ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"14" листопада 2006 р. Справа №10/5529-А
за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шепетівка
до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"м. Шепетівка
про звернення стягнення 265289,31 грн. податкового боргу на активи
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Лісняк О.А.
(помічник судді)
Представники сторін:
позивача Савчук Ю.М. –за довіреністю №8664/10/10 від 19.10.2005р.
відповідача Василівець І.В. –за довіреністю від 25.09.2006р.
Постанова приймається 14.11.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.
В судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить у відповідності до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стягнути з відповідача 265289,31 грн. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб.
В додаткових письмових поясненнях до позовної заяви зазначає, що дана заборгованість встановлена за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства відповідачем за період з 01.01.2005р. по 31.09.2005р., про що складено акт перевірки №206/23-127,00373391 від 18.02.2006р., довідку від 27.01.2006р. №2/17-018/2,
В обґрунтування своїх вимог посилається на положення п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” щодо повноважень органів державної податкової служби, ст.ст. 14, 17 Закону України “Про систему оподаткування”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Вказує на порушення відповідачем вимог п.п.8.1.2 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме відповідачем при виплаті заробітної плати в натуральній формі не перераховано податок на доходи фізичних осіб до державного бюджету.
Звертає увагу на те, що податок з доходів фізичних осіб не відображається в картці особового рахунку, а рахується лише за бухгалтерським обліком платника, при цьому діючим законодавством не передбачено подання підприємством до податкового органу яких-небудь декларацій або розрахунків по податку з доходів фізичних осіб, підприємство повинно самостійно нараховувати даний податок та перераховувати до державного бюджету .
Позивачем в судовому засіданні а порядку ст. ст. 49,51 КАС України подано письмове уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд посилаючись на ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” звернути стягнення на активи платника 265289,31 грн. податкового боргу.
Подане клопотання не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому задовольняється судом.
Відповідач в судовому засіданні та у письмових поясненнях проти позову заперечив, посилаючись на те, що заборгованість, яка є предметом спору, відповідачем була сплачена. В підтвердження подав реєстри платіжних доручень за 2003-2006р. Крім того, зазначив, що заборгованість в сумі 265289,31 грн. утворилась до 2003р. і не підлягає стягненню з відповідача, оскільки строк позовної давності по ній вже минув, при цьому, посилається на п.15.2 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що зобов’язання щодо сплати прибуткового податку з громадян є податковим зобов’язанням, розмір якого визначено ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” та ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889, порядок та строки сплати визначені ст.9 Декрету КМУ та п.19.2 Закону №889. Акцентує увагу на томуё що в суму даної заборгованості включено і заборгованість , що існувала до 2003р.. За період з 2003р. по 2006р.даний податок сплачено, що не заперечується позивачем . Окрім того за 2003р. переплата склала 14117,33 грн., за 2004р.- 8717,48 грн., 2005р.- недоплата склала 1166,08 грн. , однак дана сума сплачена в січні 2006р., оскільки тоді закінчується кінцевий строк сплати.
Звертає увагу на тому, що всупереч ст.ст. 69,70,71 КАС України позивач не доводить належними доказами (первинними документами) суму заборгованості, заявленої до стягнення. Крім того, дані в актах перевірок є суперечливими.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Відкрите акціонерне товариство „Шепетівський цукровий комбінат” м. Шепетівка, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №218134 серії А00, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №67, взяте на облік як платник податків з 31.01.1996р., про що видано довідку № 92.
Шепетівською ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Шепетівський цукровий комбінат” за період з 01.01.2005р. по 31.09.2005р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2006р. №206/23-127 00373391.Під час перевірки складено довідку від 27.01.2006р. №2/17-018/2 про результати перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. В акті перевірки та даній довідці зафіксовано, що сальдо на 01.01.2005р. по податку з доходів фізичних осіб становить Кт-258319.89 грн. За період з січня 2005р. по вересень 2005р. було утримано 116949,67 грн. податку з доходів фізичних осіб. За період, що перевірявся, перераховано податку з доходів фізичних осіб до бюджету 109980,25 грн. Сальдо на 01.10.2005р. –265289,31 грн. Річний перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2004р. підприємством проведено. Перерахунок проведено правильно.
Зроблено висновок, що в порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ВАТ “Шепетіський цукрокомбінат” допущено несвоєчасне перерахування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету у період з 01.07.2005р. по 30.09.2005р. Відповідно до п.п.16.4.1 пе.16.4 ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму податкового боргу нараховано пеню в сумі 153.77 грн.
З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу було вручено дві податкові вимоги: перша –№3 від 03.10.2001р. та друга №2/193 від 13.11.2001р. з відмітками про їх одержання відповідачем відповідно 05.10.2001р. та 23.11.2001р.
Позивачем у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення №39 від 15.10.2002р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.
В в’язку із непогашенням заборгованості по податку з доходів фізичних в добровільному порядку , позивачем подано позов до суду про звернення стягнення 265289,31 грн. заборгованості по сплаті податку з фізичних осіб на активи відповідача.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Конституцією України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.( ст. 67).
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України “Про систему оподаткування “ .
Відповідно до ст.14 Закону України “Про систему оподаткування “ до загальнодержавних податків віднесено податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.а ч. 2 чт.19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (надалі Декрет) підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати та своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою центральним податковим органом формою про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню. Аналогічна норма визначена п.4 п.19.2 ст. 19 Закону України” Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV ( надалі Закон № 889) якою передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. При цьому податковий агент – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.( п.1.15 ст.1 Закону №889).
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено ставки податку.
Відповідно до абз. 2 ст. 9 Декрету визначено порядок обчислення та подання відомостей податковим органам щодо даного податку, передбачено, що підприємства протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Аналогічний порядок визначено і п.19.2 Закону №889.
Відповідно до наказів ДПА України від 30.12.1997р. №473 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.1998р. № 26/2466 “Про затвердження форми довідки “про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності “ ( ф. №8ДР) , Порядку заповнення та подання юридичними особами усіх форм власності і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності ф.№8ДР” та від 29.09.2003р. №451 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003р. № 960/8281 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ( ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку“ позивач зобов’язаний подавати до податкового органу відповідну звітність.
В абзаці першому преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року за N 2181-111 (надалі-Закон 2181) зазначено, що "цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Враховуючи вищевказані приписи ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” на стягнення податку з доходів фізичних осіб розповсюджується порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетом визначений нормами Закону №2181
Пунктом 1.2. Закону №2181 визначено, що податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 Закону №2181).
Законом №2181 передбачено граничні строки стягнення податкового боргу, а саме п.п.15.2.1 зазначено, що у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавалась до податкового органу звітність форми №8ДР та 1ДФ, чим узгоджувались відповідні суми податку.
Відповідно до акту перевірки та довідки податкового органу щодо правильності та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб сальдо на 01.01.2005р. склало 258319 грн., з нарахованого за січень-вересень 2005р. податку в розмірі 116949,67 грн., перераховано 109980,25 грн. , сальдо на 01.10.2005р. склало 265289,31 грн.
Згідно наданих позивачем довідок за 2003р.-2006р., останнім повністю сплачено утриманий за даний період податок з доходів фізичних осіб, крім того існує і переплата. Даний факт не заперечується податковим органом.
Донарахований згідно акту перевірки від 18.02.2006р. податок з доходів фізичних осіб в сумі 133,49 грн. та пеня в сумі 153,77 грн. сплачені відповідачем згідно платіжного доручення №520 від 06.03.2006р. та №687 від 24.03.2006р. (довідка відповідача від 10.110.2006р. №754/1), що також не заперечується податковим органом.
Враховуючи визнаний сторонами факт відсутності заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб за 2003-2006рр., положення п.15.2 Закону України №2181 щодо визначення граничних строків стягнення податкового боргу, на які звертає увагу відповідач, у податкового органу відсутні підстави щодо стягнення 265289,31 грн. шляхом звернення на активи заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.
При цьому судом враховується те, що всупереч вимогам ст.ст. 69, 70 КАС України позивачем не надано суду доказів (первинних документів), які б підтверджували розмір заявленої до стягнення суми заборгованості та підстави її виникнення, не надано детальний розрахунок заявленої суми заборгованості із визначенням сум та періодів її виникнення.
Судом зважається на те, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності затвердженого Наказом ДПА №429 від 16.09.2002 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311 факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. (п.2). Натомість в наданому акті перевірки відсутні посилання на первинні документи, не визначено строки виникнення заборгованості.
Враховуючи вищенаведене та приписи ст.71 КАС України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на активи відповідача 265289,31 грн. заборгованості по податку з фізичних осіб безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Шепетівка до Відкритого акціонерного товариства „Шепетівський цукровий комбінат” м. Шепетівка про звернення стягнення 265289,31 грн. податкового боргу на активи відповідача відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.