Справа №2-1162/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада  2007 року                             Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

у складі: головуючого - судді    Шульги О.М.

при секретарі                     Осипчук С.П.

за участю позивача              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист особистих немайнових прав, про стягнення моральної шкоди та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому зазначила, що вона працює продавцем в ІНФОРМАЦІЯ_1. З осені 2006 року почала помічати, що в контейнері бувають зламані замки, накидане сміття, облито кавою товар. Від інших продавців їй стало відомо, що такі дії вчиняє ОСОБА_3. Коли вона зробила йому зауваження стосовно таких його дій, останній поскаржився відповідачу, який 8.10.2006 року приблизно о 14 годині 30 хвилин підійшов до її кіоска, схопивши її за куртку почав витягувати з кіоску силоміць. Не втримавшись вона впала та вдарилась головою та гомілкою правої ноги об асфальт. Підвівшись після падіння отримала від відповідача удар кулаком в обличчя, а саме в область лівої щоки. Такими діями відповідач порушив її особисті немайнові права у вигляді особистої недоторканості, права на повагу до гідності та честі у зв"язку з чим просить захистити її особисті немайнові права у вигляді особистої недоторканості та права на повагу до честі та гідності шляхом стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 гривень та матеріальної шкоди в розмірі 15 гривень 39 копійок.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, які просила задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач в судове засідання не з"явився, викликався шляхом дачі оголошення в газеті "Житомирщина" № 112 від   13.10.2007 року.

З показів свідка ОСОБА_4 слідує, що вона постійно допомагає своїй сестрі, яка торгує на ринку. 8.10.2006 року вона знаходилась в зазначеному місці. Навпроти контейнера, в якому торгує сестра, знаходиться контейнер ОСОБА_2 у якого колись сестра працювала продавцем. З контейнера останнього виносили речі. Сестра підійшла до даного контейнера, оскільки там був присутній брат ОСОБА_2 і попросила його відійти в сторону для розмови, оскільки сестрі повідомили, що це він постійно кидає сміття в її контейнер. Вони поговорили і ОСОБА_3 пішов. Близько 14 години 30 хвилин до контейнера підійшов ОСОБА_2, який відразу ж схопив сестру і почав намагатися силою витягнути її з контейнера. Коли він тягнув сестру то остання не втрималась і впала на асфальт з висоти власного росту і вдарилась головою об асфальт. Коли вона піднялась, ОСОБА_2 наніс їй удар кулаком в ліву щоку. Після цього ОСОБА_2 пішов. Така ситуація її дуже налякала, оскільки поряд вже нікого не було. Вона допомогла сестрі

зібратися, потім зателефонувала мамі і повідомила про те, що сталося. Після таких дій відповідача ОСОБА_1 написала заяву в міліцію, також їй надавалась медична допомога.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 8.10.2006 року їй зателефонувала молодша донька і повідомила про те, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1. Коли дівчата прийшли додому вона побачила, що обличчя у ОСОБА_1 дуже червоне. ОСОБА_1 відразу ж написала заяву в міліцію. Ввечері ОСОБА_1 стало погано, тому була викликана швидка допомога. Лікар, який приїхав за викликом повідомив, що у ОСОБА_1 дуже високий тиск, можливо від удару має місце легкий струс головного мозку і запропонував їхати до лікарні. Однак, вони відмовились від госпіталізації, на що лікар сказав, щоб вранці ОСОБА_1 обов"язково звернулась до лікаря. Вранці ОСОБА_1 пішла до лікаря, який призначив їй лікування. Зазначила, що не може назвати причину по якій ОСОБА_2 вчинив такі дії по відношенню до її доньки.

Вислухавши пояснення позивача, свідків та проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері особистих немайнових прав, що регулюються главою 20 ЦК України.

З дослідженого в судовому засіданні відмовного матеріалу №2403 по заяві ОСОБА_1 стосовно неправомірних дій ОСОБА_2 слідує, що постановою ДІМ Коростенського МРВ від 17.10.2006 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по даному факту прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України. На а.с. 8 даного матеріалу наявний акт судово-медичного освідування № 448 від 10.10.2006 року з якого слідує, що на підставі даних освідування у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця по передній поверхні верхньої частини правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров"я. Зазначено, що дані тілесні ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, можливо при обставинах та в термін, вказаних освідуваною. На а.с.9 міститься протокол офіційного застереження винесеного ОСОБА_2 щодо недопущення антигромадської поведінки відносно ОСОБА_1

З довідки Коростенської центральної міської лікарні №110 від 02.02.2007 року слідує, що на станції швидкої допомоги в журналі реєстрації викликів , зареєстровано виклик 08.10.2006 року о 20 годині 30 хвилин за №23 до ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, діагноз: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З медичної картки амбулаторного хворого слідує, що 9.10.2006 року ОСОБА_1 зверталась до лікаря невролога, яким зазначено діагноз вегето-судинна дистонія та призначено лікування у вигляді прийому седавиту та сідану.

Згідно фіскального чеку на придбання зазначених препаратів позивачем витрачено 15 гривень 39 копійок, при цьому позивач не надала доказів про те, що ці витрати вона понесла на лікування, пов"язане з отриманою травмою внаслідок протиправних дій відповідача,   тому позовні вимоги позивача в цій частині   задоволенню не підлягають.

Статтею 270 ЦК України визначені види особистих немайнових прав, в тому числі право на особисту недоторканість та право на повагу до гідності та честі.

Відповідно до ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкоди підлягає відшкодуванню.

Статтею 289 ЦК України передбачено, що фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Враховуючи   те,   що   моральними   стражданнями   супроводжується  будь   -яке

протиправне діяння, тому позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню відповідно до вищевказаної норми закону, оскільки позивач зазнала додаткових хвилювань та душевних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача, що мали прояв у порушенні особистої недоторканості та права на повагу до гідності та честі.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди суд враховує ступінь моральних переживань позивачки, які мали свій прояв у нервовому потрясінні, що виразилось у необхідності звертатись за допомогою лікаря та докладати додаткових зусиль для відновлення попереднього стану і оцінює розмір заподіяної шкоди в сумі 1500 гривень, що є достатнім, розумним та справедливим для відшкодування заподіяного виду шкоди.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 270, 280, 289, 297, 1166, 1167 ЦК України , ППВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист особистих немайнових прав, про стягнення моральної шкоди та стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п"ятсот) гривень   заподіяної моральної шкоди.

В решті вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 гривню судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення суду, з послідуючою подачею апеляційної скарги, яка може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.