду. З огляду на це позовні вимоги в частині зарахування наведених періодів роботи ОСОБА_1. до наукового стажу задоволенню не підлягають та відповідно прийнята судом першої інстанції постанова підлягає скасуванню з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи (пункт 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України).
Рішеннями Управління ПФУ в м. Слов'янську від 9 листопада 2006 року за заявою від 30 жовтня 2006 року (арк. справи 225, 226) та від 7 вересня 2007 року за заявою від 30 серпня 2007 року (арк. справи 219, 220) було відмовлено ОСОБА_1. в зарахуванні певних періодів роботи та служби до наукового стажу та відповідно в призначенні наукової пенсії. Ці рішення були прийняті відповідачем без урахування нижче приведеного, що обумовлює їх скасування.
З 17 лютого 1977 року по 30 липня 1980 року позивач працював на посаді начальника планово-економічного відділу Донецького науково-виробничого об'єднання "Вибухозахищенне електрообладнання" (фактично за доповненням до апеляційної скарги відповідача (арк. справи 211) та трудової книжки позивача - записи НОМЕР_5 (арк. справи 59) період роботи з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року).
Відмову в зарахуванні цього періоду роботи до наукового стажу ОСОБА_1. відповідач обґрунтовує тим, що згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", зараховується час роботи осіб, які мають науковий ступінь, на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю. Рішенням Ради при Інституті економіки промисловості Академії наук УРСР - протокол № 2 від 24 травня 1979 рокуОСОБА_1 була присуджена наукова ступень кандидату економічних наук, про що свідчить диплом НОМЕР_3виданий 28 листопада 1979 року (арк. справи 188). Відповідач вважає, що оскільки надана позивачем довідка Українського науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту вибухозахищенного та рудникового електрообладнання з дослідно-експериментальним виробництвом (далі за текстом - УкрНДІВЕ) № 1/1044 від 2 вересня 2004 року (арк. справи 104) не містить висновку щодо відповідності спеціальності, за якою працює особа, групі спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, то цей період до наукового стажу зарахований бути не може. Проте, як вбачається з вказаної довідки (арк. справи 104) до функцій планово-економічного відділу, який очолював ОСОБА_1. та безпосередньо його посадових обов'язків входила організація системи планування по циклу науково-дослідницьких робіт, розробці конструкторсько-технологічної документації, виготовлення та випробування зразків продукції, інша науково-організаційна та безпосередньо наукова діяльність, що вбачається, також з наявних характеристик ОСОБА_1. від 20 серпня 1980 року та від 5 лютого 1985 року (арк. справи 105, 106), тому з огляду на наявність диплому кандидату економічних наук та довідки Інституту економіки промисловості Національної академії наук України від 24 вересня 2007 року № 127/988 (арк. справи 49) про відповідність присвоєного наукового ступеню спеціальності 08.00.05 "Економіка, організація управління і планування народного господарства (важка промисловість)" згідно наказу Вищої атестаційної комісії України № 377 від 23 червня 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2005 року за № 173/10993 (арк. справи 78-103), що не заперечується відповідачем, та з врахуванням приписів статті 221, 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 257, за яким дія цієї постанови поширюється на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишньої Української РСР, статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року, пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, за яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, характеристики, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування стажу роботи ОСОБА_1. за період з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року до наукового стажу. При цьому, колегія суддів враховує, що за приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення законності прийнятого ним рішення, в той час як відповідач поклав на ОСОБА_1. обов'язок з надання довідки щодо відповідності займаної ним посади групі спеціальності галузі науки, хоча з наведених нормативних актів обов'язок пенсіонера надати саме таку довідку не вбачається та відповідач протилежного не довів.
З 1 серпня 1980 року по 10 липня 1981 року (записи № 22, 23 в трудовій книжці - арк. справи 59, при цьому 31 липня 1980 року - це дата звільнення з попереднього місця роботи) ОСОБА_1. працював на посаді директора Торезького електротехнічного заводу за наказом № 244к від 29 липня 1980 року (арк. справи 110). З тих же підстав, що й за період з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року - за відсутністю довідки підтверджуючій відповідність займаної посади групі спеціальності галузі науки, за якою отримана наукова ступінь УПФУ в м. Слов'янську, та з огляду на те, що правонаступник вказаного заводу Закритого акціонерного товариства "ТЕТЗ-ІНВЕСТ", який надав довідку № 13/1720 від 16 жовтня 2006 року (арк. справи 28) не підтвердив вказану відповідність. Проте, як вже було зазначено вище, відповідач не довів з огляду на нормативні акти правомірність витребування саме цих довідок та не врахував, що в статтях 221, 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пункті 4 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі за текстом - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 257, до наукового стажу зараховується час роботи наукових працівників на посаді керівника підприємства. Як вже зазначалося наявність наукового ступеню у позивача на цей час не оспорюється відповідачем. В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 121/03-2 від 4 січня 2007 року (арк. справи 222), який не був врахований відповідачем, було зазначено, що робота позивача на Торезькому електротехнічному заводі могла бути зарахована до наукового стажу, при цьому відповідачу не слід було вимагати від заводу підтвердження статусу наукового.
З 13 липня 1981 року по 7 січня 1982 року ОСОБА_1. працював у Всесоюзному науково-дослідному, проектно-конструкторському та технологічному інституті вибухозахищенного та рудникового електрообладнання з дослідно-експериментальним виробництвом (далі за текстом - ВНДІВЕ), правонаступником якого є УкрНДІВЕ, на посаді завідуючого сектором перспективного планування (записи № 24, 25 в трудовій книжці - арк. справи 60) та цей період відповідач не зарахував за довідкою № 1/1171 від 29 вересня 2005 року (арк. справи 35) до наукового стажу, у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки, котра містила би відомості про наукову діяльність як основний вид діяльності завідувача сектору перспективного планування виробництва та раціонального використання виробничих потужностей та самого сектору. Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257 з приводу вимог щодо надання уточнюючої довідки судом не приймаються, оскільки постанова таких вимог не містить та більш того, в пункті 3 Переліку затвердженого вказаною постановою зазначено, що до наукового стажу зараховується робота на посаді керівника наукового підрозділу - сектору наукової установи, яким був вказаний інститут - ВНДІВЕ, що не оспорюється відповідачем, а належність сектору перспективного планування виробництва та раціонального використання виробничих потужностей до наукового підрозділу інституту підтверджена довідкою № 1/1171 від 29 вересня 2005 року (арк. справи 35) та відповідає вимогам статтей 221, 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
З 1 вересня 1988 року по 31 жовтня 1991 року (записи № 28, 29, 30 в трудовій книжці - арк. справи 61) ОСОБА_1. працював в Донецькому науково-виробничому об'єднанні "Газоапарат" на посаді головного економіста відділу координації та впровадження робіт з 1 вересня 1988 року по 31 липня 1990 року та з 1 серпня 1990 року по 31 жовтня 1991 року - на посаді завідуючого науково-дослідної лабораторії методології, аналізу та планування в машинобудівництві. Цей період УПФУ в м. Слов'янську за довідками № 12/4-468 від 15 серпня 2005 року та № 50/6 від 10 квітня 2006 року (арк. справи 31, 128) не зарахувало до наукового стажу також за відсутності уточнюючої довідки, яка б містила відомості про наявність у вказаних відділу та лабораторії статусу наукових підрозділів. Проте, колегія суддів проголошує, що як і в попередньо описаних випадках, таких вимог постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257 не містить та згідно статей 221, 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пункту 3 Переліку затвердженого цією постановою до наукового стажу зараховується час роботи на посаді головного економісту наукового відділу (в переліку зазначено, як головний конструктор (інженер, технолог тощо) та завідуючого лабораторією наукової установи, якою було Донецьке науково-виробниче об'єднання "Газоапарат", що відповідає вимогам статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність», підтверджено листом Відкритого акціонерного товариства "Газмаш" № 15-25/83 від 22 вересня 2004 року (арк. справи 30) та самим відповідачем при зарахуванні стажу роботи з 8 лютого 1985 року по 31 серпня 1988 року, який передував спірному періоду в цьому ж об'єднанні. Крім того, в листі № 12101/С-11 від 3 серпня 2005 року (арк. справи 24) Пенсійного фонду України було зазначено, що період роботи ОСОБА_1. з 1 серпня 1990 року по 31 жовтня 1991 року на посаді завідуючого науково-дослідної лабораторії методології, аналізу та планування в машинобудівництві Донецького науково-виробничого об'єднання "Газоапарат" підлягає зарахуванню до наукового стажу. В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 121/03-2 від 4 січня 2007 року (арк. справи 222), який не був врахований відповідачем, було зазначено, що періоди роботи ОСОБА_1. в Донецькому науково-виробничому об'єднанні "Газоапарат" на посадах головного економіста та завідуючого лабораторією можуть бути зараховані до наукового стажу, оскільки відповідач проти наявності у вказаного об'єднання статусу наукової установи не заперечував.
З 1 листопада 1997 року по 9 вересня 1998 року (записи № 38, 39 в трудовій книжці - арк. справи 63) ОСОБА_1. працював на посаді професора-консультанта по дисциплінам "Мікроекономіка", "Системний аналіз", "Облік та аудит" Макіївського економіко-гуманітарного інституту. Цей період відповідач не зарахував до наукового стажу з огляду на те, що не підтверджена відповідність роботі на цій посаді ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 "Економіка, організація управління і планування народного господарства (важка промисловість)" та вказана посада відсутня у Переліку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257. Проте, статтями 222, 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пунктом 2 Переліку передбачено, що час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року № 2984-III, якою є зокрема, професор, надає право на зарахування до наукового стажу, тим більше, що відповідність статусу навчального закладу з ІІІ рівнем акредитації вимогам Переліку підтверджується сертифікатамиНОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 (арк. справи 33, 34) та відповідач підтвердив це зарахуванням попереднього спірному стажу роботи з 20 серпня 1996 року по 31 жовтня 1997 року в цьому ж Макіївському економіко-гуманітарному інституті.
Крім того, в листі Міністерства праці та соціальної політики України № 4410/039/161-07 від 3 травня 2007 року (арк. справи 46) надісланого у відповідь на звернення ОСОБА_1. зазначено, що час його роботи на посадах директора підприємства, головного економіста, доцента, професора-консультанта можливо врахувати до наукового стажу з врахуванням наявного у позивача ступеню кандидата економічних наук.
На неодноразові звернення позивача щодо врахування до складу наукового стажу військової служби у Збройних силах за період з 8 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року та праці на певних посадах в виправно-трудових колоніях за період з 23 травня 1969 року по 17 лютого 1977 року та здійснення відповідного перерахунку пенсії відповідач зазначав, що відсутні підстави для зарахування вказаних періодів служби та роботи до наукового стажу ОСОБА_1. з огляду на приписи статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", статті 25 Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 3 травня 1994 року "Про порядок обчислення стажу державної служби", розпорядження Кабінету Міністрів України № 174-р від 6 травня 2001 року "Про віднесення посад спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби до категорії посад державних службовців".
Суд першої інстанції в резолютивній частині постанови зазначив про задоволення позовних вимог щодо зарахування часу військової служби з 8 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року та служби в органах МВС з 23 травня 1969 року по 17 лютого 1977 року, з чим не погодився відповідач та зазначив, що строкова служба в армії не відноситься до категорій посад державних службовців за статтею 25 Закону України "Про державну службу", з якою Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пов'язує нарахування наукової пенсії та посади на яких позивач проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи МВС України не відносяться до категорії державних службовців.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача викладеними в доповненні до апеляційної скарги (арк. справи 210-212) з наступних підстав.
Частиною 27 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством відносяться до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року зі змінами та доповненнями станом на час звернення позивача за перерахунком передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" № 283 від 3 травня 1994 року передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
За аналізом зазначених норм колегія суддів зазначає, що, оскільки за статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до наукового стажу зараховується стаж державної служби, а військова служба є державною службою, тому з огляду на наявний в матеріалах справи військовий білет НОМЕР_9виданий 23 січня 1968 року (арк. справи 53), в якому зазначений час військової служби ОСОБА_1. - з 20 жовтня 1953 року по жовтень 1955 року, а в трудовій книжці (арк. справи 241-242) строк військової служби на підставі того ж військового білету зазначений - з 8 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року, то відповідно до наукового стажу позивача підлягає зарахуванню строк військової служби у Збройних силах за період з 20 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року.
Стосовно зарахування до наукового стажу ОСОБА_1. часу роботи з 23 травня 1969 року по 31 січня 1973 року на посаді головного економісту виправно-трудової колонії № 97, з 1 лютого 1973 року по 31 серпня 1975 року на посаді начальника технічної частини - головного технологу виправно-трудової колонії № 32, з 1 вересня 1975 року по 17 лютого 1977 року на посаді головного інженеру виправно-трудової колонії № 32 підтвердженого довідкою-випискою Управління по роботі з персоналом Головного управління МВС України в Донецькій області № 10/с-569 від 12 грудня 2007 року (арк. справи 55-56) колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 130 Виправно-трудового кодексу України передбачено, що на спеціалістів кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу".
За статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" № 283 від 3 травня 1994 року передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби (установи виконання покарань, слідчі ізолятори, підрозділи кримінально-виконавчої інспекції), які не мають спеціальних звань.
У пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 174-р від 6 травня 2001 року "Про віднесення посад спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби до категорії посад державних службовців" з урахуванням змін та доповнень внесених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 339-р та постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1074, визначено, що відповідно до статті 25 Закону України "Про державну службу" до сьомої категорії посад державних службовців віднесені посади спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби (установи виконання покарань, слідчі ізолятори, підрозділи кримінально-виконавчої інспекції), які не мають спеціальних звань, спеціалістів відділу (групи) (оперативного, інтендантського та господарського забезпечення, фінансового, контролю за виконанням судових рішень, по роботі з особовим складом, інформаційного, а також планово-виробничого (тільки для контрагентських установ)).
Праця позивача на посадах головного економісту, начальника технічної частини - головного технологу та головного інженеру в виправно-трудових колоніях, які з огляду на наведені норми права відносяться до посад державних службовців, то відповідно до частини 27 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до наукового стажу підлягає зарахуванню стаж роботи ОСОБА_1. в органах кримінально-виконавчої служби.
Колегія суддів апеляційної інстанції стосовно посилання відповідача на пропущення позивачем процесуального строку для звернення з позовом до адміністративного суду, зазначає наступне. Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Частиною 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 5 листопада 1991 року передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, підстави для відмови в перерахунку в рішеннях від 9 листопада 2006 року та 7 вересня 2007 року були зазначені ті ж самі відносно заявлених позивачем періодів роботи.
Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (в редакції станом на час звернення позивача за перерахунком передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Згідно частин 4, 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. З огляду на те, що заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії була подана 30 жовтня 2006 року, то відповідно до наведених вимог закону перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 1 листопада 2006 року, а не з 30 жовтня 2006 року, як помилково зазначив суд першої інстанції.
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Підпунктом 1 пункту 3.3 розділу 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року N 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року N 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року за N 581/6869, передбачено, що начальник керує діяльністю Управління, персонально відповідає за виконання покладених на Управління завдань, визначає ступінь відповідальності заступників начальника Управління, керівників структурних підрозділів Управління, очолює колегію при начальнику Управління, організовує та забезпечує її роботу.
Таким чином, від імені територіального органу Пенсійного фонду України приймати рішення уповноважений його начальник та відповідне пенсійне законодавство, яке діє на сьогоднішній час, не передбачає винесення рішення від імені органу, який призначає і виплачує пенсії, комісією з призначення пенсій. Наказом Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янську № 42 від 14 квітня 2005 року (арк. справи 213, 214) була утворена комісія з питань призначення, перерахунку пенсій та допомог, а також відмов у призначенні пенсій та допомог у складі голови комісії ОСОБА_2 - начальника відділу пенсійного забезпечення та членів комісії - працівників Управління, якою й було прийняте оспорюване рішення від 9 листопада 2006 року (арк. справи 225). З цього приводу, колегія суддів зазначає, що комісія з призначення пенсій може виконувати функцію тільки рекомендаційного характеру і не має повноважень щодо винесення будь-якого остаточного рішення, тому, прийняте комісією УПФУ у м. Слов'янську за головуваннямОСОБА_2 9 листопада 2006 року рішення є незаконним, в тому числі і з цих підстав.
Крім того, саме рішення керівника відповідача підлягає скасуванню при встановленні невідповідності його приписів вимогам нормативних актів, а не розпорядження, яке приймається на підставі цього рішення, що судом першої інстанції не було правильно оцінено. З наданого відповідачем наказу № 38 від 1 лютого 2007 року з додатком № 1 (арк. справи 215-218) вбачається, що начальником УПФУ у м. Слов'янську ОСОБА_3 були розподілені функціональні повноваження між заступниками начальника управління та заступнику начальника управління - начальнику відділу пенсійного забезпечення ОСОБА_2. було надане право затверджувати розпорядження на призначення пенсії, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший, поновлення та продовження пенсії, з чого вбачається, що право на прийняття рішень про призначення, перерахунок пенсії, тощо ОСОБА_2. не надавалося та з огляду на приписи вище наведеного пенсійного законодавства передавитися й не могла. Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 7 вересня 2007 року про відмову в призначенні ОСОБА_1. наукової пенсії було прийнято саме заступником начальника управління - начальником відділу пенсійного забезпечення ОСОБА_2 що не відповідає вимогам частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 1 пункту 3.3 розділу 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та є також підставою для скасування цього рішення.
Щодо позовних вимог про доручення Міністерству праці та соціальної політики України провести службове розслідування стосовно посадових осіб УПФУ в м. Слов'янську, то вони задоволенню не підлягають, оскільки вказане Міністерство не є стороною у справі.
Крім того, судом першої інстанції не вирішене питання щодо розподілу судових витрат. Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, оскільки адміністративний позов містить декілька вимог не грошового характеру, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено п'ять вимог, з яких судом першої інстанції в задоволенні однієї було відмовлено, інші чотири вимоги були задоволені, таким чином, суд першої інстанції повинен був стягнути на користь позивача 2 грн. 72 коп. судового збору.
Також, колегія суддів роз'яснює позивачу, що судовий збір відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп., тому, позивач має можливість звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про повернення суми зайво сплаченого судового збору в розмірі 5 грн. 10 коп.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення частини позовних вимог, з огляду на що, з врахуванням приписів частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську підлягає частковому задоволенню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-7216/08 - скасуванню з прийняттям нової постанови та частковим задоволенням позовних вимог згідно статей 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янськ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-7216/08 - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-7216/08 скасувати.
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську про скасування рішень УПФУ в м. Слов'янську від 9 листопада 2006 року та 7 вересня 2007 року, зарахування до наукового стажу наступні періоди: з 8 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року, з 23 травня 1969 року по 17 лютого 1977 року, з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року, з 31 липня 1980 року по 10 липня 1981 року, з 13 липня 1981 року по 7 січня 1982 року, з 7 січня 1982 року по 7 лютого 1985 року, з 8 лютого 1985 року по 31 жовтня 1991 року, з 20 серпня 1996 року по 9 вересня 1998 року, з 26 листопада 1998 року по 7 вересня 2001 року, з 1 листопада 2001 року по 1 липня 2005 року, з 12 вересня 2005 року по 21 серпня 2006 року, зобов'язання УПФУ в м. Слов'янську перерахувати пенсію як науковому працівнику, виплатити різницю між науковою пенсією та фактичними виплатами пенсії за віком за період з 30 жовтня 2006 року, доручити Міністерству праці та соціальної політики України провести службове розслідування фактів перевищення компетенції та недоліків допущених посадовими особами відповідача при розгляді заяв позивача.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську від 9 листопада 2006 року та від 7 вересня 2007 року про відмову ОСОБА_1. в призначенні наукової пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську зарахувати до наукового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи: з 23 травня 1969 року по 31 січня 1973 року на посаді головного економісту виправно-трудової колонії № 97, з 1 лютого 1973 року по 31 серпня 1975 року на посаді начальника технічної частини - головного технологу виправно-трудової колонії № 32, з 1 вересня 1975 року по 17 лютого 1977 року на посаді головного інженеру виправно-трудової колонії № 32, з 17 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року на посаді начальника планово-економічного відділу Донецького науково-виробничого об'єднання «Вибухозахищенне електрообладнання», з 1 серпня 1980 року по 10 липня 1981 року на посаді директора Торезького електротехнічного заводу, з 13 липня 1981 року по 7 січня 1982 року на посаді завідуючого сектором перспективного планування Всесоюзного науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту вибухозахищенного та рудникового електрообладнання, з 1 вересня 1988 року по 31 липня 1990 року на посаді головного економісту відділу координації та впровадження робот Донецького науково-виробничого об'єднання «Газоапарат», з 1 серпня 1990 року по 31 жовтня 1991 року на посаді завідуючого науково-дослідної лабораторії методології, аналізу та планування в машино будівництві Донецького науково-виробничого об'єднання «Газоапарат», з 1 листопада 1997 року по 9 вересня 1998 року на посаді професора-консультанта по дисциплінам «Мікроекономіка», «Системний аналіз», «Облік та аудит» Макіївського економіко-гуманітарного інституту та час військової служби у Збройних силах з 20 жовтня 1953 року по 10 жовтня 1955 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську здійснити ОСОБА_1. призначення та перерахунок пенсії за стажем наукової роботи, і виплатити різницю між науковою пенсією та фактично виплаченою пенсією за віком з 1 листопада 2006 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 грн. 72 коп.
В іншій частині позову відмовити.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 серпня 2008 року об 11 год. 30 хв.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді: Г.М.Міронова
К.П.Горбенко
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 14 серпня 2008 року о 11 год. 30 хв.
З оригіналом згідно:
Суддя В.Г.Яманко