АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильєвої М.А.

суддів -Ковальської В.В.

Чорного О.М.

за участю

прокурора - Бєлікова Ф.Ю.

скаржника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 9 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 9 листопада 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовані з направленням справи для відновлення досудового слідства постанова слідчого СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Горської М.О. від 12 листопада 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та постанова заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про закриття кримінальної справи № 47-1042, порушеної за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

При прийнятті такого рішення місцевий суд дійшов до висновку про передчасність винесених постанов про закриття кримінальних справ, зазначаючи у постанові про те, що з матеріалів справи вбачається, що на час прийняття рішення про закриття кримінальних справ слідчими фактично не були виконані в повному обсязі вказівки Генеральної прокуратури України, а саме, в частині проведення у присутності потерпілих ексгумації ОСОБА_3 та ОСОБА_4, встановлення слідчим шляхом походження відібрання зразків пожежного сміття, не призначена та не проведена комісійна комплексна судово-медико-ситуалогічна експертиза з метою встановлення причин смерті ОСОБА_4 та обставин при яких настала смерть, не призначена та не проведена комісійна судово-хімічна експертиза по вилучених зразках пожежного сміття, не призначена комісійна судово-пожежно-технічна експертиза з метою з'ясування причин пожежні, в повному обсязі не перевірені доводи ОСОБА_2, не встановлено причин виникнення пожежі та конкретні обставини події, що мали місце 3 січня 2008 року в квартирі АДРЕСА_1.

Скасовуючи оскаржувані постанови, суд у постанові зазначив про необхідність під час досудового слідства виконання вказівок Генеральної прокуратури України, усунути протиріччя у справі, в межах зазначеної кримінальної справи в залежності від отриманих даних провести інші слідчі дії з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, перевірити доводи ОСОБА_2, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи, що воно істотно та грубо порушує кримінально-процесуальний закон та принципи верховенства права, ОСОБА_2 подав апеляцію з доповненнями до неї, в якій просить скасувати постанову суду та направити матеріали скарги на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів апеляції ОСОБА_2 посилається на те, що, на його думку, місцевий суд лише частково задовольнив його скарги на постанови про закриття кримінальних справ, оскільки у постанові не вказані всі обставини, які належить з'ясувати при проведенні досудового розслідування по кримінальній справі для розкриття розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчиненого з особливою жорстокістю, з проникненням у житло, злочинною групою осіб, та для викриття винних осіб - їх сусідів: ОСОБА_6, її сина - ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Крім того, як зазначає апелянт, місцевий суд не зазначив обставин, які викладені у його скаргах з доповненнями, на доводи яких він також звертав увагу під час розгляду скарг судом першої інстанції.

Також місцевим судом порушені його права як потерпілого, передбачені ст.. 49 КПК України, оскільки суд безпідставно не задовольнив його клопотання про витребування з СУ ГУ МВС України в Київський області диску, який документально долучений до матеріалів справи, проте, в матеріалах справи відсутній. Крім того, суд позбавив його можливості ознайомитися з усіма матеріалами кримінальної справи.

При цьому, судом першої інстанції не виконані вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, зазначені в ухвалі від 17 червня 2012 року, як і вказівки Апеляційного суду м. Києва, зазначені в ухвалі від 31 серпня 2012 року.

Крім того, судом безпідставно та необґрунтовано не задоволено 4 його заяви про відвід судді Мєлєшак О.В., оскільки остання не могла розглядати дану справу, так як справа судді Мєлєшак О.В., на його думку, була розподілена в обхід автоматизованої системи документообігу суду, помічником судді, який відповідних повноважень на це немає, а, отже, постанова винесена незаконним складом суду.

Крім того, на думку апелянта, справа першочергово була розподілена на суддю Волокітіну Н.. Проте, суддя Волокітіна Н. справу не розглядала, оскільки справа незаконно була перерозподілена на суддю Мєлєшак О.В., яка, на думку ОСОБА_2, провела судове слідство у справі однобічно, неповно, необ'єктивно, упереджено, без належної перевірки та оцінки матеріалів справи, і постанова перешкоджає подальшому ефективному провадженню у кримінальній справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляцію з доповненнями, додатково пояснивши, що він вважає, що постанова суду підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що в ній не зазначені всі слідчі дії, які необхідно виконати під час досудового слідства; прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляції, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали скарги та кримінальної справи, доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів скарги, 16 грудня 2010 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2, з подальшими уточненнями, на постанову слідчого СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Горської М.О. від 12 листопада 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (т. 1 матеріалів скарги).

13 січня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про закриття кримінальної справи № 47-1042, порушеної за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та з заявою про об'єднання в одне провадження зазначених скарг (ас. 1-27 т. 2).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року матеріали скарг об'єднані в одне провадження (ас. 86 т.2).

За результатами розгляду скарг ОСОБА_2 25 травня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва (головуюча суддя Антонюк М.С.) винесена постанова, якою скарга ОСОБА_2 задоволена частково (ас. 46-47 т.3).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2011 року апеляція ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2011 року - без зміни (ас. 213-216 т. 4).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, ухвала Апеляційного суду м. Києва скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд (ас. 191-192 т. 5).

31 серпня 2012 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляція ОСОБА_2 задоволена частково, апеляція прокурора - залишена без задоволення, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2011 року скасована в порядку ст.. 365 КПК України, а справа направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд (ас. 51-55 т. 6).

12 вересня 2012 року скарга ОСОБА_2 розподілена на суддю Трубнікова А.В. (ас. 59 т. 6).

Разом з тим, з матеріалів скарги вбачається, що 16 вересня 2011 року суддею Трубніковим А.В. винесена постанова, якою скарга ОСОБА_2 на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого п.1, 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 194 КК України, залишена без задоволення (ас. 69-71 т.6).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2011 року зазначена постанова скасована, а матеріали скарги направлені на новий судовий розгляд (ас. 66-68 т.6).

З огляду на те, що 16 вересня 2011 року під час розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого п.1, 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 194 КК України, досліджувалися матеріали кримінальної справи № 47-1042, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, суддею Трубніковим А.В. задоволена заява ОСОБА_2 про відвід (ас. 84 т.6).

З урахуванням вище зазначених обставин, 4 жовтня 2012 року проведений перерозподіл справи на суддю Волокітіну Н.Б. (ас. 88 т.6).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2012 року суддею Волокітіною Н.Б. розглядалася скарга ОСОБА_2 на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого п.1, 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 194 КК України, та за результатами розгляду скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення (ас. 196-199 т. 7).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2012 року постанова суду першої інстанції від 16 січня 2012 року залишена без зміни (ас. 170-174 т.7).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2012 року касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2012 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2012 року скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд (ас. 156-157 т. 7).

З огляду на викладене, те, що скарги ОСОБА_2 на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого п.1, 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 194 КК України, та на постанову слідчого СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Горської М.О. від 12 листопада 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та на постанову заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про закриття кримінальної справи № 47-1042, порушеної за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, пов'язані між собою, стосуються одних й тих же обставин, у т.ч. в них ставиться питання про порушення щодо ОСОБА_6 кримінальної справи, винесені на підставі матеріалів однієї кримінальної справи, дослідженої під час судового розгляду скарг ОСОБА_2 на зазначені постанови, повторна участь судді Волокітіної Н.Б. є недопустимою, у зв'язку з чим був здійснений перерозподіл скарги ОСОБА_2 на суддю Мєлєшак О.В. (ас. 89 т. 6).

При цьому, колегія суддів вважає, що під час перерозподілу справи були дотримані вимоги закону.

Відповідно до п.2.1, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року N 30, із змінами і доповненнями, функціональні обов'язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду.

Повторний автоматичний розподіл справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом тощо) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки).

З матеріалів скарги вбачається, що відповідно до розпоряджень керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2012 року та 5 жовтня 2012 року призначений повторний автоматичний перерозподіл справи, виконання якого доручено помічнику судді Римарчуку С.А. або особі, що його заміщує (ас. 88, 89 т.6).

Відповідно до листа Шевченківського районного суду м. Києва від 4 січня 2013 року за № 396/13-вих., обов'язок щодо розподілу та перерозподілу справ у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду покладено на помічника голови суду Римарчука С.А. згідно наказу № 1.4-38А від 18 липня 2011 року (ас. 284 т. 7).

Згідно рекомендацій Державної судової адміністрації України «Щодо деяких питань застосування Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції» дія цього Положення не поширюється на посади помічника голови суду та помічника заступника голови, оскільки ці посади є посадами державних службовців в апараті суду.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апеляції ОСОБА_2 про те, що справа була розподілена в обхід автоматизованої системи документообігу суду, помічником судді, який відповідних повноважень на це немає.

Крім того, з урахуванням вище зазначених обставин, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються, посилання в апеляції ОСОБА_2 на те, що рішення по його скарзі прийнято незаконним складом суду.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції ОСОБА_2 про неповноту розгляду його скарги та, відповідно, про неправильність судового рішення, яке полягає, у тому, що повертаючи справу для відновлення досудового слідства, суд не вказав у постанові які конкретно слідчі дії необхідно виконати для з'ясування обставин справи, у т.ч. і ті слідчі дії, які зазначені у його скарзі, та які, на думку ОСОБА_2, мають бути проведені у справі.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що 7 липня 2008 року прокуратурою Київської області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення з квартири загиблих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 29000 грн. (ас. 1-3 т.1).

30 липня 2009 року за фактом пошкодження та знищення майна загиблих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та справи об'єднані в одне провадження (ас. 232 т. 1).

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Згідно зі ст. 213 КПК України, кримінальна справа підлягає закриттю при наявності підстав, зазначених у ст. 6 КПК України, або при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Постановою слідчого СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Горської М.О. від 12 листопада 2010 року закрито на підставі п. 1 ст. 213, п. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу, порушену по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з відсутністю події злочину (ас. 28-58 т. 9 кримінальної справи).

Постановою заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року на підставі п. 1 ст. 213, п. 2 ст. 6 КПК України закрито кримінальну справу № 47-1042, порушену за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (ас. 131-160 т.9 кримінальної справи).

ОСОБА_2 дані постанови оскаржені в судовому порядку.

При розгляді скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, відповідно до ст. 236-6 КПК України, суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу на постанову, яка вправі взяти участь у її розгляді та висловити свої доводи, і, в залежності від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213, 214 КПК України, залишає скаргу без задоволення або ж скасовує постанову про закриття справи та направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанови про закриття кримінальних справ, суддя, у відповідності до вимог ст. 236-6 КПК України, заслухав пояснення ОСОБА_2, думку прокурора, дослідив матеріали кримінальної справи у 9 томах, на підставі яких винесені оскаржувані постанови, а також матеріали скарги, і прийшов до обґрунтованого висновку про скасування оскаржуваних постанов про закриття кримінальних справ у зв'язку з неповнотою проведення досудового слідства, яка полягає у не повному виконанні слідчим вказівок Генеральної прокуратури України, та направлення справи прокурору Київської області для відновлення слідства (ас. 110-112, 163-167, 219-229, 240-248, 250-253 т. 6 матеріалів скарги).

При цьому, у постанові суд зазначив про необхідність під час досудового слідства виконання в повному обсязі вказівок Генеральної прокуратури, усунути наявні у справі протиріччя, провести інші слідчі дії з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, перевірити доводи ОСОБА_2, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Крім того, ОСОБА_2 у кримінальній справі визнаний потерпілим та має право, відповідно до ст.. 49 КПК України (1960 року) та ст.. 56 КПК України (2012 року), заявляти клопотання під час досудового слідства та подавати докази.

З урахуванням функцій, покладених законом на органи досудового слідства та суд, зокрема, що суду не властива функція розслідування справи, суд не зобов'язаний визначати повний обсяг слідчих дій, необхідних для з'ясування обставин справи, оскільки під час проведення досудового слідства можуть бути з'ясовані й інші істотні обставини у справі, у зв'язку з чим місцевий суд обґрунтовано зазначив у постанові про необхідність під час досудового слідства усунути наявні у справі протиріччя, провести інші слідчі дії з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та перевірити доводи ОСОБА_2

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про виконання під час досудового слідства вказівок, які викладені в процесуальних документах, наявних у справі (ас. 157-158, 178, 183, 206, 210-211, 224-225, 231 т. 1, ас. 2, 38-41 т.2, ас. 226, 229-230 .6).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про скасування постанов про закриття кримінальних справ та направлення справи для відновлення слідства відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно з'ясованих і всебічно перевірених матеріалах справи.

Крім того, на думку колегії суддів, є безпідставними посилання в апеляції на те, що місцевим судом порушені права ОСОБА_2 як потерпілого по справі у зв'язку з ненаданням йому для ознайомлення матеріалів справи та відмовою у витребуванні та перегляді диску формату DVD-R, у верхній частині якого червоним кольором виконано рукописний надпис «Горопацький», на яких зафіксовані проведення слідчих дій у справі.

Так, ст.. 236-6 КПК України передбачено при розгляді скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи витребування справи та ознайомлення з нею. Дослідження інших доказів при розгляді справ такої категорії законом не передбачено.

Також колегія суддів враховує, що в матеріалах кримінальної справи наявний протокол огляду даного диску та протокол перегляду відеозапису (ас. 12-18 т.2), з якими ОСОБА_2 ознайомлений.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 подана до місцевого суду заява про надання йому матеріалів справи для ознайомлення (ас. 160 т.6).

Відповідно до наявних у справі даних, 26 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 5 листопада 2012 року ОСОБА_2 частково ознайомлений з матеріалами справи (ас. 174, 198, 199 т.6).

Проте, після судового засідання, яке відбулося 7 листопада 2012 року, ОСОБА_2 з матеріалами справи не ознайомлювався, та, як вбачається з матеріалів справи, не виявляв бажання на продовження ознайомлення зі справою, а місцевий суд не має права впливати на волевиявлення особи та зобов'язати її ознайомлюватися з матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_2, як необґрунтована, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 9 листопада 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовані з направленням справи для відновлення досудового слідства постанова слідчого СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Горської М.О. від 12 листопада 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та на постанова заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. від 28 грудня 2010 року про закриття кримінальної справи № 47-1042, порушеної за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.

_____________________ ________________________ ________________________

ВасильєваМ.А. Ковальська В.В. ЧорнийО.М.