Справа № 2/0545/9638/2012/22ц/775/475/2013 Головуючий у 1 інстанції Варнавська Л.О.
Категорія - 51 Доповідач - Постолова В.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого : Постолової В.Г.
суддів: Резникової Л.В., Гусєва В.В.
при секретарі: Щербюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» про визнання права на вугілля та зобов'язання поставити вугілля, -
ВСТАНОВИВ:
18.10.2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що працював у відповідача з 07.06.2008 року по 23.01.2009 року гірничим робочим підземним 2 розряду. 4.11.2008 року у нього виникло право на пенсію за віком на пільгових умовах, пропрацював він на вугільних підприємствах більше 25 років. Відповідно до довідки відповідача від 9.10.2012 року за № 182 останній відмовився забезпечувати його вугіллям на побутові потреби відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України. Просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в праві на отримання вугілля на побутові потреби з 01.01.2012 року; зобов'язати відповідача поновити право на отримання вугілля на побутові потреби з 01.01.2012 року шляхом закріплення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» ОСОБА_1 на отримання вугілля на побутові потреби з 01.01.2012 року та зобов'язати відповідача вивезти йому не отримане вугілля на побутові потреби у кількості 2,95 тонн за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника відповідача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення за таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що колективний договір відповідачем не укладався, він не відноситься до сфери управління Міненерговугілля України , Галузеву Угоду не підписував, а позивачем не надані документи зазначені в Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки їх зроблено у зв*язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення за таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Гірничого закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором: пенсіонерам, які працювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001р. (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07 серпня 2001р.) (з доповненнями та змінами від 15.02.2002 року (№ 25 від 04.03.2002 р.), від 20.09.2002 року (№ 80 від 07.10.2002 р.), від 10.12.2002 року (№ 89 від 20.12.2002 р.), від 01.07.2003 року (№ 63 від 09.07.2003 р.), від 29.12.2003 року (№ 9 від 21.01.2004 р.), від 21.04.2004 року (№ 41 від 20.05.2004 р.), від 15.09.2004 року (№ 77 від 04.10.2004 р.), від 06.07.2005 року (№ 67 від 28.07.2005 р.), від 21.05.2007 року (№ 47 від 05.06.2007 р.), від 15.07.2008 року (№ 40 від 04.08.2008 р.) ( далі Галузева угода) порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р.
Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.
Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі, в тому числі на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію.
Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст. 43, 48 Гірничого закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному Підприємстві.
Встановлено, що трудовою книжкою позивача ОСОБА_1 та протоколом 1038 від 12.12.2008 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області підтверджується, що стаж позивача на підземних роботах складає 20 років 4 місяця 16 днів(а.с.17) , з 04.11.2008 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах.
Згідно трудової книжки на час виходу на пенсію позивач працював у відповідача ТОВ « Донпромбізнес» підземним гірничим робітником 2 розряду з повним робочим днем на підземних роботах в шахті.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств України та Статуту ТОВ « Донпромбізнес» є підприємством з добування кам'яного вугілля , тобто вугледобувним підприємством.
Відповідно до довідки за № 17 позивач проживає в АДРЕСА_1 з пічним опаленням , будинок не газифікований.
Факт невидачі позивачу відповідачем вугілля на побутові потреби підтверджено довідкою за № 182 від 09.10.2012 року .
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що позивач , який має понад 10 років стажу на підземних роботах на підприємствах з видобутку вугілля та мешкає в будинку з пічним опаленням, відповідно до ст. 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у кількості 5 900 кг вугілля на рік(2,95 тонн за півріччя) та забезпечувати позивача безоплатним вугіллям на побутові потреби після виходу на пенсію, зобов'язано саме підприємство відповідача.
Доводи представника відповідача про те, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби та норми надання палива встановлюються у колективному договорі, що такий на теперішній час на підприємстві не укладений , тобто відсутній механізм та підстави надання безоплатного палива працівникам підприємства, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 4.6. Галузевої угоди у разі відсутності колективних договорів на окремих Підприємствах сторони вживають необхідних заходів для їх укладання та керуються цією угодою до укладання колективного договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення зазначеної Галузевої угоди відповідно до ст. 3, ст. 5, ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» не є обовязковими для відповідача, оскільки він не відноситься до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та інших сторін, що підписали угоду, у підготовці, укладенні та підписанні Галузевої угоди участі не приймав, є необгрунтованими.
Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 01.07.1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України від 01.07.1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Згідно п. 3.1. Галузевої угоди Угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», незалежно від форм власності та господарювання, на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.
Тобто незалежно від того, що відповідач не належить до сфери управління Мінвуглепрому України, не приймав участь у підготовці, укладенні та підписанні Галузевої угоди остання на нього поширюється, як на інше підприємство вугледобувної галузі.
Посилання представника відповідача щодо порушення позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом , передбаченого ст. 233 КЗпП України безпідставні, оскільки про своє порушене право позивач дізнався отримавши довідку відповідача від 09.10.2012 року про відмову у видачі вугілля на побутові потреби і в подальшому вже 18 жовтня 2012 року в межах строку звернувся до суду з вказаним позовом.
З огляду на викладене , апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, яким визнати за позивачем право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» та зобов*язати відповідача безоплатно видати йому вугілля на побутові потреби у розмірі 2,95 тонн за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» про визнання права на вугілля та зобов'язання поставити вугілля задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес».
Зобов*язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» безоплатно видати ОСОБА_1 вугілля на побутові потреби у розмірі 2,95 тонн за період за з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : Судді: