ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 січня 2013 р. Справа № 902/2/13-г(9)
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Балтака О.О.
при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 902/2/13-г(9)
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до: Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23211)
про стягнення 21 059,40 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мицько Р.М. - довіреність № 273/10 від 14.12.12 р., заступник начальника відділу.
від відповідача: Малогулко А.П. - довіреність № б/н від 08.05.12 р.
ВСТАНОВИВ :
Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заявлено позов до приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" про стягнення 21 059,40 грн., з яких 16 619,03 грн. - основного боргу, 1 246,93 грн. - пені, 1 163,33 грн. - 7% штрафу, 997,14 грн. - індексу інфляції, 1032,97 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.01.13 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/2/13-г (9) та призначено її до розгляду на 24.01.13 р..
Ухвалою суду від 24.01.13 р. розгляд справи з підстав передбачених законодавством відкладено на 31.01.13 р..
31.01.13 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання № б/н від 31.01.13 р., в якому зазначено, що приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" основний борг визнає та просить суд зменшити розмір пені, штрафу, індексу інфляції, 3 % річних на 50% ( 2 220,18 грн.).
Суд, вказане клопотання згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та відхилив з огляду на безпідставність та неналежну обгрунтованість.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
01.12.09 р. між Дочірньою компанією "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі директора Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (Позивач/Постачальник) (правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") та відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар'єр" (Відповідач/Споживач, змінено назву на приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр") укладено договір на постачання та транспортування природного газу № Вк-09-229. Невід"ємною частиною договору є Додаткова угода № 1 (а.с. 14).
Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник зобов"язався поставити Споживачу у 2009 р. природний газ, а Споживач зобов"язався прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору.
Додатковою угодою (а.с. 14) сторони визначили, що Постачальник зобов"язується поставити Споживачу в 2010 році природний газ, а Споживач бере на себе обов"язок прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах нею передбачених.
01.12.09 р. між Дочірньою компанією "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі директора Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (Позивач/Постачальник) (правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") та відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар'єр" (Відповідач/Споживач, змінено назву на приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр") укладено договір на постачання та транспортування природного газу № Вк-09-229тр.
Предметом даного договору є надання підприємством Споживачу послуг з транспортування газу, згідно з договором на постачання природного газу, укладеним між Споживачем та будь-яким незалежним Постачальником природного газу. Підприємство зобов"язане протягом грудня 2009 року здійснювати транспортування газу, а Споживач зобов"язаний його прийняти та оплатити на умовах цього договору послуги з транспортування природного газу в об"ємі визначеному у п. 1.2. договору (п.п. 1.1., 1.2. договору).
В пунктах 5.1., 5.2. договорів сторони визначили порядок та умови проведення розрахунків, а саме:
- Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуг по постачанню та транспортуванню. При невиконанні Споживачем п. 5.1. договору Постачальник не здійснює постачання газу Споживачеві;
- в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа, наступного за звітним місяця.
Однак, відповідач в порушення вказаних умов договорів оплату за поставлений природний газ належним чином не провів, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на заявлену до стягнення суму.
В результаті чого, станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість за період грудня 2009 року та січня-березня 2010 року у розмірі 16 619,03 грн. згідно договору № Вк-09-229тр від 01.12.09 р. та №Вк-09-229 від 01.12.09 р..
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений природний газ згідно договору поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.
За таких обставин, заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 16619,03 грн. заявлена правомірно, а відтак підлягає задоволенню.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 1 246,93 грн. - пені за період з 28.06.12 р. по 28.12.12 р., 1 163,33 грн. - 7% штрафу, 997,14 грн. - індексу інфляції за період з грудня 2010 р. по квітень 2012 р., 1032,97 грн. - 3% річних за період з 01.12.10 р. по 28.12.12 р..
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
В укладених договорах сторони зазначили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у визначені строки Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад 30 календарних днів, окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування позивачем індексу інфляції, пені, 3% річних, штрафу суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1 246,93 грн. - пені, 1 163,33 грн. - 7% штрафу, 997,14 грн. - індексу інфляції, 1032,97 грн. - 3% річних..
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із стягненням з відповідача судового збору за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) 16 619,03 грн. - основного боргу, 1 246,93 грн. - пені, 1 163,33 грн. - 7% штрафу, 997,14 грн. - індексу інфляції, 1032,97 грн. - 3% річних, 1 609,50 грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суду складено та оформлено 05 лютого 2013 р.
Суддя Балтак О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи