ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" червня 2006 р. | Справа № 1/105-06-3037 |
За позовом Прокурор Савранського району Одеської області;
в особі, якою є Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області;
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ім.Кірова Савранського р-ну
про стягнення заборгованості 21263,65грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
прокурор не з’явився;
від позивача: Скрипнік Н.Г., на підставі довіреності;
від відповідача: Царук Г.П. - директор.,
Лоскутов С.П., на підставі довіреності.
Суть спору: прокурор Савранського району Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі, якою є Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ ім. Кірова, 21 263,65 грн. заборгованості, що виникла внаслідок здійснення позивачем витрат, пов’язаних із виплатою та доставкою пільгових пенсій.
Згідно ухвали господарського суду від 24.05.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 27.06.2006р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” ТОВ ім. Кірова є платником збору та інших обов’язкових платежів до Пенсійного фонду та перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області з 20.03.2000р. за № 31040052.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п. „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, загальна заборгованість по витратам на виплату та доставку працівникам згідно переліку пенсій за віком, що підлягають відшкодуванню, складає 21 263,65 грн.
З огляду на викладене і на ту обставину, що ТОВ ім. Кірова дотепер не розрахувалося згідно направленого йому Управлінням Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач вимагає в судовому порядку стягнути заборгованість у розмірі 21 263,65 грн., що виникла внаслідок виплати пільгових пенсій його колишнім працівникам у період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що позов слід визнати необґрунтованим з наступних підстав.
Згідно виданих ТОВ ім. Кірова, Управлінням Пенсійного фонду України в Савранському районі Одеської області довідок фізичні особи Стешенко Г.Г., Чернега Г.П., Жирун Г.М., Пустовіт Г.Ф., Сировіцький М.Ф., Бондар Н.А. як колишні працівники відповідача протягом 2005 року отримували пільгові пенсії, призначені їм відповідно до пунктів „в”, „д”, „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
Проте, господарський суд вважає помилковою позицію позивача у справі, яким ставиться питання про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних із виплатою та доставкою пільгових пенсій, виплачених названим працівникам протягом 2005 року.
Абзацом 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058 в редакції Закону від 31.05.2005р. № 2613-ІУ передбачено, що виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
У цьому зв’язку слід визнати підставними доводи відповідача щодо відсутності у нього починаючи з 1 січня 2005 року обов’язку відшкодовувати Управлінню пенсійного фонду спірні кошти.
Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За таких обставин викладені в обґрунтування позовних вимог твердження не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення, як доводи, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб’єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості та невідповідності законодавству.
Керуючись статями 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1 . У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гарник Л.Л.