ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. 15-30 Справа № АС-13/399-06
вх. № 9218/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1
віідповідача - Барабицька Я. М., дов. № 10657/10/10-013 від 03.10.06 р.
по справі за позовом СПДФО ОСОБА_1, м. Харків
до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1,просить визнати недійсним рішення ДПІ Червонозаводського району № НОМЕР_2 від 13.07.06 р. як неправомірне, посилаючись на положення законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг”.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки та інші обставини, викладені у запереченні проти позову.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскарженого рішення є акт № НОМЕР_3 від 06.07.06 р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності кіоску за адресою: АДРЕСА_1, який належить ПП ОСОБА_1
В акті перевірки записано, що дана перевірка проводилася перевіряючими на підставі посвідчень на перевірку від 06.07.06 р. № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, які були отримані під розписку позивачем. Проте, як наполягає позивач, йому не надавався під розписку наказ на проведення даної перевірки, в якому повинні визначатися прізвища перевіряючих.
Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. При цьому передбачено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПС до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як свідчать надані документи і це підтверджено представниками сторін, перевіряючі були допущені до перевірки у відсутності наказу на її проведення і позивач не скористався своїм правом оскаржити дії перевіряючих або не допустити їх до перевірки. Тобто на час проведення перевірки позивач не сумнівався у її легітимності.
В акті перевірки записано, що перевіряючими було виявлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яке сталося внаслідок не розміщення торгового патенту на видному місці.
В позові та поясненнях представника в судовому засіданні позивач стверджує, що копія торгового патенту знаходилася і знаходиться на теперішній час на вітрині кіоску. Дані твердження не були спростовані викликаними в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
За вищевказане порушення відповідачем були застосовані фінансові санкції в порядку ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, тобто в розмірі 230,0 грн.
Оскільки в п. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення правомірності прийнятого органом ДПС рішення покладений на такий орган, то суд дійшов висновку про недоведеність факту даного порушення і позовні вимоги про визнання недійсним оскарженого рішення в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 230,0 грн. підлягає задоволенню.
В акті перевірки записано, що перевіряючими була виявлена невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків (1138,0 грн.) сумі готівкових коштів, визначеній в поточному звіті РРО (126,7 грн.), що є порушенням підприємцем вимог п. 13 ст. 3 Закону України „Про порядок проведення розрахунків в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В позові та поясненнях представника в судовому засіданні позивач наполягає на відсутності в його діях даного порушення, оскільки ним за договором позики б/н від 05.07.06 р. були отримані від підприємниці ОСОБА_5кошти в сумі 1009,5 грн., що підтверджено розпискою від 06.07.06 р.
Викликана в якості свідка ОСОБА_5підтвердила, що нею 06.07.06 р. гр. ОСОБА_1 були передані кошти в сумі 1009,5 грн. для придбання торгового устаткування.
Відповідачем до матеріалів справи був наданий опис готівкових коштів на загальну суму 1138,0 грн., складений та підписаний позивачем.
Представник позивача не заперечує проти того, що ним дійсно складався наданий відповідачем опис готівки і що перелічені в опису кошти дійсно знаходилися в кіоску і належали йому, але наполягає на тому, що готівка в сумі 1009,5 грн. зберігалася окремо від коштів, отриманих від проведених розрахункових операцій.
Викликані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які проводили перевірку, пояснили суду, що не пам'ятають де саме знаходилися кошти в сумі 1009,5 грн. Також послалися на те, що вони не пам'ятають де саме знаходилися кошти.
Зважаючи на те, що відповідачем не дотримані вимоги п. 2 ст. 71 КАС України, висновки акту перевірки стосовно невідповідності готівки на місці проведення розрахунків не доведені. За таких обставин застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 5056,5 грн. є неправомірним і в цій частині позов підлягає задоволенню.
Як вбачається з наданих сторонами документів, загальна сума застосованих фінансових санкцій оскарженим рішенням становить 5965,5 грн. Судом визнано безпідставним застосування фінансових санкцій в розмірі 5286,5 грн. Стосовно застосованих фінансових санкцій в розмірі 679,0 грн. ні в позові, ні в поясненнях в судовому засіданні позивач не заперечує і не надав документів, які б свідчили про його незгоду з оскарженим рішенням в цій частині.
Оскільки суд досліджує обставини тільки в межах заявлених вимог, то слід вважати висновки відповідача, що спричинили застосування фінансових санкцій за порушення вимог п. 1, п. 2, п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг” в розмірі 679,0 грн. доведеними і в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково. Визнати недійсним рішення ДПІ Червонозаводського району № НОМЕР_2 від 13.07.06 р. в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 5286,5 грн. В решті вимог в позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь СПД ФО ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код НОМЕР_6) 3, 00 грн судового збору.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 13.11.2006 р.
Суддя Водолажська Н.С.