АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/400/13 Головуючий в І інстанції Крапівіна О.П.

Категорія 27 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року січня місяця 31 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.

Суддів:Воронцової Л.П.,

Ігнатенко П.Я.

при секретарі:Прохоровій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що 07 березня 2007 року ОСОБА_5 в присутності свідків позичив у неї грошові кошти в розмірі 25 000 грн., які зобов'язався повернути до 01 серпня 2007 року, про що склав розписку.

Проте у вказаний термін відповідач гроші не повернув, натомість запропонував передати у її власність належну йому квартиру АДРЕСА_1.

11 серпня 2007 року сторони уклали між собою договір дарування вказаної вище квартири, а 22 листопада 2007 року вона передала ОСОБА_5 ще 25 000 грн. в рахунок оплати вартості квартири, про що останній склав розписку.

Оскільки рішенням суду від 13 грудня 2010 року укладений між нею та відповідачем договір дарування визнано недійсним, внаслідок чого її право власності на квартиру АДРЕСА_2 припинилося, просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь борг в розмірі 50 000 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 50 000 грн. та судові витрати в розмірі 500 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що суд першої інстанції не правильно визначив характер виниклих між сторонами правовідносин, не прийняв до уваги обставини, встановлені судовим рішенням по іншій справі, та посилання відповідача на сплив строку позовної давності, що призвело до постановлення в справі незаконного рішення, а також безпідставно стягнув з нього судові витрати, хоча він є інвалідом І групи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2007 року ОСОБА_6 передала ОСОБА_5 за безпроцентним договором позики 25 000 грн. з кінцевим терміном повернення 01 серпня 2007 року, про що останній видав позивачці розписку.

11 серпня 2007 року сторони по справі уклали між собою договір дарування, за яким ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_6 належні йому на праві приватної власності 27/300 частини жилого будинку АДРЕСА_1.

22 листопада 2007 року відповідач видав позивачці розписку, якою засвідчив, що грошові кошти в сумі 25 000 грн. за належну йому квартиру АДРЕСА_1 ним отримано у повному обсязі, претензій майнового характеру до ОСОБА_6 він не має.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року вище зазначений договір дарування визнано недійсним, сторони повернуто в первісний стан.

Рішенням від 13 грудня 2010 року апеляційний суд Херсонської області змінив рішення суду першої інстанції в частині підстави задоволення позову, в решті залишив його без змін.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки договір дарування від 11 серпня 2007 року визнано недійним, у зв'язку з чим право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 припинилося, вона має право вимагати від відповідача повернення їй грошових коштів, які були сплачені нею ОСОБА_5 за вказане нерухоме майно, враховуючи, що факт отримання відповідачем цих коштів підтверджується наявними у позивачки розписками, доказів на спростовування яких останнім у встановленому законом порядку не надано.

Доводи апелянта про те, що факт безгрошовості укладеного між сторонами по справі договору дарування, а значить і того, що він не отримував від ОСОБА_6 грошових коштів за належну йому квартиру, встановлений рішенням суду від 13 грудня 2010 року, а тому доказуванню не підлягає, є безпідставними і до уваги колегії суддів не приймаються, оскільки, як вбачається із судових рішень, ухвалених в цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, в ході її розгляду судами було встановлено лише факт помилки ОСОБА_7 щодо природи укладеного ним договору з огляду на те, що фактична домовленість сторін відповідала вимогам умов договору міни, а не договору дарування.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_6 пропустила встановлений законом строк звернення до суду, є юридично неспроможним і також не може бути прийнятим до уваги колегії суддів, оскільки про порушення свого права позивачка дізналася тільки в 2010 році, після ухвалення судом рішення про визнання договору дарування недійсним.

Доводи апеляційної скарги про незаконність стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого нею судового збору є безпідставними, оскільки розподіл судових витрат між сторонами проведений судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, вважає їх правильними, та такими, що відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: