"04" лютого 2012 р.

Справа № 2-509/2011

Провадження № 2/461/34/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Галицький районний суд м.Львова в складі головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши в судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про виділ частки квартири згідно заповіту,

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про виділ частки квартири згідно заповіту.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення по справі додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 Покликається на те, що наявний у матеріалах справи Акт № 957 посмертної судової-психіатричної експертизи на досліджувану ОСОБА_4 єж неповним та неясним.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту.

11.05.2011 року судом постановлено ухвалу, котрою на вирішення експертів було поставлено наступні питання:

Чи могла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 16.10.2009 року розуміти значення своїх дій та керувати ними?

Судово-психіатрична експертна комісія, як це вбачається з Акту від 18.05.2012 року № 957 посмертної судово-психіатричної експертизи на досліджуваного ОСОБА_5 відповіді на поставлене питання не дала.

Як вбачається з тексту акту, експертами не досліджені та не спростовані усі подані до суду документи, не вказано усіх пояснень сторін та свідків. Допитаний в судовому засіданні експерт доповідач Гуль А.Л. вказав, що при проведенні експертизи досліджувалися показання свідків, які мають значення для правильного висновку.

З наведеного вище, оціненого у своїй сукупності, вбачається, що Акт від 18.05.2012 року № 957 посмертної судово-психіатричної експертизи на досліджуваного ОСОБА_4 не може вважатися повним та ясним.

Вказані недоліки не можуть бути усунуті судом в судовому засіданні, оскільки потребують спеціальних знань в галузі психіатрії.

За таких умов, суд вважає клопотання по справі про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.143-150 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про виділ частки квартири згідно заповіту додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:

Чи могла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 16.10.2009 року розуміти значення своїх дій та керувати ними?

Проведення експертизи доручити тим самим експертам Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», зобов’язавши останніх взяти для дослідженні всі показання свідків по справі та додаткові документи.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків.

Направити в розпорядження експертів матеріали справи № 2-509/11р.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Головуючий                                                                      А.Р.Курилець