Справа № 2-1430/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2007 року                        Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                  Літвіної Н.М.

при секретарі                                          Полішук І.В., Царіциної Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги мотивує тим, що він проживає в житловому АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, і межує з житловим АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, та належить відповідачу по справі.

Позивач стверджує, що влітку минулого року під час реконструкції свого будинку, відповідач побудував зовнішню стіну будинку на межі з його ділянкою, чим створив для нього низку незручностей. Так, газова труба відповідача заходить на його територію приблизно на один метр та встановлена з порушенням правил будівництва. Крім того, коли йде дощ або сніг - вода з даху будинку відповідача заливає земельну ділянку позивача, в результаті чого вона заводнюється, що перешкоджає нормальному користуванню земельною ділянкою.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою відновити межу, яка існувала до перебудови будинку, шляхом перенесення стіни на один метр в глибину своєї ділянки від встановленої межі, однак відповідач відмовився. В зв»язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі, зазначивши, що спірна будівля, а саме зовнішня стіна гаражу, була споруджена ще на початку 90-х років, що підтверджується розпорядженням голови Залізничної районної в м. Києві державної адміністрації, яким колишньому власнику будинку погоджено переобладнання приміщення будинку та перебудований в садибі гараж та його розміщення на земельній ділянці №11 по пров. Каменярів. А тому вважає, що спорудження спірної будівлі відбувалось в установленому порядку та з дотриманням вимог діючого на той час законодавства.

Крім того, зазначив, що обставини з приводу перебудови гаража які призвели до порушення прав позивача, останнім доведені не були, оскільки відповідач нового будівництва не проводив, а здійснював поточний ремонт споруди, який не пов»язаний зі зміною основних несучих елементів конструкції, зміною його розташування на земельній ділянці,  розміщенням або перенесенням зовнішніх меж.

Що стосується посилань позивача на заводнення земельної ділянки та відсутності доступу сонячного освітлення до технічних приміщень належного їм будинку, що стало наслідком перебудови гаражу, то дане твердження вважає необгрунтованим, оскільки позивачем не надано жодного доказу які б підтверджували дані обставини. Крім того, державні норми та правила не передбачають проведення експертних досліджень або перевірок достатності природного освітлення у відношенні технічних чи допоміжних приміщень жилих будинків.

2

В зв»язку з вищевикладеним, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову позивача, оскільки ним не доведено факт чинення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Третя особа - ОСОБА_4 позовну заяву підтримав в повному обсязі, зазначивши, що відповідач порушує права позивача в користуванні земельною ділянкою.

Третя особа - ОСОБА_3 позовну заяву підтримала в повному обсязі, зазначивши, що відповідачем було зруйновано гараж та побудовано новий, однак при цьому був збільшений його фундамент, в зв»язку з чим почало заводнювати земельну ділянку.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх ділового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей( затінення , задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно до ч.3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов»язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю коленого з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення , зберігання межових знаків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач проживає в будинку за адресою АДРЕСА_4, який відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі  1/2 частини жилого будинку належить його дружині ОСОБА_3

(а.с.21).

Власником іншої 1/2 частини жилого будинку є її брат - ОСОБА_4

(а.с.22).

Вказані особи є також власниками по У> частині земельної ділянки на якій розташований вищезазначений будинок.

(а.с.20, 23).

Судом встановлено, що відповідач згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 листопада 2006 року є власником житловогоАДРЕСА_1.

(а.с.55).

В судовому засіданні позивач стверджував, що під час реконструкції свого будинку, відповідач побудував зовнішню стіну будинку на межі з його ділянкою, чим створив для нього низку незручностей. Так, коли йде дощ або сніг - вода з даху будинку відповідача заливає земельну ділянку позивача, в результаті чого вона заводнюється, що перешкоджає нормальному користуванню земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивач надав Акт № 12 від 0102.2007 року, складений органом самоорганізації населення «Комітету мікрорайону «Совки» зі змісту якого вбачається , що з причин малої відстані від високої огорожі - стіни має місце підвищена вологість  і напівтемрява в будинку позивача.

(а.с.2).

Між тим, суд даний акт оцінює критично та не приймає його до уваги, оскільки для визначення дійсної причини заводнення земельної ділянки необхідно володіти спеціальними знаннями в галузі будівництва.

В підтвердження своїх доводів позивач також надав лист № 3/2409 від 22.11.2006 року відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Солом»янського району з якого вбачається, що власниками приватної садиби, розташованої по пров.Каменярів , 11 самовільно здійснюється реконструкція приватного житлового будинку без наявності проектно-кошторисної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки та з порушенням протипожежних відстаней до існуючих сусідніх будівель і споруд, які згідно ДБН 360-92 повинні становити не менше 8 м. Крім того, власникам садиби запропоновано призупинити проведення будівельно-монтажних робіт по реконструкції та розбудові приватного житла до погодження проектно-кошторисної документації та отримання відповідного дозволу згідно чинного законодавства.

(а.с.8).

3

Однак, в судовому засіданні відповідач посилався на розпорядження голови Залізничної районної в м. Києві державної адміністрації від 12.02.1996 року №103 відповідно до якого колишньому власнику будинку погоджено переобладнання приміщення будинку та перебудований в садибі гараж та його розміщення на земельній ділянці №11 по пров. Каменярів.

(а.с.58).

В зв»язку з цим доказів того правомірно чи ні здійснюється будівництво позивачем суду не надано.

17 серпня 2007 року ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва була призначена будівельно-технічна експертиза на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи відповідає будівництво житлового будинку по пров. Каменярів, 11 будівельним нормам; чи придатний даний об»єкт до експлуатації; який строк експлуатації будівлі; чи відповідає фактичне розміщення зазначеної будівлі межам земельної ділянки; чи був зроблений новий фундамент під будівництво житлового будинку.

(а.с.88-89).

Однак, в повідомленні № 88/07 від 15 жовтня 2007 року експертом було зазначено, що у зв»язку з ненаданням за клопотаннями експерта від 05 та 11 вересня 2007 років кадастрової справи на земельну ділянку №1 , що знаходиться по пров. Федьковича у м. Києві та проектної документації разом з інженерно-геологічним вишукуванням на прибудову за літ.Б до житлового будинку, що розташовані по пров.Каменярів, 11 у м.Києві, виконати експертизу і надати повний, обґрунтований та мотивований висновок за поставленими питаннями не має можливості.

(а.с.92-93).

В судовому засіданні позивач на проведенні експертизи не наполягав про що надав відповідну заяву, просив суд винести рішення за наявними матеріалами.

Інших доказів, які б свідчили про здійснення перешкод відповідачем у користуванні земельної ділянки позивач не надав.

Що стосується вимог позивача з приводу перенесення газової труби, яка прокладена в повітряному просторі над межею земельної ділянки позивача, то як встановлено в судовому засіданні вона була зрізана, а тому спір з цього приводу відсутній.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів чинення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою буд. 1 пров. Федьковича в м. Києві, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.103 ЗК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 27, 28, 29, 30, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.