Справа № 33-ц-687                                                                                           Категорія ЦК:33

Головуючий в першій інстанції: Безбородько В.А. Судця-доповідач: Демянчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 листопада 2007 року                                                                         м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Собіни І.М.

Демянчук С.В. Шимківа С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Пнівської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання рішення незаконним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Пнівської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2005 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Пнівської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ради від 14 липня 1998 року, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Пнівської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання рішення від 14 березня 2001 року незаконним.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що згідно рішення сесії Пнівської сільської ради від 14 березня 2001 року йому надано в користування земельну ділянку площею 0,0854 га по вул. Лани в с Пнів Надвірнянського району. В квітні 2001 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 самовільно захопили спірну земельну ділянку. Просив зобов"язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,0854 га, стягнути з них моральну шкоду в сумі 1000 грн, а рішення виконкому Пнівської сільської ради від 14 липня 1998 року визнати незаконним.

ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно рішення Пнівської сільської ради від 14 липня 1998 року йому надано земельну ділянку площею 0,25 га по вул. Лани в с Пнів під будівництво житлового будинку, а 26 липня 2001 року дана земельна ділянка йому передана у приватну власність. Просив визнати незаконним рішення сесії Пнівської сільської ради від 14 березня 2001 року.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2005 року, визнано частково незаконним рішення сесії Пнівської сільської ради від 14 березня 2001 року відносно надання ОСОБА_2 в постійне користування земельної ділянки площею 0,0506 га по вулиці Лани в с Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Стягнуто з Пнівської сільської ради на користь ОСОБА_1 232 грн судови х витрат.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про повернення самовільно захопленої земельної ділянки і стягнення моральної шкоди та до Пнівської

2

сільської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення Пнывськоъ сыльськоъ ради выд 14 липня 1998 року незаконним выдмовлено.

В касаційній скарзі на рішення суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 просить скасувати зазначені рішення, ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги та відмовити в позові ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Пнівської сільської ради про визнання рішення сільської ради незаконним, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судами першої та апеляційної інстанції постановлено необгрунтоване рішення, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні   й   передбачені   ст.   338   ЦПК   України   підстави  для   обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.