Справа 22ц-0590/11159/12 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.

Категорія 27 Доповідач Солодовник О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,

при секретарі Таранові М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 13 вересня 2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені: розірвано договір про іпотечний кредит № 3906 від 25.07.2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за вказаним договором в розмірі 236 882,26 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено наступне. Відповідно договору про іпотечний кредит № 3906 від 25 липня 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, останній отримав кредит на придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1, у розмірі 210 000 грн, строком на 240 місяців з 25 липня 2008 року по 24 липня 2028 року із сплатою 22% річних (а.с.11-13). У забезпечення виконання вказаного договору 25 липня 2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с.64-71). Відповідно до заяви про видачу готівки від 25.07.2008 року, підписаною ОСОБА_1, він отримав вищезазначену суму від позивача (а.с.14). З довідки, наданої ВАТ « Державний ощадний банк України» вбачається, що станом на 31 травня 2009 року заборгованість за кредитом складає 238 882,26 грн, з яких: прострочена основна сума боргу за кредитом - 6098,49 грн, прострочені проценти за користування кредитом - 26 575,45 грн, пеня за непогашення в строк основної суми боргу за кредитом - 484,64 грн, основна сума боргу за кредитом - 202 125 грн (а.с.7). Вироком Ворошиловського районного суду міста Донецька від 03 квітня 2012 року, який набрав законної сили 19 квітня 2012 року, ОСОБА_1 засуджений за ст. 192 ч.2 КК України. Означеним вироком дії ОСОБА_1 направлені на укладання договору іпотечного кредиту з позивачем, кваліфіковані як заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства (а.с.93-99). Згідно змін до статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», зареєстрованих 07 червня 2011 року, назву змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк» (а.с.122-126).

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника позивача Попова М.О., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ч.І ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки заборгованість відповідача за договором складає 236 882,26 грн, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про розірвання договору іпотечного кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто кредитор вправі вирішувати з яким позовом звертатится до суду - про стягнення заборгованості за кредитним договором або про звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи апеляційної скарги в цій частині непроможні.

Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції вироку Ворошиловського районного суду міста Донецька від 03 квітня 2012 року з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

У зв'язку з тим, що дана цивільна справа не є справою про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, цей вирок не має преюдиціального значення для вирішення даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про іпотечний кредит.

Відповідачем не виконуються умови договору, в зв»язку з чим станом на на 31 травня 2009 року виникла заборгованість у розмірі 238 882,26 грн.

Розмір заборгованості сторонами не оспорюється.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що погодився укласти договір іпотечного кредиту, для чого підписував необхідні документи.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що позивачем надані необхідні докази на підтвердження позовних вимог про стягнення суми заборгованості, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: