Справа №22ц/775/834/2013 Головуючий у 1 інстанції Ференчук О.В.
Категорія: 45 Доповідач Лісовий О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ЯНЧУК Т.О.
При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволені частково, зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 11,80 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 188,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, на його думку суд при ухваленні рішення порушив норми діючого законодавства, зазначає, що спірний сарай побудований у 2003 році, а державний акт про право власності на земельну ділянку позивач отримав у 2010 році, на даний час межові знаки на земельній ділянці відсутні, що вказує на відсутність чітко визначених меж земельної ділянки, вважає, що щ суд неправильно оцінив протокол комісії по розгляду межових спорів, спірний сарай знаходиться саме на його земельній ділянці, а не на ділянці позивача.
Позивач, звернувшись до суду із вказаним позовом, зазначив, що він є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, відповідач є власником будинку та земельної ділянки, що знаходить по АДРЕСА_2.
Останній на його земельній ділянці самовільно побудував сарай, тому просив ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 звільнити його земельну ділянку площею 11,80 кв.м.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до висновку що відповідач безпідставно зайняв земельну ділянку, що належить позивачу, чим порушив законні права та інтереси останнього.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивача та його представника, які просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав:
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин, на підставі рішень Корсунської селищної ради від 27 листопада 1996 року та від 11 березня 2010 року позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 /а.с.5/, а рішенням Корсунської селищної ради від 27 грудня 2000 року /а.с.38/ відповідачу видано державний акт на право власності земельної ділянки по АДРЕСА_2.
Відповідно до Протоколу № 3 засідання комісії по розгляду межових спорів у межах населених пунктів Єнакіївської міської ради від 25.06.2009 року /а.с.139/ встановлено, що відповідач самовільно побудував у 2003 році сарай, що заступає на 0,5 м на земельну ділянку, яка належить позивачу, та було запропоновано ОСОБА_2 для вирішення вказаного питання звернутися до суду.
Апеляційний суд погоджуючись з рішенням суду першої інстанції не може ставити під сумнів висновки вказаної комісії.
Крім того відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В судовому засіданні як суду першої інстанції так і в апеляційному суді встановлено, що спірний сарай частково знаходиться на земельній ділянці позивача, а частково на землях, що належать Корсунській селищній раді, крім того факт знаходження спірного сараю на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та порушення відповідачем ОСОБА_1 будівельних норм підтверджено листом управління МНС в м. Єнакієве /а.с.8/.
Рішенням Єнакіївського міського суду від 2 вересня 2010 року, що набрало законної сили і на даний час ніким не скасоване в установленому Законом порядку, за позовом прокурора м. Єнакієва, який діяв в інтересах Корсунської селищної ради /а.с.7/ ОСОБА_1 було зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 0,0011 га що знаходиться по вул. Вокзальній та належить Корсунській селищній раді, із змісту рішення суду вбачається що ОСОБА_1 незаконно зайняв земельну ділянку для обслуговування спірного сараю.
Таким чином наведені вище обставини вказують на те, що відповідач незаконно побудував сарай, який частково знаходиться на земельній ділянці позивача, висновки суду про його знесення законні і обгрунтовні, доводи відповідача про те, що сарай знаходиться на його земельній ділянці нічим не підтверджено.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді