Справа № 2-743/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2007 року               Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді          Літвіної Н.М.

при секретарі -                              Полішук І.В., Царіциній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 14 154 грн. заподіяну внаслідок залиття АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що після тижневої відсутності, повернувшись додому 24 вересня 2006 року виявила, що її АДРЕСА_1 була залита гарячою водою з вини відповідачів, що проживають у вище розташованій АДРЕСА_2, в підтвердження чого надала Акт від 25 вересня 2006 року, складений ДЕЖ-901. Як з»ясувалося пізніше, подія відбулася в ніч з 22 на 23 вересня 2006 року, внаслідок прориву гнучкої підводки до змішувача в кухні.

Відповідачами було запропоновано позивачу виконати відновлювальний ремонт власними силами на що вона дала свою згоду. Однак, у зв»язку з тим, що обсяг запропонованих робіт не відповідав характеру пошкоджень квартири, спричинених залиттям, позивач відмовилася від його проведення та звернулася до незалежного оцінювача для проведення оцінки матеріального збитку, завданого залиттям її квартири. Відповідно до звіту оцінки вартість матеріального збитку, завданого внаслідок залиття квартири складає 14 154, грн.

Не погодившись з даним Звітом, за клопотанням відповідачів, у справі було проведено будівельно-технічну експертизу/згідно якої сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,  визначена у розмірі 15 164,00 грн.

В зв"язку з цим в судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просять стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 15 164,00 грн.

Крім того, позивач також: просить стягнути на свою користь, завдану їй моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок залиття вона не може повноцінно проживати в своїй квартирі, перебуває в постійних переживаннях з приводу залиття, невпорядкованості. Позивач змушена проводити дії, які викликані внаслідок залиття: ходити по відповідним установам, пакувати речі, пересувати меблі тощо. Навесні 2005 року позивач перенесла два інфаркти і є інвалідом II групи, внаслідок переговорів з відповідачами та відвертих образ з їх боку - їй ставало погано з серцем, в результаті чого викликалася швидка медична допомога. Душевні страждання посилюються затримкою відповідачів відшкодувати кошти на проведення відновлювального ремонту в квартирі. В зв»язку з цим суму моральної шкоди вона оцінює в розмірі 14 000,00 грн.

Відповідачі в судовому засіданні позов частково визнали, однак зазначили що розмір матеріальної шкоди, визначений експертом не відповідає дійсності, і просять призначити до відшкодування лише реальні витрати на проведення ремонтних робіт без зарахування ризиків та інших поточних витрат.

Також просили відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнати неналежними відповідачами по справі, оскільки вони не є власниками даної квартири.

Щодо задоволення вимог про стягнення моральної шкоди просять відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не доведено причинного зв»язку між діями відповідачів та моральними стражданнями позивача. Крім того, позивачем не обґрунтований розмір моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

 

2

В судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28 серпня 2001 року на праві приватної власності належить позивачу по справі ОСОБА_1

(а.с.63).

Встановлено, що в ніч з 22 на 23 вересня 2006 року сталося залиття квартири позивача, з вини мешканців вище розташованої АДРЕСА_2, що підтверджується Актом від 25 вересня 2006 року, складеним працівниками ДЕЖ-901.

(а. с. 7).

Відповідно до довідки Форми № 3 від 20.12.2006 року в АДРЕСА_2 зареєстрована відповідач ОСОБА_2, яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24 лютого 1994 року належала ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних долях. 04 грудня 2003 р. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частини АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об"єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під"їздах , кабінах ліфтів , на сходових клітинах та в інших місцях загального користування.

Згідно п.7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 p. N 457) власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії з Журналу аварійних служб за період 22 - 23 вересня 2006 року (а.с.64-65) до аварійної служби КПУЖГ Солом"янського району м. Києва надійшла заявка з АДРЕСА_1 про залиття.

Після виїзду аварійної служби було встановлено, що причиною залиття квартири став порив гнучкої підводки на кухні в АДРЕСА_2. В зв"язку з цим було перекрито гаряче водопостачання на квартиру.

(а.с.65).

В судовому засіданні встановлено, що гнучка підводка була самовільно встановлена власником квартири відповідачем ОСОБА_2 по справі, між: тим, вона не може бути застосована як сантехнічне обладнання, оскільки в Україні немає сертифікації на даний вид продукції. Крім того, відповідно до Акту від 25 вересня 2006 року гнучка підводка гарячого водопостачання до змішувача була встановлена не за проектом.

(а.с.7).

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 №6 заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

В даному випадку самовільне встановлення гнучкої підводки, яка не може використовуватися як сантехнічне обладнання та встановлена не за проектом в зв"язку з її поривом і стало причиною залиття квартири позивача.

Таким чином, об'єктивною стороною даного складу цивільного правопорушення є неправомірна дія - самовільне встановлення гнучкої підводки, яка не може використовуватися як сантехнічне обладнання, не за проектом, наслідок - матеріальна шкода , заподіяна залиттям, та причинний зв"язок - прорив шлангу.

В зв»язку з цим, суд приходить до висновку, що залиття квартири позивача відбулося саме з вини власника АДРЕСА_2 ОСОБА_2,, оскільки остання зобов'язана була слідкувати за сантехнічним станом своєї квартири та вчасно здійснювати ремонтні роботи, однак цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Такий же обов'язок на власників квартир покладено і п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При наявності несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Судом встановлено, що АДРЕСА_2 є приватною власністю відповідача ОСОБА_2.

Що стосується розміру матеріальної шкоди то суд вважає, що вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

 

3

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок залиття квартири відповідно до Акту від 25 вересня 2006 року було пошкоджено:

· кімната площею 17 кв.м. - стеля та стіни - водо емульсійне фарбування та підлога -стяжка;

· кімната площею 10.8 кв.м. - стеля та стіни - водо емульсійне фарбування та - підлога -стяжка;

· коридор площею 2.8 кв.м. - стеля та стіни - водо емульсійне фарбування; -

· кухня площею 6,2 кв.м.- стеля - підвісна та стіни - водо емульсійне фарбування;

· вбиральня площею 3,1 кв.м. - стеля - підвісна.

Відповідно до Висновку № 93/07 судової будівельно-технічної експертизи від 10 жовтня 2007 року сума матеріальної шкоди , завданої внаслідок залиття АДРЕСА_3 становить 15164,00 грн. з урахуванням ДДВ.

В судовому засіданні відповідачі заперечували розмір матеріальної шкоди, посилаючись на те, що експерт крім реальних збитків до суми матеріальної шкоди врахував ризики та інші поточні витрати, в тому числі адміністративні.

Між тим, суд дане твердження не приймає до уваги, оскільки відповідно до дослідницької частини Висновку № 93/07 від 10 жовтня 2007 року дослідження проводилось методом співставлення візуального обстеження технічного стану квартири з розрахунковим методом визначення вартості ремонтно-будівельних робіт з врахуванням зазначених факторів та нормативних вимог(а.с. 125). Експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Крім того, відповідачами не було надано обґрунтованих заперечень з приводу вищезазначеного висновку експерта, які б дали суду підстави для сумніву в правдивості даного висновку.

Таким чином суд приймає до уваги наявний в матеріалах справи Висновок № 93/07 судової будівельно-технічної експертизи в якому сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття АДРЕСА_1 становить 15 164,00 грн. з урахуванням ЦДВ.

(а.с.128).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню саме з відповідача ОСОБА_2., яка є власником квартири і відповідно до вищезазначених правил повинна слідкувати за сантехнічним обладнанням квартири,  матеріальна шкода в розмірі 15 164,0 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу внаслідок залиття було завдано моральної" шкоди, яка полягає в тому, що внаслідок залиття вона не може повноцінно проживати в своїй квартирі, перебуває в постійних переживаннях з приводу залиття, невпорядкованості, змушена проводити дії, які викликані залиттям: ходити по відповідним установам, пакувати речі, пересувати меблі тощо. Крім того, враховуючи те, що навесні 2005 року позивач перенесла два інфаркти, є інвалідом II групи, а затримка відповідачів відшкодувати кошти на проведення відновлювального ремонту в квартирі приносить їй не тільки душевні страждання, а й призводить до розладів здоров»я, а тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, при визначенні розміру якої виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань суд вважає за можливе стягнути на користь позивача - 1 000 грн. моральної шкоди.

Згідно вимог ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалася, як на підставу своїх позовних вимог. В свою чергу відповідачі не довели обставин, якими обґрунтували заперечення проти позову

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2. в дохід держави підлягає стягненню держмито у розмірі 160,14 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 151, 177 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № б, Правилами норм користування приміщеннями

 

4

житлових будинків і при будинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 457), ст. ст. 10, 11, 57-60, 84, 88, 209, 212-215  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 15 164,00 гри., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 16 194,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 160,14 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.