Справа № 2-683/12 Головуючий у 1-ій інстанції Фурсова С.М. Категорія 27 Доповідач Солодовник О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Супрун М.Ю.,

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про стягнення суми боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16 березня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволений: стягнуто зі ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договором позики у сумі 2 152521 грн, відсотки за користування грошовими коштами у сумі 609038,92 грн, а всього 2 761559,92 грн та на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн.

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13 листопада 2012 року виправлено описку в даті вказаного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги, з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне. 22 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2, передала, а ОСОБА_3 отримав суму грошових коштів в розмірі 80000,00 доларів США під 3 % в місяць строком на 6 (шість) місяців (а.с. 15). Станом на 01 січня 2011 року сума боргу відповідачем була частково погашена, а саме було повернуто 70000,00 доларів США. 27 листопада 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2, передала, а ОСОБА_3 отримав суму грошових коштів в розмірі 80000,00 доларів США під 3 % в місяць строком на 9 (дев'ять) місяців з можливим достроковим погашенням заборгованості при повідомленні за один місяць (а.с. 11). 13 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2, передала, а ОСОБА_3 отримав суму грошових коштів в розмірі 70000,00 доларів США під 4 % в місяць строком на 6 (шість) місяців (а.с. 12). 01 лютого 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2, передала, а ОСОБА_3 отримав суму грошових коштів в розмірі 40000,00 доларів США під 4 % в місяць строком на 6 (шість) місяців (а.с. 14). 23 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_2, передала, а ОСОБА_3 отримав суму грошових коштів в розмірі 70000,00 доларів США під 3 % в місяць строком на З (три) місяці (а.с. 13). На виконання умов договорів позики від 22 травня 2008 року, 27 листопада 2008 року, 13 листопада 2009 року, 01 лютого 2010 року та 23 грудня 2010 року, відповідачем ОСОБА_3 були надані відповідні розписки про отримання грошових коштів.

Позивачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання його позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

На підставі ч. 2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачка на підтвердження факту укладення договорів позики та передачі відповідачу грошей надала суду письмові розписки відповідача.

Тоді як відповідачем не було надано суду допустимих переконливих доказів на підтвердження того, що грошові кошти за договорами позики були отримані ним для ОСОБА_4. Тому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та задовольнив їх.

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: