Справа №22ц/775/575/2013 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.Я.

Категорія: 27 Доповідач Лісовий О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.

Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ЯНЧУК Т.О.

При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, треті особи: Державне Казначейство України, Слідче управління ГУМВС України в Донецькій області та прокурор Донецької області про стягнення суми -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, треті особи: Державне Казначейство України, Слідче управління ГУМВС України в Донецькій області та прокурор Донецької області про стягнення суми відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 49 450 грн., посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив норми діючого матеріального та процесуального законодавства, із змісту його апеляційної скарги вбачається, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, суд не в повній мірі дослідив всі докази по справі та порушив його законні права та інтереси як потерпілого.

ОСОБА_1 звернувшись до суду із вказаним позовом зазначив, що 18.05.2009 року він уклав з Харцизьким без балансовим відділенням «Інвестиційна компанія «Злата Рось» депозитний договір № 22541 та зробив інвестиційний внесок у розмірі 46 000 грн. на строк до 18.11.2009 року під 15 % річних, відповідно до вказаного договору інвестиційна компанія повинна була у зазначений строк повернути йому внесену суму та сплатити відсотки, однак на теперішній час гроші за вказаним договором йому не повернуті.

За його заявою Харцизький міський суд видав судовий наказ від 15.01.2010 року, згідно якого з «Інвестиційної компанії «Злата Рось» стягнуто на його користь 49 450 грн. за вкладом та 30 грн. судових витрат, вказаний наказ був направлений для виконання за місцем реєстрації юридичної особи у відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва, було відкрито виконавче провадження, однак в подальшому постановою головного державного виконавця вказаного вище відділу від 30.11.2011 року виконавчий документ /судовий наказ/ був йому повернутий без виконання, оскільки у боржника відсутні грошові кошти, а також рухом чи нерухоме майно.

Оскільки за довідкою Харцизького міського відділу ГУМВС України у Донецькій області від 5.04.2011 року він визнаний потерпілим та цивільним позивачем від кримінального злочину на ринку фінансових послуг, а згідно ст. 56 Конституції України передбачено відшкодування за рахунок Держави матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, а ст. 1177 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується Державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або вона є неплатоспроможною, просив стягнути зазначену суму за вкладом з Держави Україна.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що не встановлена в установленому Законом порядку вина особи, яка вчинила злочин відносно майна позивача.

Заслухавши доповідача, позивача ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача та представників третіх осіб, які просили рішення суду залишити без зміни, заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, останній просив стягнути гроші з відповідача - Держави України в особі Кабінету Міністрів України, посилаючись на вимоги ст. 1177 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Із матеріалів справи вбачається, що особу, яка підозрюється у вчиненні злочину відносно майна позивача встановлено, відносно неї є кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вказане кримінальне провадження внесено до ЄРДР, а постановою заступника начальника відділу СУ ГУМВС України в Донецькій області досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинено, відносно підозрюваної особи оголошений розшук /а.с.94 - 98/.

Таким чином на даний час вина особи, яка підозрюється у вчиненні злочину відносно майна позивача вироком суду не встановлена, тому суд першої інстанції правильно прийняв рішення про відмову у задоволенні позову, рішення суду законне і обґрунтоване, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді