Єдиний унікальний номер 422/11508/12

У Х В А Л А

01 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Тауса М.М., при секретарі Попович К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 07.12.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в якому просить розірвати шлюб з відповідачем. В обґрунтуванні позовних вимог позивачка зазначила, що фактичні шлюбні відносини припинені у вересні 2012 року через різні склади характерів, різні погляди на подружнє життя, у зв'язку з чим виникали сварки та скандали.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що з грудня 2012 року знаходиться у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком, у зв'язку з чим вважає, що примирення між нею та відповідачем неможливе і наполягала на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що бажає зберегти сім'ю, вважає, що між ним та позивачкою можливо примирення. Зазначив, любить позивачку та їх спільну дитину і вживе заходів щодо примирення, незважаючи на те, що позивачка знаходиться у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на недоцільність надання сторонам строку для примирення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, наполягала на наданні сторонам часу для примирення, посилаючись на те, що це остаточно визначить стан шлюбних відносин між сторонами, а у разі недосягнення ними примирення, відповідач не буде заперечувати проти розірвання шлюбу.

З пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що у позивачки ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2012 року з іншим чоловіком на ім'я Олександр, якого вона знала з дитинства, виникли дружні стосунки, а, починаючи з грудня 2012 року по теперішній час вона знаходиться з цим чоловіком у фактичних шлюбних відносинах і разом з донькою спільно проживає у його квартирі, веде з ним спільне господарство. Також позивачка зазначила, що з жовтня 2012 року по теперішній час відповідач не вжив жодних заходів щодо примирення, хоча вона чекала певних дій від нього.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти того факту, що позивачка фактично проживає разом з іншим чоловіком і зазначив, що у разі примирення він готовий не згадувати цей факт в майбутньому при їх сімейному житті.

Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком: проживає з ним спільно на одній житловій площі, веде спільне господарство та між ними є статеві відносини. У зв'язку з чим, суд вважає, що надання сторонам строку для примирення буде суперечити моральним засадам суспільства та історично встановленими звичаями на території України.

З огляду на це, суд вважає, що клопотання відповідача про надання сторонам часу для примирення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, СК України, ст. 168 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

          У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення –відмовити.

          Роз'яснити сторонам, що ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання не перешкоджає у повторному її задоволенню з інших підстав.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                           М.М. Таус