Справа № 4-842/12 Головуючий у І інстанції Гришко

Провадження № 10/780/32/13 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В.С.

Категорія 01.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Орла А.І.,

суддів: Полосенка В.С., Семенцова Ю.В.,

за участю прокурора Шейко Ю.О., представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2013 року про задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.05.2011 року щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, -

встановила:

Згідно з оскаржуваною в апеляційному порядку постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області, ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого прокуратури Києво-Святошинського району Київській області від 10.05.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно колишнього начальника Державного підприємства «Управління капітального будівництва Києво -Святошинського району»ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України, посилаючись на те, що дану постанову винесено не уповноваженою особою за відсутністю кримінальної справи та наявності не скасованої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо тієї ж особи та за тим же самим фактом, тобто з порушенням КПК України.

Суд першої інстанції, поновив ОСОБА_3 строк на оскарження постанови слідчого прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 10.05.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст. 382 КК України, задовольнив скаргу на вказану постанову, копії матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_4 направив прокурору Києво-Святошинського району Київської області для організації проведення додаткової перевірки.

В обґрунтування постанови суд зазначив, що в мотивувальній частині постанови взагалі не згадується ОСОБА_4, посада, яку він займав та його відношення до фінансово- господарської діяльності ДП «УКБ Києво-Святошинського району». Крім того, слідчим в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи не наведено мотивів та доводів обґрунтування, чому саме в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 382 КК України, довідку ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «УКБ Києво-Святошинського району»за період діяльності з 21. 02. 2007 року по 21.04.2011 року ОСОБА_4 не пред'явлено, щодо наведених у ній фактів, причин неповернення грошей ОСОБА_3 та інших обставин, які мають істотне значення для прийняття законного рішення, ОСОБА_4 не опитано.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

В обґрунтуванні апеляції зазначає, що в ході перевірки встановлено, що в період з 10.09.2009 року по 15.04.2012 року начальником управління, якому було надано право розпоряджатися рахунками та підписання розрахункових документів, був ОСОБА_4, в цей же період на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 94024,26 грн. для здійснення фінансово-господарської діяльності, в тому числі виконання рішень суду, за період перебування на посаді начальника ОСОБА_4 залишились кошти в сумі 2669,12 грн. таким чином, ОСОБА_4, будучи начальником ДП "УКБ Києво-Святошинського району" не мав реальної можливості повернути ОСОБА_3 208800,00 грн.

Крім того, на думку апелянта, відсутність юридичної освіти ОСОБА_3 на момент винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не є поважною причиною для пропущення строку оскарження.

Заслухавши доповідача, думки прокурора, яка просила задовольнити апеляцію, представника ОСОБА_2, який просив залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст. 236-2 КПК України 1960 року суддя, який розглядає скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності, суддя заслуховує пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання. Згідно ч.2 ст. 236-2 КПК України 1960 року розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 КПК України 1960 року, приймає рішення про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані вимоги закону при розгляді суддею першої інстанції скарги ОСОБА_3 були виконані. Зокрема, було встановлено, що в оскаржуваній постанові від 10.05.2011 року, а саме в мотивувальній частині слідчим не згадується ОСОБА_4 та його відношення до фінансово-господарської діяльності ДП «УКБ Києво-Святошинського району», не обґрунтовано також чому в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 382 КК України, чим порушено вимоги ст. 99 КПК України 1960 року.

Крім того, слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4 не пред'явлено довідку ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «УКБ Києво-Святошинського району»за період діяльності з 21.02.2007 року по 21.04.2011 року та не опитано його щодо наведених у ній фактів причин неповернення грошей ОСОБА_3 та інших обставин, які мають істотне значення для прийняття законного рішення, чим порушені вимоги ч. 4 ст. 97 КПК України 1960 року.

Всупереч доводів апеляції прокурора, судом було правильно відновлено ОСОБА_3 пропущений строк на оскарження наведеної вище постанови слідчого.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, тому підлягає залишенню без зміни, а апеляція прокурора без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2013 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.05.2011 року щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України- без зміни.

Головуючий:

Судді: