Справа № 11/0590/4025/12р. Головуючий в суді 1-ї Інстанції Демідова В.К.

Категория: ст. 121 ч.2 КК України

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2013 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Поварніцина С.І.

суддів Кондакова Г.В.,Єгорової О.І.

прокурора Джегирис Д.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Харцизького міського суду Донецької області від 24 жовтня 2012 року, яким, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровське Донецької області, руський, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1.

засуджено за ст. ст. 121 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі,-

У С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, ОСОБА_3 11 березня 2002 р., приблизно о 23 годині 15 хвилин, разом з неповнолітніми ОСОБА_5, який визнаний винним за ч.2 ст. 121 КК України та засуджений вироком Харцизького міського суду від 21 червня 2003 року до 4 років позбавлення волі з випробним терміном 1 рік і ОСОБА_6, який визнаний винним за ч.2 ст. 121, 71 КК України та засуджений вироком Харцизького міського суду від 23 вересня 2004 року до 7 років 2 місяців позбавлення волі, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на привокзальній площі м. Іловайська, між тильною стороною будинку № 76 по вул. Шевченко в м. Іловайську й будинком непрацюючої котельні, біля каналізаційного люка зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_7.

На ґрунті виниклої сварки та відчуваючи до ОСОБА_7 раптово виниклі неприязні відносини, підсудний ОСОБА_3, і засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, діючи навмисне та узгоджено, по попередній змові, з метою заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, сталі бити останнього, наносячи йому множинні удари руками та ногами в життєво важливі органі: голову, тулоб та іншим частинам тіла. Побиття ОСОБА_7 тривало протягом 7 хвилин, після чого підсудний ОСОБА_3, разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 з місця злочину зникли.

Потім, вирішивши довести свій злочинний намір до кінця, у цей же день 11 березня 2002 року, приблизно в 23 години 30 хвилин ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повернулися до зазначеного раніше місця, де знову побили ОСОБА_7, наносячи йому множинні удари руками та ногами в життєво важливі органі: голові, тулубу й іншим частинам тіла, що тривало протягом 5 хвилин, після чого ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з місця злочину зникли.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні м. Іловайська.

Своїми спільними навмисними діями підсудний ОСОБА_3, засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_5заподіяли ОСОБА_7: синець в області лівого ока, синець в області колінних суглобів, тупу травму живота - розрив селезінки, гемоперитониум, садна лівої бічної поверхні грудної клітки й живота, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і полягають у прямому причинному зв'язку зі смертю, що настала. Причиною смерті є тупа травма живота з розривом селезінки, що ускладнився масивною внутрішньочеревною кровотечею та розвитком гострого загального малокровія, яке спричинило смерть.

На вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_2, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 В апеляції захисник просить вирок Харцизького міського суду від 24 жовтня 2012 року скасувати та винести новий вирок, яким визначити покарання ОСОБА_9 у вигляді арешту строком до 6 місяців. Захисник вважає, що суд 1-ї інстанції необ'єктивно підійшов до вивчення особи ОСОБА_3, обставин що зм'якшують покарання , у визначенні засудженому міри покарання пов'язаної з позбавленням волі, у зв'язку із чим вважає вирок необґрунтованим і занадто суворим у частині призначеного покарання.

Висновки суду в частині доведеності й кваліфікації дій засудженого в апеляції не оспариваются.

Що стосується призначеного засудженому покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки призначено з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи засудженого й обставин які пом'якшують та обтягують покарання. При призначенні покарання суд першої інстанції врахував його щире розкаяння у вчиненому, позитивні характеристики,вчинення злочину у неповнолітньому віці і з урахуванням даних обставин призначив покарання з застосуванням ст..69 КК України, нижче ніжньої межи,передбаченої санкцій ст..121 ч.2 КК України,поводів для призначення ще більш м*якого покарання судова колегия не вбачає. Покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Порушень процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, судом 1-й інстанції допущено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 УПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_9залишити без задоволення.

Вирок Харцизського міського суду Донецької оьласті від 24 жовтня 2012 року, ОСОБА_9 засуджений по ст.121 ч.2 КК Україна до 4 рокам позбавлення волі - залишити без змін.

Судді: