Справа № 11а-496-2007 р. Головуючий у 1-й інст.: Денисюк П.Д.
Категорія: ч.2 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст.355,
ч.1 ст.263 КК України Доповідач: Міщенко О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої: Міщенко О.А.
Суддів: Сачука В.І., Матюхи Ю.В.
З участю прокурора: Якимчука М.В.
Засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача по справі Якимчука М.В. на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
· за ч.2 ст. 189 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· за ч.3 ст.27, ч.3 ст.355 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
· ч.1 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
· за ч.2 ст.189 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· за ч. 3 ст.355 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
· за ч.3 ст.355 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
2
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
- за ч.3 ст.355 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправдано за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.
У відповідності до ст.76 КК України покладено на засуджених наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області 601 грн. 55 коп. судових витрат за проведення комісійної судово-балістичної експертизи.
Накладену постановою Рівненського міського суду від 21 січня 2005 року заборону на реалізацію автомобіля марки "Ауді-100" , д.н. НОМЕР_1, 1986 року випуску скасовано.
Скасовано накладену постановою Рівненського міського суду від 21 січня 2005 року заборону на реалізацію автомобіля марки "Фольксваген-Поло", д.н. НОМЕР_2, 1995 року випуску.
Скасовано арешт на майно ОСОБА_1 , накладений постановою слідчого в ОВС "03" СВ в Рівненській області ОСОБА_5 від 05 лютого 2005 року.
Накладений постановою слідчого в ОВС "03" СВ в Рівненській області Іщука О.С. від 05 лютого 2005 року арешт на майно ОСОБА_2 скасовано.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що на початку жовтня 2004 року, за попередньою змовою з ОСОБА_1, у вечірній час прибули до кіоску № 334, що на ринку "Моріон" в м. Рівне, вул. Шевченка, який належить приватному підприємцю ОСОБА_2 і, зустрівши ОСОБА_6, який працював у нього вантажником без укладення трудового договору звинуватив у крадіжці 5 грн. та висунув вимогу сплатити йому 50 доларів США до кінця жовтня 2004 року, яку підтвердив ОСОБА_1, пригрозивши потерпілому фізичною розправою, а у випадку невиконання зобов'язання ОСОБА_2 пригрозив привласнити мобільний телефон марки "Нокіа-3310", вартістю 350 грн. із сім-карткою, вартістю 20 грн., який він попередньо отримав від ОСОБА_6 в якості завдатку.
3
Перебуваючи під психічним тиском та сприймаючи погрози фізичною розправою як реальні, ОСОБА_6 у встановлений термін та місці передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50 доларів США, що згідно курсу Національного банку на той час становило 290 грн., а мобільний телефон останній так і не повернув власнику.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 в середині жовтня 2004 року, в денний період прибув на ринок "Моріон", що в м. Рівне, на вул. Шевченка і пред'явив претензії ОСОБА_7, який працював у нього вантажником без укладення трудової угоди щодо втручання в його стосунки з ОСОБА_8, заподіявши декілька ударів руками в ділянку голови та тулуба. В той же день, ОСОБА_2 через ОСОБА_8 повторно пред'явив вимогу про передачу грошових коштів в сумі 50 доларів СІНА, чого ОСОБА_7 виконано не було.
26 грудня 2004 року ОСОБА_2, будучи у складі організованої групи, до якої увійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під керівництвом ОСОБА_1, діючи згідно розробленого плану та розподілу ролей, у віддаленому від людей місці на вул. Млинівській в м. Рівне, куди прибули на автомобілі марки "ВАЗ 21113" д.н. НОМЕР_3, належному ОСОБА_2, де знаходилась ОСОБА_9 та автомобілі марки "БМВ-540" д.н. НОМЕР_4, що належав ОСОБА_1, в якому знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_4 і потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11, звинувачуючи ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у крадіжці товару з належного ОСОБА_2 кіоску "Моріон" з наступною його реалізацією і застосовуючи до потерпілих психічний і фізичний тиск, який виразився у нанесенні ОСОБА_11 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та пострілі ОСОБА_3 з пістолета марки "Шмайсер" "ПГШ-90" в землю біля ноги останнього, вимагали від ОСОБА_10 повернення боргу в сумі 3000 грн., зазначивши, що в разі не виконання вимоги її чоловіка будуть тримати в підвалі, прикують наручниками і більше вона його не побачить. Перебуваючи під психічним тиском ОСОБА_10 віддала ОСОБА_2 300 доларів США та 1360 грн., за що відпустили ОСОБА_11
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 повторно, 27 грудня 2004 року, близько 10 год. прибув до свого кіоску № 334 і звинуватив ОСОБА_8, який працював продавцем в цьому кіоску у крадіжці товару.
Наступного дня, 28 грудня 2004 року, близько 07 год. ранку, ОСОБА_2 знову прибув до кіоску № 334, де зустрівши ОСОБА_8, повторно звинуватив його, ОСОБА_12, ОСОБА_10і ОСОБА_11 в крадіжці товару з кіоску та висунув вимогу сплатити йому 600 доларів СІНА, що супроводжувалось психічним тиском. Однак гроші не були передані, оскільки ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції.
В поданій апеляції прокурор відділу прокуратури Рівненської області Якимчук М.В. покликається на незаконність вироку суду, вказуючи на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Просить вирок Рівненського міського суду від 14 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, засуджених, які просять вирок суду залишити без зміни, думку прокурора про задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів грунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.
4
Покликання прокурора Якимчука М.В. в апеляції стосовно безпідставності виправдання засуджених за ч.3 ст.146 КК України не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими в справі доказами.
В своїх показаннях потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 ствердили факт поміщення їх в салон автомобілів марок "ВАЗ 21113" та "БМВ-540".
Позбавлення волі полягає у поміщенні особи в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього. Відтак, в діях засуджених відсутня обов'язкова ознака складу злочину, передбаченого ч.3 ст.146 КК України - місце, оскільки центральні замки автомобілів відкриваються із салону і вони мали можливість їх вільно залишити.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно оцінив зібрані в справі докази і правильно кваліфікував дії засуджених за ч.3 ст.27, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263, ч.3 ст.355 КК України.
Що стосується призначення покарання, то суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, дані, що характеризують їх як осіб, обставини, що пом'якшують покарання й істотно знижують тяжкість вчиненого, а саме: добровільне відшкодування завданих збитків, а також те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на утриманні малолітніх дітей, займаються суспільно-корисною працею, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 навчаються у вищих навчальних закладах та призначив покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
Підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Рівненського міського суду від 14 травня 2007 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію прокурора Якимчука М.В. - без задоволення.