АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 422/5958/12

Провадження № 22-ц/774/1595/13 Головуючий у першій інстанції: Мовчан Д.В.

Категорія: 48 Суддя-доповідач: Гайдук В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Макарова М.О., Міхєєвої В.Ю.,

при секретарі Чоха К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, посилалась на те, що з нею проживає їх спільна з відповідачем дитина - ОСОБА_5, 2008 року народження, який має вроджену ваду нирок, хронічний пієлонефрит, бронхіальну астму, внаслідок чого вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а тому просила суд стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно за період з 25 січня 2012 року по день пред'явлення позову та 1/5 від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною шестирічного віку (а.с. 2, 11).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року позов було задоволено частково, а саме стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання останньої у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною шестирічного віку, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 214,60 грн. (а.с. 73-74).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду (а.с. 79-83).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 серпня 2008 року, але разом не проживають. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з матір'ю (а.с. 3-4).

Згідно до наказів № 94/1-О від 24 липня 2012 року та № 207-О від 29 грудня 2011 року ОСОБА_4 з 25 січня 2012 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною (а.с. 41, 44).

За висновками ЛКК від № 7 від 23 квітня 2012 року та № 7 від 23 грудня 2011 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на диспансерному обліку з діагнозами подвоєння лівої нирки, бронхіальна астма (а.с. 42, 45).

Згідно з частинами 2, 3 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Висновками ЛКК, виписками з історії хвороби, підтверджено те, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з матір'ю ОСОБА_4 та має захворювання які обумовлюють наявність вад фізичного розвитку, а тому доводи апелянта стосовно того, що його син є здоровою дитиною та не має вад фізичного чи психічного розвитку є необґрунтованими.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідно до рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року (а.с. 18-19), а також на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2012 року, що складає 50% його заробітку (а.с. 52-53).

Відповідно до ч.4 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, врахував наявність у відповідача малолітньої дитини, повнолітньої дочки та приймаючи до уваги обмеження, встановлені ч.4 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовано визначив розмір присуджених на користь позивача аліментів у вигляді 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Загальний розмір відрахувань з заробітної плати відповідача, в даному випадку, буде складати: 1/4 + 1/4 + 1/6 = 2/3 = 66,67%, що не перевищує встановлених нормами діючого законодавства обмежень, за наявності стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Також, вирішуючи питання про визначення розміру присуджених аліментів, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що інших дітей, крім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сторони не мають.

Відповідно до ч.1 ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Тобто, повнолітня дочка відповідача, не є дитиною у розумінні положень вказаної статті, а тому посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд дійшов до хибного висновку про наявність у нього лише однієї дитини, внаслідок чого невірно визначив розмір аліментів, є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у відповідача не має можливості надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4, оскільки в нього на утриманні перебувають батьки похилого віку, також не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги з тих під підстав, що доказів на підтвердження даних обставин позивач не надав.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: